Ех, дороги — пил та туман...

Щорічно у вітчизняні автодороги «закопують» мільйони гривень народних грошей, але шлях наш ліпшим не стає. Чому?

Знаєте, що сказав міністр транспорту і зв’язку України після повернення з Лейпцига, де проходив Міжнародний транспортний форум? Навожу дослівно з прес-релізу Мінтрансзв`язку: «Мій візит до Німеччини став відправним пунктом: я зрозумів, що в Україні мають бути дороги німецької якості, які виведуть нашу країну на гідний європейський рівень».

І чи в цьому взагалі річ? Буквально напередодні візиту пана міністра на такий представницький «саміт вищого рівня», де, згідно з тим самим повідомленням для преси, були присутні «ключові персони політики, бізнесу й промисловості більш як з 50 країн», українська громадськість мала задоволення ознайомитися з іншими відомостями. Рахункова палата України оприлюднила результати аудита використання засобів держбюджету й кредитних ресурсів на будівництво, реконструкцію й капітальний ремонт автомобільних доріг державного значення.

З тексту випливає, що в 2007 році витрати на розвиток і утримання мережі автодоріг збільшилися порівняно з 2006 роком майже вдвічі, а порівняно з 2003 роком — у 6 разів. Водночас на будівництво нових доріг і реконструкцію сучасних магістралей спрямовувалося лише чверть коштів, решта (75 відсотків) — на ремонти вже наявних. Проте лише 13 відсотків доріг державного значення відповідають стандарту 1-ї категорії.

Виходить одне з двох: або гроші виділяли незначні, або ремонти вели неякісні. Висновки аудиторів відмітають усілякі сумніви на цей рахунок і звучать фактично вироком для державної служби автомобільних доріг «Укравтодор»: в 2007 році 237 млн. грн. використовувалися неефективно. У результаті державі завдано збиток більш як на 21 млн. грн. Перевірками також встановлено, що планування витрат у сумі понад 733 млн. грн. проведено з бюджетним правопорушенням. При цьому не тільки «Укравтодор», а й Мінфін, Держказначейство допустили неефективне управління державними коштами на суму майже в 63 млн. грн.

Як бачимо, гроші чималі, й питати за них мають серйозно. Тим паче що про якість наших доріг, хоч і побічно, але сам міністр сказав: до Європи вони не приведуть. Але в тім-то і біда, що навіть претензії (про обвинувачення розмова окрема!) висунути нікому. Змінюються уряди й автоматично — склад керівництва відомчих структур. Це вже як закон у нашій країні.

А щодо конкретних законів, то їх виконання є справою абсолютно добровільною. Так, на порушення Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» протягом семи (!) років не створено Державний дорожній фонд, не розроблено Порядок управління коштами дорожніх фондів. «Це дає можливість уряду і «Укравтодору» маніпулювати виділеними на дорожню галузь бюджетними коштами», — йдеться в інформаційному повідомленні Рахункової палати. За її даними, з 2002 року на розвиток дорожньої галузі залучено 1 млрд. 510 млн. доларів і понад 438 млн. євро кредитних коштів. Із грошей, отриманих в 2007 році під державні гарантії, на рахунках «Укравтодору» залишаються невикористаними майже 51 млн. грн. Водночас не завершено будівництво дороги Київ—Чоп за проектом з Європейським банком реконструкції і розвитку (термін будівництва порушують з 2006 року), не розпочато здійснення концесійного проекту Львів—Броди. Ще 13 млн. грн. заморожено на будівництві дороги Львів—Краковець. Міністерство транспорту і зв’язку України, дійшли висновку аудитори, не забезпечило реалізації державної політики й стратегії розвитку автомобільних доріг, а «Укравтодор» з численними порушеннями керує державними коштами і залученими кредитними ресурсами.

Про результати аудита колегія Рахункової палати поінформувала Верховну Раду й Кабінет Міністрів України. І що? Та нічого! Слідом за цим з’являється інше повідомлення. Тепер уже «Укравтодору». Виявляється, відповідно до держбюджету-2008 ця організація має намір залучити чергові кредити іноземних банків під урядові гарантії на суму 160 млн. доларів. Переговори в розпалі!

Але ще більш цікавий інший факт. Мінтрансзв’язку розробило й виносить на громадське обговорення проект концепції програми з реформування системи державного управління автомобільними дорогами загального користування. Мета реформи — привести дорожнє господарство до сучасних ринкових конкурентних умов, розділити відповідальність органів влади за транспортно-експлуатаційний стан автомобільних доріг державного й місцевого значення, підвищити контроль над фінансовими потоками і якістю виконуваних дорожніх робіт. При цьому одне з першочергових завдань — реорганізувати «Укравтодор» і створити урядовий орган державного управління в складі Мінтрансзв`язку.

А тепер дозвольте фінальну цитату. Під час нещодавнього «круглого столу» фахівців транспортної сфери, котрі обговорювали транзитні можливості нашої країни, президент ЗАТ «Українські транспортні коридори» Григорій Степанський, який назвався радником міністра транспорту і зв’язку, сказав буквально таке: «Наше міністерство транспорту і особливо «Укравтодор» протягом багатьох років орієнтуються тільки на ремонт і реконструкцію наявних доріг і категорично протистоять будівництву нових доріг. З 2002 року законом затверджено Генеральну схему планування території України, відповідно до якої ми підготували Національну програму будівництва нових магістралей, але ні в міністерстві, ні в «Укравтодорі» донині немає картографічного супроводу цього закону! Скільки ми не б’ємося, скільки не намагаємося щось довести — блокується повністю! Чому? Говорю не як держчиновник, а представник комерційних кіл, відверто: на ремонті й реконструкції красти можна по-чорному! Що й робиться! Візьміть дорогу Одеса—Київ. Є десятки висновків Рахункової палати. І жодної порушеної справи!»