Комітет Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин обговорив проект закону про порядок організації і проведення мирних заходів, внесений Кабінетом Міністрів.

Упродовж декількох скликань парламенту була спроба прийняти такий закон, однак через політизацію — безрезультатно. Нині проведення мирних заходів регулюється ще указом Президії Верховної Ради УРСР від 1988 року, що не відповідає сучасним реаліям. Законопроект розроблено з урахуванням положень міжнародних стандартів, зокрема, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Голова комітету Ігор Шаров зауважив, що законопроект далекий від ідеального й потребує доопрацювання з урахуванням пропозицій народних депутатів, однак потреба ухвалення такого документа назріла давно. Адже мітинги, демонстрації, збори громадян — це складова частина демократії. Парламентарії, зокрема, вказували на потребу чіткіше визначити час подання заявки на проведення мирного заходу. Скажімо, в європейських країнах законодавчо чітко визначено, що заявки треба подавати за 24 або 36 годин до початку мітингу чи зібрання. Іван Попеску наголошував на тому, що заборону чи обмеження на проведення мирних заходів може давати лише суд, а не органи місцевої влади чи силові структури, і це варто чітко виписати законодавчо. Щоб не виникали такі інциденти, як нещодавно в Чернівецькій області, коли, за словами депутата, після громадського обговорення нового підручника працівники СБУ допитували учасників зібрання й залякували.

Згідно з проектом закону, підставою для заборони проведення мирних заходів може бути лише порушення суверенітету й територіальної цілісності держави, спроба захоплення державної влади чи повалення конституційного ладу шляхом насильства, блокування або захоплення об’єктів підвищеної небезпеки, пропаганда війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі тощо. Комітет рекомендував парламентові ухвалити законопроект у першому читанні.

Удосконалити роботу Конституційного Суду

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендує парламенту прийняти за основу проект закону про внесення змін до Закону «Про Конституційний Суд України» (стосовно повноважень Конституційного Суду та провадження у справах за конституційними зверненнями). Законопроектом (реєстр. № 2219), внесеним народним депутатом Олександром Лавриновичем, пропонується унормувати порядок встановлення Конституційним Судом відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Основного Закону. Зокрема, передбачається визначити двомісячний строк для прийняття Конституційним Судом процесуального рішення про відкриття конституційного провадження.

Проект також містить положення про форму і зміст звернення Верховної Ради про надання висновку Конституційним Судом стосовно додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту, строків відкриття конституційного провадження за цією процедурою. Члени комітету вважають, що запропоновані «зміни сприятимуть підвищенню оперативності підготовки справ до розгляду, ефективності діяльності Конституційного Суду».

Під час обговорення наголошувалося, що прийняття законопроекту «дозволить наповнити нормативним змістом передбачені статтею 150 Конституції повноваження Конституційного Суду щодо встановлення відповідності або невідповідності законопроектів про внесення змін до Конституції вимогам статей 157 і 158 Основного Закону».

На думку народних депутатів, буде «удосконалено й правовий механізм реалізації повноважень Конституційного Суду, передбачених статтями 111 та 151 Конституції стосовно надання висновків про додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента з поста в порядку імпічменту».

***

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу зміни до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права осіб, яких утримують під вартою, та засуджених на безперешкодне листування з адвокатом.

Необхідність прийняття законопроекту пов’язана з тим, що положення чинного законодавства, а саме Закону «Про попереднє ув’язнення» та Кримінально-виконавчого кодексу, не відповідають статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Верховною Радою 17.07.1997 року.

На думку членів комітету, прийняття законопроекту «усуне проблеми в разі практичного застосування положень чинного законодавства та дасть змогу уникати констатації Європейським судом з прав людини порушення Україною статті 8 Конвенції та витрат з державного бюджету на виплати сум справедливої сатисфакції, присуджених Європейським судом».

***

Досвід упровадження інформаційних технологій у банківській сфері обговорювали на спільному засіданні Комітету з питань науки і освіти та Консультативної ради з питань інформатизації при Верховній Раді.

На засіданні, зокрема, наголошувалося, що з метою збільшення частини безготівкових розрахунків та зростання якості обслуговування населення банки України постійно підвищують запровадження карткових технологій. На території країни працюють і картки міжнародних платіжних систем, і картки Національної системи електронних масових платежів. Однак інтеграція національної інфраструктури у світовий простір неможлива без стандартизації термінів у галузі інформаційних технологій, наголошували учасники зібрання. Неузгодженість термінів, на їхню думку, призводить «до наявності декількох українських термінів для визначення одного, яким користується світ». Водночас на засіданні наголошувалося, що «фінансування процесу гармонізації міжнародних стандартів з державного бюджету практично зупинено, навіть не здійснена оплата за роботи, що були виконані у 2007 році».

За результатами засідання комітет рекомендував Кабінету Міністрів забезпечити належне фінансування робіт з гармонізації міжнародних стандартів. Держспоживстандарту рекомендовано прискорити роботи з гармонізації міжнародних стандартів з урахуванням необхідності інтеграції інформаційної інфраструктури до світового інформаційного простору.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради.

Перспективи національного бізнесу

Комітети Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва та з питань європейської інтеграції, Український центр міжнародної інтеграції провели міжнародну конференцію на тему: «Членство України в СОТ: перспективи для національного малого та середнього бізнесу».