Задоволені ходом робіт зі зняття ЧАЕС з експлуатації?

Учора на прес-конференції у представництві Європейської комісії в Україні її голова Ієн Боуг та міністр з надзвичайних ситуацій Володимир Шандра розповідали журналістам про допомогу країн Євросоюзу в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи.

Йшлося, зокрема, про внесок європейського співтовариства в добудову сховища для захоронення твердих радіоактивних відходів ЧАЕС — одного з об’єктів першої черги пускового комплексу «Вектор». У квітні цього року спеціальна Держкомісія підписала відповідний акт. Після отримання ліцензії Держатомрегулювання України на захоронення в сховищі РАВ орієнтовно в жовтні ц. р. його буде введено в експлуатацію.

Приємно, що з майже 47 млн. євро загальної вартості проекту 43,5 млн. — внесок Єврокомісії. Решта — України.

Міністр В. Шандра подякував країнам Європи, Комісії за надану допомогу і наголосив, що це перше сучасне сховище для захоронення радіоактивних відходів, побудоване не лише за часів незалежності нашої країни, а й за весь період використання в нас ядерної енергії.

У свою чергу, Ієн Боуг запевнив: єврокраїни і надалі надаватимуть посильну допомогу Україні в подоланні наслідків Чорнобильської катастрофи, в будівництві відповідних об’єктів на ЧАЕС. А на запитання кореспондента «Голосу України», як оцінюють європейські країни стан справ, хід робіт на ЧАЕС зі зняття її із експлуатації, відповів: вони розуміють складність технічних проблем, що ліквідація наслідків найбільшої у світовій практиці аварії поняття відносне, процес довготривалий, і не ставлять під сумнів дії урядів України, ефективність допомоги міжнародної спільноти.

Авторський коментар. Приєднуючись до подяки міністра з надзвичайних ситуацій європейським країнам, розуміючи важливість побудови цього об’єкта, не можна не зауважити: на «батьківщині» Чорнобильської катастрофи в багатьох громадян, фахівців, контролюючих органів і журналістів України давно викликають тривогу повільні темпи введення об’єктів, конче необхідних для прискорення зняття ЧАЕС з експлуатації, недостатня увага до цих питань урядів тощо. Тому хотілося б, щоб про цю тривогу знали й глибше переймалися нею і Європейська комісія, і вся світова спільнота.

Київ.