Нам обіцяно авіаперевезення за тарифами потяга. У чому секрет?

Інформацію про це поширила прес-служба Міністерства транспорту і зв’язку України з посиланням на домовленості міністра Йосипа Вінського з керівництвом угорської авіакомпанії «Візз Ейр» про початок її роботи на українському ринку авіаперевезень. З прямих цитат міністра в цьому повідомленні випливало, що вже наприкінці травня поточного року можна придбати квитки на перший рейс із Києва до Одеси. Далі маршрут зі столиці проляже до Сімферополя, Львова, Запоріжжя. Авіакомпанія «Візз Ейр Україна» подала заявку на одержання сертифіката експлуатанта й у липні готується здійснювати рейси Харків—Сімферополь, Львів—Сімферополь. А з вересня — працювати на міжнародних лініях, відправляючи пасажирів літаками Aіrbus A320 до Великої Британії, Італії, Німеччини. Кожний такий літак на 180 місць надійде безпосередньо із заводу компанії «Аеробус», що значно здешевить квитки.

«Люди звикли вважати літак дорогим і незручним засобом пересування. Я маю намір зламати цей стереотип: фактично квитки на літаки «Візз Ейр» зрівняються за ціною із залізничними у вагонах СВ», — запевняє Йосип Вінський. І обіцяє, що в середньому авіаквитки коштуватимуть від 30 до 50 доларів, а найдешевший — лише 79 гривень (близько 16 доларів). Водночас залізничний квиток СВ на маршруті Київ—Одеса коштує 448 гривень. Міністр переконаний, що вихід на ринок українських авіаперевезень компанії «Візз Ейр», що позитивно зарекомендувала себе на основних магістралях Євросоюзу, дасть змогу розвантажити інші види транспорту в Україні й зняти напруження у квиткових касах. Розраховує на підвищену пасажирську затребуваність й голова ради директорів компанії «Візз Ейр Україна» Джозеф Вараді. Він вважає, що їхні бізнес-модель і стандарти безпеки створять справжню революцію на українському ринку авіаперевезень. У планах компанії на найближчі п’ять років — розмістити до 14 літаків на чотирьох авіабазах і освоїти 500 маршрутів — 55 відсотків міжнародних і 45 відсотків місцевого значення. До 2009 року пасажиропотік на них має перевищити мільйонну позначку, а до 2011 року зрости до п’яти мільйонів. Близько 200 робочих місць зможуть одержати в компанії українські громадяни.

Тому закономірним було б запитання про долю українського Ан-148, близькомагістрального пасажирського літака, розрахованого на перевезення від 70 до 90 пасажирів. Саме на нього зачекалися регіональні лінії не лише в Україні, а й Росії, Казахстані, країнах далекого зарубіжжя. Але замість підтримки вітчизняного виробника спостерігаємо різкий крен у бік конкурента Ан-148 безпосередньо транспортного керівництва України. У чім тут річ? Відповідь почасти дав сам міністр транспорту і зв’язку Йосип Вінський під час відомчої колегії 15 квітня поточного року. «Виконано велику роботу, вкладено чималі кошти у виробництво Ан-148, чекаємо не перший рік, а літака немає. Нас запевняють, що з’явиться через півроку. Очевидно, АНТК «Антонов» дасть літак, а завод — навряд чи. Що робити? Чекати ще 20 років, поки хлопці наб’ють кишені й почнуть, нарешті, працювати? Моя позиція така: якщо не можемо самі, треба залучати тих, хто може створювати сучасні літаки», — сказав міністр.

На АНТК імені О. К. Антонова так прокоментували цю ситуацію: «Літак створений, сертифікований, але серійний його випуск на авіазаводах чомусь затримується, хоча держава справді виділяла на це гроші». Зокрема, складання Ан-148 для Казахстану завершиться до середини 2009 року, повідомив у пресі помічник генерального директора Київського авіаційного заводу «Авіант» Валерій Кузенков. За його словами, нова дата поставки погоджена із замовником і пов’язана, у тому числі, з обсягами фінансування. А до кінця поточного року завод планує випустити перший серійний літак Ан-148 на кошти держбюджету України. Підприємство заклало серію з декількох таких літаків.