Останки ста радянських військовополонених концтабору №329 перепоховали вчора на Меморіалі Визволення у Вінниці.

Концтабір був розташований на околиці Вінниці в 1941—1943 роках. Протягом цього часу в ньому фашисти утримували близько двадцяти тисяч радянських військовополонених. Одним з них був тодішній лейтенант-танкіст 45-ї дивізії 12-ї армії Іван Павлов. 26 вересня 1941 року йому дивом вдалося втекти з табору. На той час за потрійним колючим дротом перебувало близько чотирьох тисяч радянських полонених, в основному солдати і офіцери 6-ї та 12-ї армій. Їх взяли в полон на території сусідньої Кіровоградської області.

— Місця в бараках для всіх не вистачало, — розповів у своєму виступі на жалобному мітингу з нагоди перепоховання останків радянських воїнів 91-річний Іван Павлов. — Спали на вулиці просто неба. Харчуватися могли один раз на три дні. Харчів на всіх не вистачало. Полонених виручало місцеве населення.

Колишній полонений згадує, що кожен день біля воріт шикувалася черга людей, які приносили в табір овочі, картоплю і навіть воду, бо її теж не вистачало. Ув’язнених використовували здебільшого на роботах на будівництві ставки для Гітлера «Вервольф».

Дослідники Київського спецпідприємства «Пам’ять і слава», які протягом травня—червня ц. р. провели ексгумацію 1200 останків загиблих, припускають, що в траншеях на території табору останки приблизно 12 тисяч радянських військовополонених.

— У мене в руках один із чотирьох медальйонів, знайдених під час розкопок на території табору №329, — сказав у своєму виступі на мітингу Президент держави Віктор Ющенко, який напередодні дня скорботи відвідав Вінницю. — Тут є адреса загиблого і його родини. А на стінах колишнього приміщення табору, як мені розповіли, залишилися написи полонених. Таке не підлягає забуттю. Бо все, що забуто, уже ніколи не стане пам’яттю. Сьогодні ми відновлюємо забуту сторінку в нашій пам’яті, тому цей день я з повним правом називаю святим.

Керівник держави разом із очільниками області опустив у братську могилу грудку святої землі. Представники духовенства освятили могилу. Воїни Вінницького гарнізону віддали честь загиблим автоматними залпами.

Тим часом поруч, на вулиці Київській, вирували інші пристрасті — представники окремих організацій політичних партій зустріли главу держави плакатами «Ні — НАТО». Президент поспілкувався з ними так само, як і перед цим спілкувався з ветеранами та іншими мешканцями міста над Бугом, які прийшли вклонитися пам’яті полеглих.

Вінниця.