Володимир Дем’янчук, почаклувавши над надувним плотом, приєднує до нього звичайний... пилосос. «Що це ви робите?» — не приховую здивування. «Рятуємо ваші душі!» — чую відповідь бригадира. А начальник станції Андрій Бережний, щоб менше у мене було запитань, показує своє господарство і звертає увагу на його унікальність.

А станція огляду суднового оснащення, як переконалася, справді своєрідна, бо увесь водний транспорт, що належить найбільшій вітчизняній компанії «Укррічфлот», проходить саме тут обстеження та перевірку. Насамперед це стосується усіх рятувальних засобів суден. Плоти, жилети, рятувальні круги, гідрокостюми, сигнальні буйки, ліхтарі — далеко не все оснащення, передбачене на випадок сигналу «SOS!», що підлягає обов’язковому «моніторингу» фахівців станції. Не випадково і те, що ця станція розташована саме в Херсоні. Адже це місто з єдиним портом в гирлі Дніпра з цілорічною навігацією і розташоване поза шлюзами каскаду гідростанцій на головній водній артерії. Цим, вочевидь, і приваблює судноплавців. А останні забезпечують станцію цілорічною роботою. Нині в «оглядовців» гаряча пора — щойно відкрилися шлюзи, і судна пішли до Херсона з верхів’я Дніпра.

— Торік станція виконала робіт майже на 350 тисяч гривень. Крім транспорту «Укррічфлоту», обслуговуємо й «чужі» судна, але вже за комерційними розцінками. Колектив у нас невеликий, проте дружний; хлопці люблять свою роботу, і від нас люди не звільняються, — розповідає начальник станції Андрій Бережний. — Усі фахівці постійно проходять навчання, складають екзамени, мають документи, які відповідають міжнародним вимогам. Доводиться й за кордон виїжджати, бо рятувальні плоти там виробляють. А якщо, приміром, виробники з Уфи приїздять самі до нас, щоб навчити, то іспити з обслуговування плотів німецького виробництва їздимо здавати до Німеччини, попередньо пройшовши там навчання. А значимість нашої служби полягає в тому, що без неї жодне судно не вийде в рейс!

Спостерігаю, як злагоджено працюють фахівці: перевірка гідрокостюмів проходить у спеціальній ванні, куди їх занурюють; плоти також надувають і перевіряють, а отой пилосос — для того, аби скоріше спускати повітря. Всі рухи точні й впевнені, відпрацьовані до автоматизму: пліт згортається, упаковується в целофан, далі — у спеціальний контейнер з двох половинок, що схожий на кокон. Неподалік уже ціла низка готових «коконів». Вага такого контейнера сягає 184 кг. Андрій Бережний показує, як у разі потреби спрацьовує самозапальний буйок для рятувального круга. Цей пристрій, не дай Боже біди, може стати єдиним упізнавальним сигналом для рятувальників. Отож моряки можуть бути впевнені: необхідне рятувальне оснащення на судно надійде справним і готовим для порятунку. Хай лиш ніколи воно їм не знадобиться!

Андрій Бережний каже, що такий самозапальний буйок може стати єдиним упізнавальним знаком для рятувальників.

Фото автора.