Цукру з коренів із вживленим геном поки що не варили

Протягом десяти років дослідів з генетично модифікованими цукристими на Ялтушківській селекційній науково-дослідній станції (Вінницька область) Інституту цукрових буряків показники врожайності та цукристості «підтягнули» до таких, що їх мають звичайні солодкі корені.

— Торік потенційна врожайність коренів, які зібрали з насіння з вживленим геном стійкості, становила 300 центнерів, стільки в середньому збирають по області у кращі роки, — уточнює кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник станції Володимир Литвинюк.

Співрозмовник називає цифру потенційно можливою тому, що насправді досліди проводяться на невеликих ділянках, у декілька соток. Цукру у коренях з геном також не менше, ніж у звичайних буряках. Показник цукристості — 14 відсотків. Перший урожай коренів з такого насіння був, як кажуть селекціонери, нікудишній — трохи більш як по сто центнерів з гектара і мінімум цукристості.

Майже десять років тому на станцію привезли один кілограм насіння із вживленим геном. Отримали його в Києві в Інституті цукрових буряків. «Але це не вітчизняна модель генетизації, — наголошує співрозмовник. — Таке насіння вивели американці. А ми вже в них «позичили».

У насінини вживлено ген стійкості коренів проти гербіцидів загальної дії, в тому числі такого гербіциду, як «Раундап». «Якщо обробити ним площу з генетично модифікованими коренями, то бур’яни знищимо, а буряки залишаться, як мовиться, живі-здорові, — каже співрозмовник. — Ось і весь секрет генної інженерії».

На вигляд такі корені нічим не відрізняються від традиційних — такої самої форми, приблизно такої ж ваги, і листя зелене...

— Нашим завданням було досягти показників, які дають звичайні буряки, — продовжує розмову Володимир Литвинюк. — А також пересвідчитися в тому, які властивості має ген, що передається наступному поколінню насіння.

Нині на станції мають кілограмів двадцять генетично модифікованого насіння. Працюють з ним, як кажуть, від насінини до насінини, тримають під замком. У виробництво його не дають, бо наше законодавство не дозволяє це робити.

— Коли в теплицях цвітуть насінники, вони викидають «стрілку» заввишки майже метр, стоїть запах свіжого меду, — кажуть працівники тепличного господарства станції.

— Усі роботи проводимо з науковою метою, не можна відставати від вчених з інших країн, — наголошує директор станції Віталій Старосуд. — Наші десятирічні напрацювання можуть знайти практичне застосування. З генетично модифікованих коренів можна виробляти, наприклад, біопаливо. Якщо буде дано дозвіл на вирощування таких буряків, ми запропонуємо виробничникам таке насіння.

Цукру з генетичних буряків не варили. «Це не наш аспект дослідів, — каже директор. — З такої невеликої кількості його навряд чи можна отримати на заводі». Вести мову про доцільність чи недоцільність застосування солодких кристалів з генетичних буряків повинні, скоріше, медики, кажуть дослідники.

Ще про одну новинку розповів директор станції. Селекціонери з Ялтушкова вивели єдиний в Україні гібрид, стійкий проти такої хвороби коренів, як різоманія. Ця хвороба, очевидно, потрапила до нас з інших країн. Вона одночасно вражає спершу кореневу, а потім листову систему. З кожним роком поширюється на полях держави, про що свідчать аналізи проб грунтів, де вирощують цукристі. За даними науковців станції, найбільше площ, уражених різоманією, нині в західних областях, зокрема на Рівненщині. Гібрид, який селекціонери назвали «Резольд», не боїться такого захворювання.

Вінницька область.

На знімку: старший науковий співробітник відділу селекції Наталя Горбатюк показує, який вигляд мають генетично модифіковані корені, з яких збирають насіння.

Фото автора.