* За Держкомстатом, у травні проти відповідного періоду минулого року промвиробництво зросло на 8,3 відсотка, за п’ять місяців — на 8 відсотків — про імпортний монастир.

* Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пропонує запровадити погодинну оплату праці для шахтарів невідкладно — краще пізно, ніж ніколи.

* Нацбанк створив концепцію повної конвертованості гривні — про останню крапку на у. о.

Спека для людей моєї комплекції — сигнал для пошуку легкого льняного одягу. Костюми імпортні. Однак піджак за 2700 гривень не для мого гаманця. Набираюсь терпіння і за годину обходжу всі бутіки торговельного центру — жодного вітчизняного костюма. Очевидно, поки вони не витримують з імпортом конкуренції. На це вказує і статистика Держкомстату: виробництво у текстильній галузі в травні проти відповідного періоду минулого року знизилося на 1,9 відсотка, за п’ять місяців — на 1,1.

Фактично загальний «плюс» у промисловості до початку літа забезпечили машинобудування, деревообробка і шкірвиробництво, хімічна та металургійна галузі. Переробники забезпечили найбільший приріст промвиробництва — 8,8 відсотка, здебільшого дякуючи сприятливій ціновій кон’юнктурі для експортерів, але це ніяк не применшує її вирішального внеску у формування ВВП за травень (7,2). Поза тим експансія імпортної продукції на сьогодні покриває левову частку споживчого попиту не тільки в текстильній, а вже і в харчпромі, де триває скорочення виробництва м’яса і міняється структура споживання — їмо, наприклад, дедалі менше картоплі.

У короткостроковій перспективі (до кінця року) тотальне домінування імпорту над експортом за низької диверсифікації промвиробництва, попереджають експерти, може підвести економіку країни під монастир. Може статися так, застерігає відомий економіст Валерій Геєць, що дефіцит торговельного балансу сягне 20 мільярдів доларів США і більше, і країна не віднайде джерел для його покриття. То що, як нема вітчизняного костюма, ходити голим?! Звісно, ні. Але треба вжити невідкладних заходів для посилення конкурентних позицій вітчизняного виробника, тим паче що, судячи з декларацій та законодавчих ініціатив, уряд це добре усвідомлює. Наприклад, планується скасувати 10 другорядних податків, зменшивши, зокрема, навантаження на фонд оплати праці для юридичних осіб. Уряд сподівається втримати показник інфляції на рівні 15,3 відсотка, про що свідчать уточнені макропоказники на 2008 рік. Головним союзником тут, зрозуміло, може стати, як показали перші намолоти, рекордний урожай зернових. Попри це, курчат ще рано рахувати.

Водночас деякі заяви Юлії Тимошенко б’ють у самісіньке око. Так, вона наполягає на впровадженні погодинної оплати праці для шахтарів уже з 1 липня цього року. Ідея, звичайно, не її, а незалежної профспілки гірників. Але чому про неї згадують тільки тоді, коли земля приймає чергові жертви і одразу забувають, як тільки осідає пил після чергової катастрофи? Кажуть, проти цього виступали не тільки окремі політики, а й учені. Цікаво, чи не відчувають вони за собою провину за панування немилосердної потогінної системи, яка змушує людей забувати про свою безпеку? Мінвуглепром серед тижня запропонував обладнати шахти спеціальними «чорними ящиками». Потрібно впроваджувати не тільки нові системи безпеки праці під землею, а й технічні засоби для контролю за їх роботою. До слова, поки запроваджуємо одні системи, з’являються інші, більш ефективні. Кажуть, уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю — добре, але сигнал про небезпеку напряму до гірничорятувальників — краще. Ще згадати б, як це прислухатися один до одного.

Нацбанк видав на-гора дуже гарну концепцію вже тому, що в ній жодної краплі води і меду. Визнається, що наша економіка відстає від економік розвинених країн на 30 років. Скоротити відставання неможливо без проведення масштабної реформи валютного регулювання. Її ж, на думку експертів, не можна проводити за умов економічної та політичної нестабільності й високої інфляції. Тому розпочинати її варто через 2—3 роки. Вона має пройти в три етапи і тривати 30 років. Мета — досягти незалежності гривні від впливу інших валют, які надходять в країну. Вже на першому етапі Нацбанк має намір надати можливість використовувати гривню при міжнародних торговельних операціях, при експорті та імпорті. На нас очікує і подальша лібералізація валютного ринку, і кредитування винятково у гривнях, і відмова в ціноутворенні та розрахунках від усіляких «умовних одиниць». Але для цього ще треба, щоб економіка вийшла на орбіту стабільного розвитку, а легкий льняний вітчизняний піджак потрапив у торговельні системи.