Перенесення столиці Казахстану є унікальним досвідом, хоча історія знає аналогічні приклади. Столиці з різних причин переносили Китай, Японія, Росія, США, Бразилія, Туреччина, Німеччина. Разом з тим, ідея глави держави Нурсултана Назарбаєва не копіює сліпо світовий досвід, оскільки вона зародилася в унікальній історичній ситуації переходу від тоталітарного режиму до демократичної держави з ринковою економікою. Про це напередодні святкувань розповів «Голосу України» Надзвичайний і Повноважний Посол Казахстану в Україні Амангельди Жумабаєв.

— Чому свого часу вирішили переносити столицю з Алмати в Астану?

— Після жовтневої революції нашу столицю переносили тричі. Коли була Казахська автономія у складі Росії, столицею був Оренбург, потім, коли ми вийшли зі складу РФ, головним містом стало Кизил-Орда. Втретє — в Алмату. Останнє рішення було продиктовано аж ніяк не політичними амбіціями президента, а викликами, що стояли перед новою державою.

По-перше, перенесення столиці було пов’язано з необхідністю розвитку нового могутнього економічного центру всередині країни. Перевага столиці в тому, що вона розташовується на перетині найбільших транспортних і комунікаційних коридорів, знаходиться як у географічному, так і економічному центрі держави. По-друге, з розвитком ринкових відносин у країні почали стрімко посилюватися процеси урбанізації. Сільське населення, особливо перенаселених південних і аграрних регіонів, почало дедалі активніше мігрувати у великі міста. Нова столиця мала перерозподілити міграційні потоки і знизити урбанізаційне навантаження на півдні країни. По-третє, нова столиця знаходиться в геостратегічно безпечному місці — вона рівновіддалена від периметра всіх державних кордонів. Також вона достатньо віддалена від вогнищ потенційної нестабільності в азіатському регіоні, що загалом відіграє важливу роль у забезпеченні національної безпеки.

Крім того, Алмата знаходиться в сейсмічно небезпечній зоні. Плюс це місто з трьох боків оточене горами, а отже, є труднощі з його розширенням. Сьогодні автомобільний рух там утруднений навіть більше, ніж у Києві.

— А в Астані «пробки» є?

— В Астані, звичайно, теж є. Але не такі.

— Були противники перенесення столиці?

— Звичайно. 6 липня 1994 року президент Н. Назарбаєв уперше озвучив свою пропозицію про перенесення столиці держави перед депутатами Верховної Ради Республіки Казахстан. Погодьтеся, на той час це був дуже сміливий, дуже несподіваний і навіть дуже ризикований вчинок. І коли його пропозицію розглядала Верховна Рада, дуже багато виступило проти, говорили, що це абсурд. Адже після розвалу СРСР була дуже складна економічна й соціальна ситуація. Але наш президент наполіг, і 20 жовтня 1997 року вийшов його Указ про оголошення з 10 грудня 1997 року міста Акмоли столицею країни. Офіційно до 2006 року День столиці ми відзначали 10 червня, бо в цей день 1998 року відбулася презентація Астани як столиці Казахстану, а в 2006-му ми повернулися до першоджерела, до 6 липня.

— Тобто весь процес тривав близько чотирьох років, і скільки це коштувало?

— Усе зробили з найменшими витратами. По-перше, перенесли тільки найнеобхідніші державні установи, для яких попередньо підготували наявні будинки. І тільки, коли в нас відбувся перелом у розвитку економіки, починаючи з 1999—2000 років, з’явилася можливість інвестувати в будівництво Астани. Крім того, ми оголосили лівий берег вільною економічною зоною, що залучило масу іноземних інвестицій.

Тільки сьогодні в Астані одночасно зводять 650 об’єктів. У 2007 році за рахунок усіх джерел фінансування збудовано і введено в експлуатацію житла загальною площею 1852,1 тис. кв. метрів, що в 1,8 разу більше від показника, досягнутого 2006 року. Загальний обсяг інвестицій, що їх залучаютьь для реалізації цих проектів на період до 2010 року, становитиме більш як 1 мільярд доларів США, передбачено введення виробничих потужностей із щорічного випуску продукції на суму понад 1,8 мільярда доларів США, при цьому створюється додатково близько 7 тис. робочих місць. Дуже скоро розпочнеться будівництво проривних проектів: заводу «Нокіан», з обсягом випуску понад 4 млн. автошин на рік, заводу зі складання локомотивів «General Electrіc Company», автоскладального заводу «Ніссан» з випуску до 30 тис. автомобілів на рік, логістичного центру «Apple cіty».

А загалом за ці роки інвестиції в Астану становили близько 12,5 млрд. доларів США.

— Яка середня місячна заробітна плата жителя Астани й наскільки дорогим є так званий продуктовий кошик, якщо порівняти його з київськими цінами?

— В Астані середньомісячна заробітна плата — близько 700 дол. США і тут один з найдорожчих продуктових кошиків по республіці. Ціни на продукти харчування в столиці порівнянні з іншими містами СНД. Приміром, хліб вищого сорту коштує приблизно стільки само, скільки й у вас — 45 центів.

За даними статистики, прожитковий мінімум на душу населення в столиці Казахстану в березні 2008 року становив 112,5 дол., а мінімальний продовольчий набір — 67,5 дол. Також в Астані найнижча, близько 2%, частка населення з доходами нижче прожиткового мінімуму.

— Багато людей проживає в столиці?

— 10 років тому ми думали, що до 2006 року досягнемо рівня кількості населення в 350—400 тисяч осіб, але сьогодні в Астані вже проживають 700 тисяч.

— Чи прийняв президент Росії запрошення Нурсултана Назарбаєва приїхати на святкування цієї круглої дати, і хто запрошений на свято з українського керівництва?

— Під час свого візиту в Казахстан Дмитро Медведєв підтвердив, що приїде. Але у світі все змінюється так швидко, що точно заздалегідь щось говорити складно. Стосовно України, то наш президент особисто направив листа із запрошенням на ім’я Віктора Андрійовича Ющенка. Крім того, у рамках зустрічей глав СНД у Санкт-Петербурзі Нурсултан Назарбаєв запросив своїх колег на святкування 10-річчя столиці. Сподіваюся, незабаром ми одержимо позитивну відповідь.

— Які намічено цікаві заходи з нагоди 10-річчя Астани?

— Їх дуже багато. Це і фестиваль усіх областей Казахстану «Астана тарту», що стартував 1 червня. І міжнародний дитячий музичний фестиваль «Шаттик», і ІV Міжнародний музичний фестиваль «Опералія - 2008», у рамках якого 4 липня відбудеться концерт класичної музики за участю світової зірки Хосе Каррероса.

Крім того, жителі Астани і гості столиці зможуть побувати на ІІ Міжнародному фестивалі танцю «Шашу» і міжнародному фестивалі духових оркестрів «Астана самали» за участю Королівського духового оркестру Великобританії і зразково-показового оркестру Міністерства оборони РФ. Але і це не все. У рамках святкувань пройде безліч інших фестивалів різноманітних жанрів і напрямів: від цирку до кочової цивілізації. А ще наукові симпозіуми, виставки, конкурси, концерти і спортивні змагання.

Безпосередньо в День Астани відбудуться Віденський бал і карнавал на новому стадіоні за участю таких мегазірок як Дженніфер Лопес, Пол Маккартні та багатьох інших.

Щодо заходів у Києві, то на честь 10-річчя Астани Посольством Республіки Казахстан в Україні й у Республіці Молдова минулої неділі в розважальному комплексі «Арен-Сіті» було влаштовано динамічну, молодіжну вечірку «Astana Party». На ній ми розповіли про Астану, представили фотовиставку і показали фільм про нашу столицю. Також Посольство має намір посприяти у відправленні українських і молдавських ЗМІ на висвітлення 10-річчя Астани.

Інтерв’ю записала Яна СТАДІЛЬНА.

P. S. 15 червня в нічному клубі «Барский» розважального комплексу «Арена-Сіті» Посольство Республіки Казахстан організувало вечірку «Astana Party» на честь 10-річчя Астани. У рамках заходу відбулася фотовиставка і показ відеофільмів про Астану, виступ і брифінг посла Амангельди Жумабаєва, а також були проведені всілякі конкурси на тему молодої столиці незалежного Казахстану.

Фото та логотип люб’язно надані посольством Казахстану в Україні.