Роз’яснення автора ухваленого законопроекту Миколи Томенка

Президент України Віктор Ющенко декілька разів висловлював свою позицію щодо проблем національного усиновлення. У своїх виступах він не раз звертав увагу на несправедливість стосовно заборони усиновлювати дітей особам, які не перебувають у шлюбі. Наприклад, напередодні Міжнародного дня захисту дітей Віктор Ющенко, говорячи про національну програму усиновлення дітей, зауважив, що не може погодитись з ініціативою парламенту заборонити всиновлення одиноким батькам. «На мій погляд, якщо не в першу чергу, то на рівних умовах жінка-одиначка потребує такої преференції держави. Можливо, вона буде набагато кращою мамою у своїх обставинах. Це почуття більш вистраждано, це не її вина, що в неї так склалася доля. Це має стосуватись і одиноких чоловіків», — зазначив глава держави.

Микола Томенко, як автор ухваленого Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення», вважає необхідним роз’яснити посадовцям Міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту та працівникам секретаріату Президента України, які готують виступи для глави держави, що оголошена ним інформація не відповідає дійсності.

«Хочу наголосити, що чинний закон про усиновлення, автором якого я є, з метою захисту дитини від будь-яких форм фізичного чи психологічного насильства, недбалого чи брутального поводження, сексуальних зловживань встановлює підвищені вимоги для іноземців, які хочуть усиновити українську дитину. Тобто іноземцям, котрі не перебувають у шлюбі, забороняється усиновлювати дитину, що є громадянином України, за винятком, коли іноземець є родичем дитини. Наголошую, що ця заборона не стосується українських громадян, які не перебувають у шлюбі», — сказав Микола Томенко.

Він зауважив, що будь-хто з українських громадян, жінка чи чоловік, які не перебувають у шлюбі, мають повне законне право на всиновлення дітей. Сімейний кодекс України містить винятковий перелік тих осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Це особи, обмежені в дієздатності, визнані недієздатними, позбавлені батьківських прав (якщо ці права не були поновлені), котрі були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано з їхньої вини, перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному та наркотичному диспансерах, зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, не мають постійного місця проживання та постійного доходу, страждають на хвороби (перелік затверджено МОЗ).

«Отже, на моє глибоке переконання, український парламент, ухваливши цей закон, захистив передовсім національне усиновлення. До речі, згідно з указом Президента, 2008-й оголошено Роком національного всиновлення», — зазначив Микола Томенко.

На його думку, проблему одиноких дітей можна розв’язати, лише пропагуючи та всіляко підтримуючи національне всиновлення, а не сподіваючись на те, що іноземці вирішать проблеми українських дітей-сиріт. Тим паче, не є таємницею, що на сьогодні іноземне усиновлення значною мірою стало елементом корупції і фактично нагадує ринок з продажу дітей.

Тому Микола Томенко сподівається, що надалі посадовці Міністерства у справах сім’ї, молоді і спорту та працівники секретаріату Президента, що відповідають за цей напрям, не будуть дезінформувати Президента про неіснуючі законодавчі перепони щодо всиновлення.

Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення був внесений на розгляд парламенту V скликання народними депутатами України, представниками всіх фракцій, які були на той час у парламенті, — Миколою Томенком, Оленою Бондаренко, Катериною Левченко, Василем Грицаком та Євгеном Філіндашем.

24 травня 2007 року цей закон прийнято Верховною Радою, але 13 червня 2007 року Президент повернув його до парламенту із своїми пропозиціями. У них глава держави пропонував вилучити із закону зміни, якими пропонувалося заборонити всиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями, котрі не перебувають у шлюбі, за винятком, коли іноземець є родичем дитини. Під час розгляду цього законопроекту та пропозицій Президента у парламенті VІ скликання автор законопроекту переконливо довів парламентаріям необхідність збереження такої норми, зважаючи на факти фізичного чи психологічного насильства та експлуатації дітей, усиновлених одинокими особами з-за кордону, а також звернувши увагу на те, що абсолютна більшість країн, турбуючись про своїх дітей, законодавчо обмежує всиновлення дітей іноземцями.

10 квітня 2008 року за подолання вето Президента проголосували 387 народних депутатів України. 22 квітня цей закон був підписаний Президентом України.