Найдорожче для людини — це життя, тому в країнах Заходу найпопулярнішою формою страхування є страхування життя.

Адже це вкладення в нову якість життя, у впевненість, що накопичені кошти принесуть статок у майбутньому. Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті застрахованого під час дії договору страхування або настання певного, обумовленого в договорі, строку. Крім того, в договорі страхування додатково може бути обумовлена й відповідальність страхової компанії при дожитті застрахованої особи до певної події. Наприклад, це може бути одруження, народження дитини, досягнення повноліття, а також у разі втрати здоров’я від нещасного випадку.

Світовий досвід свідчить, що страхування життя завжди розглядалося як вигідне вкладення грошей. Застрахований за договором страхування життя може розраховувати на страхову суму або пенсію в разі дожиття до закінчення договору. Страхування життя може бути й захистом спадщини застрахованого, оскільки дає йому змогу визначити частку спадщини, що призначається кожному з близьких. Основна мета страхування життя — накопичити кошти для своєї впевненості в майбутньому. Цей вид страхування принципово відрізняється від інших ризикових видів страхування тим, що кошти людині повертаються — як у випадку смерті застрахованої особи, так і у випадку дожиття особи до кінця дії договору.

Оскільки нині держава гарантує певний життєвий мінімум тільки найменш забезпеченим верствам населення, то стає актуальним гасло «Ніхто не подбає про тебе краще, ніж ти сам!». Адже саме довгострокове накопичувальне страхування життя в більшості країн світу є підвалиною соціального захисту.

Окремою темою є корпоративне страхування життя. В цьому разі життя працівників страхує їхнє підприємство, оскільки хоче позбутися «плинності кадрів», утримати кваліфікованих фахівців і підняти їх зацікавленість в успіху.

Тобто не людина робить внески до страхової компанії, а це робить підприємство замість працівника. Але саме страхування та всі вигоди дістануться працівникові. Інтерес працівника тут очевидний. Але свій резон є і для підприємства, котре в разі укладання із страховою компанією 10-річного договору на страхування своїх робітників зможе відносити такі страхові платежі на валові витрати, а після закінчення дії договору отримати ці страхові платежі назад. Єдине обмеження, встановлене законодавством України, полягає в тому, що витрати на такі страхові внески повинні бути в межах 15 відсотків від фонду заробітної платні, але не більш як 6 тисяч гривень на рік на одну людину.

Довгострокове накопичувальне страхування життя дає змогу підприємству вирішити проблему соціального захисту працівників і їхніх сімей при втраті годувальника, непрацездатності та інших трагічних подіях, які спричиняють негативні наслідки для людини або її сім’ї. Тобто, застрахувавши своїх робітників, працедавець, окрім податкових пільг, може серйозно заощадити на разових соціальних виплатах для персоналу у випадках трагедій. Страхова компанія візьме на себе весь клопіт з проведення розрахунків.

Зважаючи на особливості українського законодавства в галузі страхування життя, страхова компанія «Укргазпромполіс» у 2005 році заснувала спеціалізоване Закрите акціонерне товариство «Укргазпромполіс-Життя», яке надає весь спектр послуг зі страхування життя. При цьому програми страхування можна максимально адаптувати під потреби підприємства або конкретної людини. Адреса ЗАТ «Укргазпромполіс-Життя»: м. Київ, вул. Олеся Гончара, 41-А. Тел. (044)2352500.

.