Той, хто давно не бував у Нових Санжарах, залишиться приємно вражений від змін, що відбулися в містечку за останні роки. З-поміж інших райцентрів Полтавщини вирізняється воно передусім чистотою і охайністю. Хоча б куди ви пішли, скрізь впадає в око дбайлива рука господаря. І такий господар тут є — селищний голова Андрій Река.

«Коли я вперше увійшов до цього приміщення як селищний голова, згадує Река, то передусім закортіло взятися за кельму, адже протягом десятків років тут лише «наводили косметику». Селищна рада нагадувала більше хату збіднілого дореволюційного чиновника».

— Упевнений: за чистоту не треба боротися, а просто вчасно прибирати, — посміхається Андрій Река. — Але куди подіти сміття? Треба створити відповідні умови. І ми їх створили! Тепер селищем регулярно курсують сміттєвози, які за доволі символічну місячну плату вивозять сміття навіть з приватних будинків.

Звісно, бюджет невеликого містечка, в якому немає великих промислових підприємств, обмежений. Та чимало добрих справ і не потребують великих бюджетних коштів, адже коли береться за них громада, то й вирішуються вони без особливих бюджетних «вливань».

Так було й кілька років тому з селищним стадіоном. Навіть за радянських часів його реконструкцію весь час відкладали, мотивуючи відсутністю коштів. Зрештою, від стадіону залишилася лише територія, обмежена напівзруйнованим парканом з футбольним полем та недобудованим приміщенням шахово-шашкового клубу. Нині стадіон «Нові Санжари» — одна з найкращих спортивних споруд Полтавщини.

— Якби ми сподівалися лише на те, що держава нам щось дасть, то, повірте, навряд чи нам удалося б вирішити й половину питань життєдіяльності селища, — зауважує селищний голова. — Тому стараємося зробити так, щоб усе, що ми задумали, було вигідно й місцевим підприємцям. А загалом намагаємося максимально залучати до справи самих мешканців. І коли вони відчувають, що це робиться для їхнього блага, то байдужих не залишається. Все-таки у нас ще не вивітрився дух колективізму, а це, навіть за нинішніх умов «індивідуалізації», — велика сила.

Андрій Река переконаний: такій згуртованості сприяють і масові заходи, якими останнім часом славляться Нові Санжари. Вже традиційними стали день сала, свято меду, усією громадою святкують Покрову. Люди гуртуються, хочуть показати себе — хіба це погано? Провели конкурс кашоварів і навіть так званий турнір «консерваторів», де змагалися майстри «зимових заготівель». А до дня селища (23 вересня — день визволення Нових Санжар) відбувся конкурс на кращу вулицю, кращу садибу.

Звісно, одній людині, навіть такій активній, як Река, не під силу скрізь встигнути. Тому найпершими його помічниками є депутати.

— Спільно з депутатами ми й розв’язуємо всі нагальні проблеми: йдемо до людей, закликаємо їх, переконуємо. Повірте, це значною мірою полегшує роботу, адже розуміння громади — то велика сила. Тим паче — її підтримка! А ще більше — ініціатива! — переконаний селищний голова.

Саме в тандемі «влада — громада» і народжується чимало оригінальних проектів, які стають у Нових Санжарах реальністю. Так виник сквер пам’яті жертв Голодомору, створений за ініціативою самих жителів. А нині реалізовується нова ідея — створення парку третього тисячоліття, який називатиметься «Батьки і діти». Починаючи з першого січня 2001 року на честь дітей, які народилися в Нових Санжарах, їх батьки висаджують нове дерево. Нині їх уже понад 600. Та все-таки демографічні проблеми ще потребують розв’язання.

— Знаєте, скільки цього навчального року першого вересня прийшло «першачків» до моєї рідної Стовбинодолинської школи? Всього четверо... Тому, як на мене, головне — затримати селян, принаймні у Нових Санжарах.

Так, у селищі давно назріла нагальна потреба збудувати районний будинок культури, адже старий закрили ще за радянських часів. Тоді й забили палі на місці нового. Минуло вже понад 20 років, а будинку культури й досі немає.

Полтавська область.

На знімку: у Нових Санжарах знають, що добрішої каші, ніж Река, ніхто не зварить.

Фото автора.