Сумщина самостійно, крок за кроком, розробляє і впроваджує у регіоні власні програми енергозбереження
— Розпочали з встановлення теплових лічильників у багатоквартирних будинках і бюджетних установах, — каже заступник начальника управління житлово-комунального господарства Сумської області Олексій Дмитренко. — Сьогодні «комуналка» обладнана ними десь на 39 відсотків, звісно, за регіональні кошти. Нинішнього року цю цифру плануємо збільшити ще на 8—10 відсотків. Справа того варта. Там, де налагоджений облік тепла, його споживання скоротилось на 25—30 відсотків. Споживачі зрозуміли, що наявність приладів обліку заощаджує, приміром, сім’ї, яка мешкає в однокімнатній квартирі, упродовж опалювального сезону до півтисячі гривень.
Дедалі більших обертів набирає також енергозбережна «революція» і в бюджетній сфері — школах, лікарнях, дитсадках, адмінустановах. Здійснені там упродовж останніх восьми років технічні заходи щодо економії енергоресурсів, заощаджують за рік 12—15 мільйонів кубометрів природного газу. Втім, це, як то мовиться, перші ластівки. Торік, приміром, у бюджетних установах — поліклініках і школах — встановили перші 40 електронних регуляторів тепла, які автоматично знижують температуру в нічний час на 4—5 градусів від норми.
— Не важко полічити економію, якщо взяти до уваги, що один-однісінький градус «перетоплювання» додатково збільшує споживання теплоносія на шість відсотків, — підраховує співрозмовник. — На жаль,
у деяких «розумників» перевитрати в грошовому еквіваленті за опалювальний сезон сягають одного мільйона гривень.
Бюджет, як відомо, все витримає. На щастя, таких недолугих господарників потроху меншає.
Нині в області розпочалася розробка графіків споживання теплоносіїв із урахуванням прогнозу погоди, які вивішуватимуться у кожній котельні. За їх наявності надавачам тепла важко буде пояснювати допущені перевитрати.
— Підвищивши тарифи на тепло, ми ловимо одразу двох зайців: привчаємо споживачів до ощадливого використання, а, заодно, й до економії сімейного бюджету, — переконаний Олексій Дмитренко.
На уряд надійся і сам не дрімай
Сьогодні міська влада Сум розпочала оновлювати елеваторні вузли, де втрати теплоносія просто-таки зашкалюють через старезний вік. Сумчани також є піонерами із заміни зношених тепломереж, через які втрачається понад третина тепла. Один із головних напрямів — зведення сучасних індивідуальних теплових пунктів у закладах бюджетної сфери та переведення діючих котелень на альтернативні види палива. Цього року, наприклад, до кількох сотень діючих у регіоні додасться 70 теплових пунктів і 118 модернізованих котелень.
Паралельно (вперше в Україні) на підприємствах комунальної теплоенергетики і бюджетної сфери запроваджується моніторинг споживання природного газу.
— Без субсидій, звісно, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям не обійтися, — продовжує Олексій Дмитренко. — А таких сімей понад чотири мільйони. Це ж які колосальні суми щороку витрачається на цю програму!
Ідей у керівництва комунальників області на кілька регіонів вистачить. Ось одна з них: вмонтовувати твердопаливні котли в систему діючих газових котлів, із забезпеченням бодай однієї закладки дров, якої вистачає на одну зміну — вісім годин горіння. Спершу — в приватному секторі. Затримався господар на роботі чи загостювався, автоматика самостійно переключить систему на споживання природного газу. А якщо такі системи запровадити і для комунальних котелень?..
За словами Олексія Дмитренка, шляхів для виходу з енергетичної кризи, яка давно стримує поступальний рух економіки, вагон з причепом. Узяти ту ж матеріальну зацікавленість. Її просто немає. Зекономив енергоресурсу за рік на одну гривню — герой, на 10 — тричі герой. А премії — зась. Тож чого напружуватися, коли можна збагачуватись на рівному місці: «під шумок» обігріваючи «гори, ріки і долини» мільярдами гігакалорій, ще й отримувати за ці «подвиги» солідні премії. Скільки мільйонів щороку пролітає повз бюджетну кишеню у кожного з таких «героїв» — можна лише здогадуватись. А цих «господарників» десятки тисяч по всій державі.
— Новим органам влади слід на законодавчому рівні терміново розробити також механізми стимулювання бережливості й ощадливості, — переконаний Олексій Анатолійович. — Матеріальне заохочення стане тим лакмусовим папірцем, який дасть відкоша безгосподарності.
Та для більшості спритників накази столичних начальників, що мертвому припарки. Результат «боротьби за економію енергоресурсів» можна проілюструвати на прикладі їх витрат найбільшими споживачами — підприємствами. В Україні вже бозна відколи діють питомі норми витрат на одиницю виготовленої продукції. На Сумщині, приміром, мають затверджувати та узгоджувати ці норми з відповідними держструктурами 55 підприємств. А узгоджує заледве десята частина, каже Олексій Дмитренко. Чому? Минулий уряд, либонь, для «свободи бізнесу» забрав у Державної інспекції з енергозбереження усі контролюючі повноваження. Тож у кого є бажання — затверджують, у кого немає — відсилають інспекторів «на хутір метеликів ловити».
Однак і це ще не все. На сьогодні на Сумщині «в роботі» 470(!) котлів, запроектованих ще в 1948 році, ККД яких не перевищує 65 відсотків. Це — на папері. А реально, після кількох десятиліть експлуатації, дай Боже, хоча б 50 відсотків видавали. Тим часом, згідно з чинним законодавством, до експлуатації допускається обладнання з ККД не меншим за 84 відсотки.
Тож який ваш висновок?
Енергозбереження — комерційна програма, яку в кавалерійській атаці з шаблями наголо не здолати...
Коли матеріал готувався до друку, керівництво «Сумиводоканалу» принесло в управління ЖКГ на узгодження прогнозовані питомі норми витрат енергоносіїв на виробництво одного літра води на 2014 рік. В управлінні ЖКГ цього «прогнозу» не затвердили, оскільки він перевищував минулорічні показники майже на 20 відсотків. А якби затвердили, «сумські водовози», щоб «законно» залізти до кишень споживачів, знову б ініціювали підвищення тарифів через «нерентабельність виробництва». Ось тобі, бабцю, і ярмарок...
Сумська область.
