Наша газета продовжує знайомити своїх читачів із природними дивами рідної України

Цього разу прес-тур маршрутами «Сім природних чудес України», організований народними депутатами України Миколою Томенком і Миколою Баграєвим, пройшов у Херсонській області, де було представлено два номінанти — біосферні заповідники «Асканія-Нова» і «Олешківські піски».

Тільки на Херсонщині в радіусі 100 кілометрів можна побувати в густому сосновому бору, побачити безмежний степ із запаморочливим ароматом багатоцвіття і походити по палючому піску найбільшої в Європі справжньої пустелі.

Колись тут була трава висотою майже в зріст людини. На початку минулого століття стали розвивати вівчарство. Мільйони овець практично знищили весь трав’яний покрив, оголивши піщані бархани. Піски почали жити своїм життям, поступово розширюючи свою територію. Нині їх зупинено найбільшими у світі штучними лісами — площею близько 100 тисяч гектарів. Майже п’ятнадцять кілометрів у діаметрі становить площа «Олешківських пісків». Улітку температура піску сягає 75 градусів.

За півсотні кілометрів від пустелі розташований унікальний куточок природи — біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна. Тут зібрано десь дві тисячі представників флори і фауни. Для деяких видів тварин побудовано вольєри в зоопарку, але більша частина їх живе на вільному просторі недоторканого степу. Для любителів фотосафарі організовують екскурсії на спеціальному відкритому автомобілі. І той, хто вперше тут, має полежати в траві, дивлячись у кришталеве синє небо, загадати бажання, що обов’язково здійсниться. Тут також є і незамерзаючі узимку озера, куди злітаються на зимівлю птахи. У 1996 році нарахували рекордну кількість пернатих — майже 550 тисяч гусей, більш як 40 тисяч сірих журавлів. По окільцьовуванню орнітологи визначили, що птахи прилетіли з Нової Зеландії, Забайкалля і навіть із Франції.

У дендрологічному парку, що його заклали ще в 1887—1895 роках, росте 748 видів і 190 форм та сортів рослин, зібраних практично з усіх куточків земної кулі.

Перебуваючи на території заповідника, особливо відчуваєш єднання людини з природою.