Дні "Голосу України" на Кіровоградщині "Команда, спрямована в майбутнє"

Так називають свій колектив самі «червонозірківці». А фахівці і професіонали без пафосу і піднесення додають: «А також команда, що веде в майбутнє, проектує, створює, наближає, демонструє його й опікується ним». У цих словах — характеристика життєдіяльності всього підприємства «Червона зірка». Починаючи від заводської прохідної і закінчуючи культурно-масовими і спортивними заходами. Може, не кожен читач захоче спочатку повірити, що все це можливо на підприємстві, яке створює не ракетну і не ядерну техніку, і не наукове обладнання, а сільськогосподарські машини.

Давно в СОТ

Менеджери «Червоної зірки» підрахували: щорічно тільки на виставках і презентаціях зі зразками продукції ВАТ ознайомлюються більш як десять тисяч людей. Цього року до них додалися й наші одинадцять персон. Однак, журналістам дозволено незмірно більше. Вони можуть побачити, записати, сфотографувати те, що знаходиться за виставковими експозиціями, що недоступне простому обивателю, котрий не має стосунку до певного виробництва. А ми, мало того, спробували скласти для себе цілісну картинку життя сучасного виробництва, одного з провідних підприємств України у сфері сільськогосподарського машинобудування.

Сьогодні відкрите акціонерне товариство «Червона зірка» — провідний розробник і виробник посівної техніки і культиваторів на ринку України, Російської Федерації, Казахстану, Молдови, Білорусі й Болгарії. З огляду на обсяги виробництва, постійно розширювану номенклатуру продукції, що випускається, за рахунок освоєння серійного випуску нових машин з енергозберігаючими технологіями, підприємство відіграє значну роль в економіці України і впливає на розвиток агропромислового комплексу. І, звісно, практично цілком задовольняє запити споживачів названих регіонів на посівну і ґрунтооброблювальну техніку найвищого технічного рівня, виготовлену на основі застосування сучасних технологій. А її реалізацією займається дилерська мережа, в якій налічується понад сто підприємств. Загалом, на експорт іде понад шістдесят відсотків вироблюваного обладнання.

«Червона зірка» працює з найуспішнішими підприємствами, які обслуговують споживачів у різних регіонах, виконують функції технічних і сервісних центрів, здійснюють гарантійне і сервісне обслуговування поставленої техніки. Завод має близько п’ятдесяти сертифікованих сервісних центрів, що діють на території України, Росії, Білорусі, Молдови, Республіки Казахстан. Широка географія поставок продукції обумовила необхідність розвитку системи регіональних складів, звідки споживачі через дилерську мережу одержують розмитнену продукцію за оптимальними логістичними схемами.

Здійснюються дослідження нових і моніторинг динамічних змін вже освоєних ринків збуту. Застосування сучасних інформаційних технологій дозволяє вчасно реагувати на запити споживачів і ринкову ситуацію, що змінюється. Коли недавно на засіданні виїзної колегії Державного департаменту тракторного і сільськогосподарського машинобудування Міністерства промислової політики гості запитали у господарів, що, на їхню думку, дасть «Червоній зірці» вступ до СОТ, присутні в президії генеральний директор підприємства — голова правління Олександр Саінсус і голова наглядової ради холдингу «Гідросила-груп», до якого входить «Червона зірка», Павло Штутман, не змовляючись, відповіли майже одночасно: «Та ми давно в СОТ!».

Перебування на піку сільськогосподарського машинобудування впродовж багатьох років не було б можливим без первинного чинника — наявності спеціалізованого конструкторського бюро. Саме завдяки інноваційному підходу до виробництва ВАТ «Червона зірка» заслужено вважається флагманом серед колективів, які займаються розробкою і конструюванням посівної техніки на території колишнього Союзу. З огляду на багатий досвід у галузі створення посівних машин, конструкторське бюро підприємства втілює в життя найпередовіші ідеї сільськогосподарського машинобудування. Розроблена його колективом посівна техніка успішно працює в різних агрокліматичних зонах, даючи змогу одержувати високі врожаї різних сільськогосподарських культур. Робота конструкторів спрямована на створення сучасної, надійної й економічної посівної техніки, що працює за традиційними та інтенсивними технологіями. До таких, без сумніву, можна віднести пневматичну рядну сівалку моделі «Solіtaіr-12», що випускається разом з німецькою фірмою «Lemken», яка збільшує ширину захоплення оброблюваного ґрунту до 12 метрів. А всі операції із зміни ширини захоплення і посіву здійснюються автоматично. Це, передусім, дає змогу значно зменшити втрати. По-друге, «Solіtaіr-12» відповідає усім вимогам щодо точності висівання і заданої глибини посіву.

Ще одна гордість кіровоградських машинобудівників — сівалка-культиватор «Сиріус 10». Машина призначена для висівання зернових, зернобобових, трав’янистих та інших культур з нормами висіву від 0,2 кг/га до 400 кг/га з одночасним внесенням мінеральних добрив і накочуванням ґрунту в грядках за нульової і мінімальної обробки. Після нескладного переналагодження (від’єднання посівного пневмопричепа) сівалку можна використовувати як високопродуктивний (до 10 га/год) культиватор суцільної обробки з глибиною культивації до 20 см. Установлені на сівалці регульовані котушкові висівні апарати дозволяють здійснювати плавне висівання різного за розмірами і нормами висіву насіння трав, дрібних насіннєвих (ріпак, мак), зернових, зернобобових і бобових культур. Загалом «Червона зірка» пропонує сьогодні близько двадцяти найменувань сучасних сільгоспмашин різних модифікацій, що їх використовують як в оригінальному вигляді, так і у вигляді різних з’єднань і зчіпок.

За більш ніж 130-літню історію підприємства тут нагромаджено величезний досвід з виробництва сільгосптехніки, сформовано наймогутніший виробничий потенціал, закладено надійну сучасну базу для подальшого розвитку. Могутнє, сучасне виробництво з добре розвиненою інфраструктурою випускає посівні машини, які відповідають вимогам найрізноманітніших споживачів у обсягах, необхідних для бездефіцитного задоволення попиту. Звідси й віддача. Обсяги випуску збільшилися тільки за 5 місяців 2008 року на 25 відсотків. А обіг за цей рік має становити близько 370 млн. грн. Не важко уявити, які податки надходять при цьому в бюджет.

«Нині ми вже обслуговуємо не регіональну чи національну економіку, а є суб’єктами світової економіки, — сказав на одному із засідань голова наглядової ради холдингу Павло Штутман. — Отож повинні гнучко реагувати на її виклики, віяння і тенденції». І на підприємстві дуже чітко дотримуються заявленої тенденції. Для успішного розвитку велика увага тут приділяється питанням технічного переоснащення виробництва, автоматизації і підвищенню наукоємності технологічних процесів. Впроваджується інноваційна модель виробничих відносин. Обсяг капітальних інвестицій у власне виробництво на кінець 2007 року становив більш як вісімнадцять мільйонів гривень. Цьогоріч ці вкладення планується подвоїти. Виробничі й управлінські процеси сертифіковані на відповідність системі управління якістю ІS0 9001:2000, яку широко використовують провідні світові лідери сільськогосподарського машинобудування.

Колектив — основна цінність

Підприємство постійно проводить навчання як свого персоналу, так і персоналу підприємств-партнерів, а також фахівців технічних і сервісних центрів.

— Основна наша цінність — наш колектив, — сказав під час нашої зустрічі генеральний директор підприємства Олександр Саінсус. — У нас є свої традиції і свої династії. Однак, проблема з кадрами не обійшла стороною і «Червону зірку». До рішення цієї проблеми в нас свої підходи. Перший з них — профорієнтаційна робота серед дітей наших робітників, родичів. Ніхто не зможе загітувати за роботу краще, ніж людина, котра присвятила їй усе своє життя. Ніхто інший не розповість переконливіше про її сутність, про творче начало у роботі машинобудівника. Від цього вже є певний результат — уперше за останні роки конкурс на машинобудівні професії в Кіровоградському національному технічному університеті був більший, ніж, наприклад, на економічні. По-друге, ніщо так не агітує за певну професію, як гарні умови роботи. Тому ВАТ «Червона зірка» піклується про своїх співробітників, забезпечуючи їх гідною заробітною платою, надаючи соціальні гарантії, виконуючи соціальні програми, сприяє підвищенню їх матеріального і професійного рівня, створюючи умови для повноцінної праці й відпочинку. Так, наприклад, середня заробітна плата робітника становить 1700 гривень. До того ж це не є фіксованим рівнем. Робітники мають право за бажанням продовжувати свій робочий день з метою отримання додаткового заробітку.

На підприємстві створена ціла мережа дочірніх, допоміжних і супутніх установ і організацій, які дають змогу і допомагають створити повноцінний клімат для трудового колективу і родин працівників. Особлива увага приділяється залученню на підприємство молоді, створенню необхідних умов для її професійного і кар’єрного росту. Повсякденною турботою оточені ветерани Великої Вітчизняної війни і виробництва.

Звичайно, одна справа слухати про все, а інша — побачити на власні очі. Так би мовити, помацати руками. Так, після того, як ми побували в цехах підприємства, сумніватися щодо його потужності і сучасності, щодо використання новітніх наукових розробок нам уже не доводилося. Але журналістська недовірливість усе-таки брала своє. Хіба мало в нас підприємств, які вкладають усе у виробництво, а вийшла людину після робочої зміни за прохідну — і нікому не потрібна. Ні тобі пошани ветеранам, ні тобі спортивної секції для молоді, ні дитсадка — для молодих сімей...

«Тоді ласкаво просимо до музею», — сказали нам на підприємстві. І ми не пошкодували, що погодилися його відвідати. Адже експонати музею «Червоної зірки» не можуть не бути цікаві. І не тільки працівникам і фахівцям, гостям чи діловим партнерам заводу. В них відображена історія становлення і розвитку підприємства і, фактично, міста. Починаючи від самого будинку музею, який по праву внесено до списку пам’яток історії й архітектури.

У Єлизаветграді брати Ельворті, котрі цікавилися машинобудуванням, з’явилися 1874 року. Очевидно, причиною їх переїзду був надлишок тут робочої сили і майже повна відсутність якої-небудь промисловості (крім двох-трьох цегельних заводів, млина, олійниці і пивзаводу). Крім того, уже через рік через маленьке містечко Херсонської губернії була прокладена вітка залізниці Одеса—Кременчук.

Спочатку робітники заводу Ельворті збирали кінні сівалки, що надходили з Англії в розібраному вигляді. Але згодом Роберт і Томас дійшли висновку, що виготовляти сільгоспмашини самим і простіше, і вигідніше. Так з’явився завод «Р. і Т. Ельворті». Землю під майбутнє підприємство брати Ельворті викупили (на відміну від нинішніх вітчизняних бізнесменів, готових будь-що відітнути землю задарма) у міської громади.

Саме у двоповерховому будинку по вулиці Кавалерійській (нині — Орджонікідзе), де тепер розташувався музей, жили засновники підприємства. А будувався будинок одночасно з першими корпусами заводу сільгоспмашин «Р. і Т. Ельворті» — майбутньої «Червоної зірки».

Колишня вітальня відведена під експонати дореволюційної історії. Їх збирали усім миром. Як розповідає завідувач музею Юрій Антонов, ідея створити музей «Червоної зірки» народилася ще в 1967 році. Нині в музеї зібрано абсолютно унікальні предмети різних часів. Наприклад, у 1995 році музей поповнився оригінальною шеретівкою 1908 року випуску. Знайшли її на колгоспному дворі села Василівка Долинського району. На заводі машину відреставрували, обновили дерев’яний верстат. Сьогодні вона в робочому стані. Мало того, подібна шеретівка дотепер використовується в одній агрофірмі села Покотилове Новоархангельського району і працює від приводу електродвигуна (спочатку привід розрахований був під паровий локомобіль). На боку машини — зроблено литтям напис дореволюційною кирилицею «Р. і Т. Ельворті в Єлизаветграді».

Спадкоємці засновників заводу, онуки Роберта Ельворті — Роджер і Майкл Уебб, уперше побували в музеї «Червоної зірки» у середині 90-х років минулого століття. Тоді ж вони подарували музею кілька цінних експонатів, у т. ч. — срібну тацю, на якій вигравіровано ініціали Р. М. Е. (Роберт і Мері Ельворті) та цифри: 1887—1912 рр. Колись громадськість Єлизаветграда подарувала цю тацю Мері й Робертові Ельворті на честь святкування їх срібного весілля...

Шість років тому в гості на «Червону зірку» приїжджала з Англії уже велика делегація. Крім Роджера і Майкла Уебб приїхали ще дванадцять правнуків Ельворті...

У 2004 році, на 130-річчя «Червоної зірки», онуки Ельворті подарували музею ще один унікальний експонат — готовальню з креслярськими інструментами. Наприкінці XІX століття ними користувався Роберт Ельворті у своїй конструкторсько-інженерній роботі. Сказали, що в них ці інструменти можуть десь пропасти, а в музеї вони збережуться для історії...

Уже практично попрощавшись з нами, Олександр Саінсус з деякою веселістю і запалом мовив: «А щодо футболу... Могли б позмагатися. Заодно побачите, в яких умовах тренуються наші спортсмени. Ми ж бо й у спартакіадах беремо участь...».