Практично всі, хто останнім часом приїздить до Севастополя після тривалої перерви, вказують на значне пожвавлення в господарській і політичній сферах міського життя. Власне, виходячи з «гласу народу», і народилося бажання дізнатися докладніше про причини активізації внутрішньоміських процесів у голови Севастопольської міськдержадміністрації Сергія Куніцина.

— Сергію Володимировичу, ви рік чи два тому говорили журналістам, що Севастополь має реальну перспективу в найближчому майбутньому перетворитися на чорноморський Сінгапур. Сьогодні ви не хочете скорегувати або конкретизувати свою точку зору?

— Севастополь я назвав чорноморським Сінгапуром не заради красного слівця, хоча й для більшої ясності образу. Географічно ці міста дуже схожі. Сінгапур — це острів площею в 640 квадратних кілометрів — майже вдвічі менший від Севастополя. Я 1995 року там був, вивчав практику створення вільних економічних зон. Тридцять років тому на цьому шматочку суші, образно кажучи, жаби квакали, там не було абсолютно ніякої економіки. Там була свого часу військова база ВПС Великобританії, у сімдесятих роках минулого століття її ліквідували і військові звідти пішли. Таким чином, перед сінгапурцями тоді стояли ті самі проблеми, які вирішує сьогодні Севастополь: бути чи не бути флоту, піде він чи не піде? Англійці тоді допомогли команді, яку сформував «батько» усіх реформ Лі Кван Ю, використати географічне й стратегічне положення Сінгапуру, сам аеропорт і наявні на той час незначні портові потужності. Нині Сінгапур — один з найпотужніших у світі морських портів та аеропортів. І, мабуть, найпотужніший світовий фінансово-банківський центр. Домоглися таких разючих успіхів за такий короткий час шляхом створення і функціонування режиму вільної економічної зони.

От у цьому сенсі Севастополь із Сінгапуром схожі. А в певному розумінні в нашого міста переваг набагато більше. Хоча б тому, що територія наша набагато більша, клімат — кращий, бухт — більше і за акваторією вони більші. Для успіху потрібно тільки включити в роботу «сіру речовину».

Я переконаний, що ми можемо стати чорноморським «тигром», як свого часу Сінгапур чи Тайвань стали тихоокеанськими. І я продовжую вірити в те, що саме цей шлях нас приведе до успіху. А тому ми працюємо над тим, щоб у закон про статус Севастополя було закладено деякі основоположні речі: саме поняття спеціального статусу міста дає йому право одержувати спеціальні й специфічні преференції. Треба Севастополю з урахуванням його специфіки надати пільги. І закласти в законодавчу базу концептуальні речі, які дали б нам змогу залучити капітали і зробити ривок у розвитку.

— Ці ваші погляди на розвиток Севастополя розділяють у місті, в Києві?

— У місті я не лічу кількість своїх прихильників і не рахую супротивників. З тими людьми, з якими я свого часу створював північнокримські та кримські вільні економічні зони (ВЕЗи), ми написали, не побоюся такого визначення, філософську працю, що пояснює необхідність, неминучість і корисність економічного розвитку саме за таким алгоритмом. І роздали кілька тисяч брошур директорам шкіл, у коледжі, інститути й університети, комерсантам для обговорення.

Ряд політиків, міністрів, високопоставлених чиновників України, з якими я розмовляв про те, що потрібно просувати такі інноваційні філософсько-економічні ідеї, позитивно до цього поставилися. Зокрема, ми цю тему обговорювали з Юрієм Івановичем Єхануровим, коли він був прем’єр-міністром, а мене тільки призначали в Севастополь. Говорили про необхідність надання розвитку Севастополя нової динаміки, про розробку і прийняття відповідної програми. Уряд таку програму ухвалив, і сьогодні вона працює в Севастополі. І на Севастополь.

— В одному столичному тижневику автор звертав увагу на те, що Севастополь після 2017 року «де-факто нічим особливим не відрізнятиметься від інших міст України». Як ви прокоментуєте таку точку зору? І що, крім грошей і статусу, потрібно для того, щоб ваші прогнози на майбутнє міста стали реальністю?

— Мізки і бажання. Величезне й невгамовне бажання і, як я вже казав, достатня кількість «сірої речовини». А ще — згуртована команда такого, знаєте, «таранного» типу, яка ставить перед собою завдання і наполегливо прямуватиме до нього. Я не замислююся над тим, що буде після 2017 року — це не міського керівника рівня питання. Терміни перебування Чорноморського флоту — питання міждержавні. Моє завдання на сьогодні — пошук шляхів і способів залучення в міську економіку достатньої кількості інвестицій, створення для інвесторів сприятливого клімату, переорієнтувати їхнє сприйняття Севастополя як військово-морської бази на розуміння того, що наше місто — це найперспективніший бізнес-проект. А він, по суті, таким є насправді: за географічним положенням — у центрі причорноморського регіону, за технологіями — високотехнологічні КБ і НДІ працювали в Севастополі не одне десятиліття, і за інтелектом — тут зосереджено величезний інтелектуальний потенціал на метр квадратний. У Севастополі щільність населення з вищою освітою більша, ніж у будь-якому іншому місті України. Зважте й на такий немаловажний резерв, як відставники. Військові моряки — люди, котрі звикли керувати колективами і приймати самостійні та складні рішення, — ідуть у запас у тому віці, коли вже і досвіду багато, і часу застосувати його в цивільній сфері чимало.

Якщо сьогодні заговорити в місті про те, що треба готуватися до виходу Чорноморського флоту, то можна наразитися на неприємну розмову. Але я, як державний службовець, повинен прораховувати можливі ризики, готувати до них і місто, і державу. До жаль, сьогодні на державному рівні уваги проблемі 2017 року приділяють недостатньо.

— Багато хто і чимало «списують» на те, що досі не прийнято закон «Про статус міста-героя Севастополя». Ви були ініціатором розроблення чергового варіанта документа. На якій стадії робота?

— Створено робочу групу, яка працює над новим проектом закону. Ми підняли в архівах усі до єдиного варіанти проектів, вийшли на зв’язок з розробниками, аналізуємо причини, що не дозволяли прийняти документ. Намагаємося врахувати помилки попередників і запропонувати закон, який прийме Верховна Рада. Він, напевне, не в усьому нас задовольнить, але базовий закон буде.

Проте, з іншого боку, хочу попередити всіх, щоб ніхто не спокушався. В Криму тричі конституції приймали і скасовували. Зараз є, хоча й дуже куца. Але і за її наявності сутичок між парламентом і урядом уникати не вдається. Сподіватися, що прийняття закону вирішить усі проблеми — наївно.

Давайте пофілософствуємо, про що думає при прийнятті закону Саратов (Валерій Саратов — голова севастопольської міськради. — Ред.) і про що думає Куніцин. Саратов думає: якщо він буде всенародно обраним головою, то всю владу буде віддано радам. А Куніцин думає про те, що і при обраному всім народом голові буде адміністрація, котра керуватиме всім, так званим Великим Севастополем, тобто усім регіоном. А голова — відповідно, власне містом Севастополем. Але тоді місто втрачає статус, бо міський голова Севастополя буде рівний голові Інкермана, Ялти, Алушти чи Алупки.

Ми почали розбиратися, в чому негаразди ситуації, що склалася в місті. І дійшли висновку, що голова міськради нелегітимний. Юристи знають, що немає посади голови міської ради ніде, крім Севастополя. Є голови облрад, а в містах є міські голови, що одночасно є головами рад. Але міського голову обирає все населення. А депутати обирають секретаря ради. Отже, севастопольська міськрада, проголосувавши за Саратова, обрала не голову Севастопольської міськради, а секретаря. Оцю юридичну сумнівність у законі треба буде усувати.

— 14 червня місто відзначатиме свій 225-й день народження. Що вже зроблено і що в планах?

— Ідуть планові роботи на всіх об’єктах, які ми маємо здати до дня міста. До речі, прийшло обладнання для фонтана на Приморському бульварі. Хочу зазначити, що він буде трирівневий і складатиметься із 186 струменів. Будівельники закінчують реконструкцію літнього театру «Черепашка». «Дожимаємо» ситуацію з облаштованістю набережної Корнілова. Знайшли варіант ремонту фойє в театрі Луначарського. Там зараз у борг, під моє слово честі, працюють будівельники. До ювілею фойє має бути готове. Починаємо укладати асфальт на вулиці Мельника. Матроський бульвар до 14 червня здамо цілком. Розпочали реконструкцію залізничного моста.

Розмовляв Микола МАГДИЧ.

Севастополь.

Фото автора.