Уже два десятиріччя ім’я бердянського підприємця та мецената Євгена Шаповалова не сходить з уст людей та шпальт газет. Завдяки своїй працьовитості та кмітливості ще в перебудовні часи, створивши один з перших в області виробничих кооперативів, він став заможною людиною. І при цьому ніколи не шкодував власних грошей на матеріальну підтримку тих, хто потрапив у скруту. На початку дев’яностих об’єднав довкола себе підприємців у міську асоціацію і разом вони дали рішучу відсіч криміналу. Тобто став такою шанованою людиною, що йому почали пророкувати посаду міського голови.

Але була в житті Євгена Шаповалова і чорна смуга, коли довелося скуштувати тюремної баланди. Не всі тоді повірили, що така особистість могла стати на слизьку стежку, на захист Шаповалова виступив і «Голос України». Врешті-решт, Верховний Суд переглянув кримінальну справу і скасував вирок. Повернувшись у рідне місто, він у 2002 році став депутатом міськради, набравши 87,4 відсотка голосів виборців. І ось тепер, після дострокових виборів, які відбулися 16 березня, нарешті досяг мети — став міським головою. Але переглянувши матеріали бердянських газет, мимоволі доходиш висновку, що ні самого Євгена Шаповалова, ні його команду, ні передвиборну програму депутатський корпус не хоче визнавати, хоча й заявляє про своє бажання допомагати в роботі. До того ж у деяких друкованих та електронних ЗМІ розгорнулася справжнісінька кампанія тотальної критики на адресу міського голови.

З відкритим заборолом

— Протистояння з депутатським корпусом міськради, на жаль, реальність, — підтвердив під час зустрічі Євген Іванович. — Але нав’язане воно не нашою командою. Навпаки, після виборів я зустрівся зі своїми основними суперниками — секретарем міськради Анатолієм Степаненком та першим заступником міського голови Петром Гончаруком і ми вирішили працювати разом на благо територіальної громади. Така сама відверта і, як мені здалося, конструктивна розмова відбулася з керівниками найвпливовіших депутатських фракцій від Партії регіонів та Блоку Наталії Вітренко Віктором Поповим і Світланою Воробйовою.

Для реалізації передвиборної програми «Бердянський успіх» було розроблено нову штатну структуру міськвиконкому, яка передбачала запровадження двох посад заступників міського голови. Вони мали координувати роботу з її виконання. Однак, всупереч домовленостям, її розкритикували в постійних комісіях, тому я запропонував зняти це питання з порядку денного сесії. Та депутати зробили по-своєму і потім довго вправлялися перед телекамерами в красномовстві, аби показати бердянцям, хто в домі хазяїн, а хто, всупереч передвиборній програмі, розтринькує бюджетні кошти на утримання нових чиновників.

Проте секретар міської ради Анатолій Степаненко заперечує будь-яку обструкцію з боку депутатської більшості.

— Ситуація в раді нормальна, робоча, — стверджує він. — Ми регулярно проводимо сесії і прагнемо допомогти новообраному міському голові розв’язувати всі проблеми. Можливо, хтось і намагається підігріти якийсь інтерес до наших стосунків, виносячи їх на загальний огляд або відповідно трактуючи, однак самого конфлікту ми не бачимо.

Чи єдина громада бердянців?

Про протистояння в міськраді відкритим текстом говорять практично всі місцеві ЗМІ, за винятком хіба що комунальних. «Реформы отменяются? Большинство депутатов вынуждают Шаповалова играть по «старым» правилам», — вважає «Бердянск деловой» (17 квітня). «По откликам бердянцев, действия депутатов в желании навести порядок в городе они полностью поддерживают», — устами секретаря міськради Анатолія Степаненка відповідає «Південна зоря» (14 травня). «В городе начался массовый отлов инакомыслящих», — волає в розпачі «Наш выбор» (3 травня). Ось тобі й на, а кажуть, що нема конфлікту!

Йдучи на вибори, Євген Шаповалов обіцяв виборцям викорінити казнокрадів та хабарників і, вступаючи на посаду, на сесії, що відбулася 25 березня, закликав депутатів узяти участь у місячнику по боротьбі з корупцією. Вже на наступній сесії голова попросив депутатів зняти з порядку денного розгляд питання про виділення земельних ділянок до завершення перевірки діяльності комунальних підприємств згідно з його розпорядженням № 228 від 3 квітня 2008 року. Але голову знову не «почули», мотивуючи своє рішення тим, що відстрочка з розгляду земельних питань заблокує надходження грошових коштів до бюджету, а отже, завдасть шкоди інтересам територіальної громади. Після додаткового вивчення матеріалів Шаповалов поставив свій підпис під рішеннями ради, але не під усіма. І тоді на наступній сесії двома третинами голосів депутати здолали його «вето». Євген Шаповалов не зміг провести членів своєї команди у виконавчий апарат міськради, зате створена ним комісія багато чого «накопала» на деяких комунальних підприємствах і в установах. З їхніми керівниками мали непросту розмову або міський голова, або його помічник Сергій Ткаченко, після чого дехто написав заяву про звільнення з посади за власним бажанням, а більше десятка чоловік звернулися по допомогу до секретаря міськради Анатолія Степаненка, далі — і в міськрайонну прокуратуру. Це й дало підставу звинувачувати міського голову в розв’язанні «політичного терору».

Євген Шаповалов з такою постановкою питання не згоден, оскільки сам є позапартійним і підтримує добрі стосунки з людьми не за «кольором» їхніх переконань. Але визнає, що серед скомпрометованих керівників є депутати, а отже, члени тих чи інших партій. Тож, аби не «шили політику», сам попрохав правоохоронні органи поставити крапку в цій історії...

Жорстке «притирання»

Проблеми, які виникли в Бердянську після позачергових виборів міського голови, на жаль, не нові. І зумовлені вони недосконалим законодавством, яке призвело фактично до встановлення двовладдя в місцевих радах і підпорядкування депутатського загалу не територіальним громадам, а партійним лідерам. А де починається політика, там не гребують будь-якими засобами.

Ще не встиг Євген Шаповалов приступити до роботи, а його вже клюють з усіх боків. Мовляв, до першого травня у місті відремонтовані не всі дороги, не зробили розмітку, неякісно кладуть бруківку на центральному проспекті. Але ж документацію на тендери міськвиконком подавав ще торік, коли обов’язки міського голови виконував Анатолій Степаненко. Навіть за цих умов Євген Шаповалов зробив більше, ніж міг зробити будь-хто з його опонентів. Принаймні вибоїни на вулицях латаються, хоча гарантії, що з підрядником розрахуються саме бюджетними коштами, немає. Але хіба йому вперше викладати на благоустрій міста гроші з власної кишені? Ось лише один приклад. Після тривалих квітневих дощів підтопило район Колонії. Туди в супроводі журналістів негайно виїхали кілька депутатів міськради. Люди чекали від них допомоги, а депутати покрасувалися перед телекамерами та й поїхали собі. Небагатослівний був лише міський голова. Пояснивши, що в зв’язку з оголошенням нового тендера комунальний автотранспорт стоїть без пального, він віддав півтори тисячі гривень на придбання бензину, і через півгодини сюди приїхали асенізаційні машини.

Заполітизованість депутатів міськради відчувається і в тому, що вони не пропускають будь-якої нагоди, щоб звинуватити команду Євгена Шаповалова в недієздатності та меркантильності, а його самого прагнуть втягти в затяжну й безплідну дискусію. Дійшло до того, що вимагають скласти заходи з виконання передвиборної програми та звітувати на сесіях про результати робочих поїздок до столиці. Можливо, комусь це здається вершиною апаратного мистецтва, але Шаповалов запідозрив, що йому просто не дають змоги нормально працювати, і не реагує на такі виклики. А раптом і справді їм це набридне (розумні ж люди!), і тоді почнеться спільна робота на благо територіальної громади.

Не драматизує ситуацію й заступник міського голови з роботи виконавчих органів Валерій Харченко. Він вважає, що «притирання» — явище тимчасове, а робота — на все життя.

Запорізька область.

Фото автора.