У суботу в донецькому парку імені Щербакова було багатолюдно: відвідувачі вирушили на традиційний фестиваль преси. І так само традиційно на святі працював куточок «Голосу України». Великий баннер із логотипом газети і виставка робіт майстра-коваля Віктора Михальова одразу приваблювали гостей. Малюки підбігали за кишеньковими календариками: «А дайте мені ще отакий із жуком!». Старше покоління цікавилося змістом газети і радило теми, які варто порушити. Окремі з них потребують детального журналістського розслідування, яке ми обіцяємо провести. А ось деякі пропозиції донеччан.

Валентина Мельченко, заступник директора із навчально-експертної роботи школи №138 (Пролетарський район): «Пишіть більше на теми профорієнтації школярів. Наші учні буквально не знають, куди йти вчитися далі, що дає той чи інший вуз. Ідуть навмання, «за компанію» тощо. Якби ви компетентно розповіли, як обрати роботу до душі, де і яку професію можна здобути, це було би хорошим орієнтиром для випускників».

Ірина Желякова, викладач російської мови як іноземної: «Наша родина передплачує газету «Голос України» давно, причому саме україномовний варіант: таким чином вдосконалюємо свою мову. На мою думку, варто більше розповідати про традиції Донбасу як багатонаціонального полікультурного регіону. Адже тут мешкають представники понад 100 національностей».

Анатолій Святенко, заступник начальника факультету безпеки дорожнього руху Донецького юридичного інституту: «Наші курсанти давно і плідно працюють зі школярами. По-перше, вчимо дітей правилам безпечної поведінки на дорозі, по-друге, тренуємо курсантів, по-третє, шукаємо потенційні кадри. Я — за те, щоб газета більше орієнтувала школярів у розмаїтті майбутніх професій. А також висвітлювала питання безпеки на дорогах. Хоча це значною мірою — питання загальної культури».

До куточка «Голосу України» завітали і вихованці організованої асоціацією «Інфокультура» школи журналістського мистецтва, яка працює під патронатом донецького корпункту газети. А вироби із металу Віктора Михальова викликали загальне захоплення. Майстер та його учні, нещодавно об’єднані в громадську організацію «Надія», — давні партнери газети. Заслуговує на повагу той факт, що Віктор Петрович, який працює зварником у комунальному підприємстві «Донецькміськтепломережа», у вільний від роботи час викладає ази майстерності дітям: веде спецкурс у школі №138.

— Для цього Віктор Петрович навіть написав авторську програму із орнаментального кування, — розповідає Валентина Мельченко. — На базі школи організовано гурток, де цю програму впроваджено. Важливо те, що до майстра потягнулися насамперед так звані «важкі» діти, із неблагополучних сімей. Їх зацікавила можливість зробити щось своїми руками. За лічені місяці хлопці дуже змінилися: у них краще стало із дисципліною, зі спілкуванням. Все це — заслуга наставника, який зміг захопити таких, здавалося б, проблемних школярів. На 8 Березня кожен із них виготовив своїми руками і подарував мамі металеву троянду. Це було дуже зворушливо.

Завдяки такому співробітництву із майстром школа змогла представляли Донецьку область на всеукраїнській олімпіаді із технічної праці. Роботи донеччан були сприйняті на «ура». Віктор Михальов та його учні були учасниками виставки до 50-річчя Пролетарського району у травні цього року. Роботи майстра прикрасили сквер перед райвиконкомом. Тепер «спальний» район міста має не гірший вигляд, ніж центр.

Ліна КУЩ, Ірина ОЛЬШАНСЬКА.

Фото Олексія БУДЬКА.