* Верховна Рада внесла зміни в Закон «Про митний тариф» — про стрижку під нуль.

* Кабінет Міністрів не подав своєчасно проект бюджетної резолюції на 2009 рік — про неістотні прикрощі.

* Вузи підняли платню за навчання — про інфляційний рояль і скорботні багатоударні.

Нагадаю, законодавчі зміни в тарифне регулювання, прийняті за стандартами СОТ, зачіпають майже всю продукцію машинобудування (авіа-, суднобудування) а також левову частку товарних груп продовольчого ринку. Досить сказати, що середньозважена ставка імпортного мита знизиться з 7,02 до 5,67 відсотка.

Це дає неабиякі переваги імпортерам у конкурентній боротьбі з вітчизняними виробниками за споживача, а відтак і за прибутки, які потрібні для подальшого розвитку. Тільки лінивий політик не скористався з цього приводу нагодою дорікнути за це урядові. Поза тим до багатьох необов’язкових секторальних ініціатив, які передбачають нульові ставки мита (комплектуючі до літаків або морських суден, м’ясопродукти тощо), українські переговорники приєдналися ще 2006 року. Так само не варто забувати, що вступ до СОТ забезпечує неабиякий імпульс для розвитку експортоорієнтованих галузей уже хоча б тому, що вони імпортерами є за сумісництвом. Тарифної стрижки під нуль не уникнути, а відтермінування запровадження нульових ставок мита до початку 2009 року, скажімо, для фаршу з м’яса та птиці, шоколадних та виноробних виробів, легковиків, автобусів тощо, не принизить цієї процедури на кшталт казарменої (як в армії не стригтимуть). Але тільки за умови, якщо уряд вчасно подбає про компенсаторні заходи, понад обставини, що склалися. Поки що з пропозиціями у вигляді численних законопроектів стосовно того, як ліпше захистити вітчизняного виробника, а зрештою і населення, від інфляційної загрози, виступають здебільшого народні депутати. Пропозиції, утім, зазвичай доволі суперечливі, і їх подальша доля невизначена. Набагато більше оптимізму залишають тверезі оцінки поточних проблем міністра фінансів Віктора Пинзеника і Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка, які вони висловлювали щодо причин і наслідків зміцнення гривні та зростання споживчих цін.

Обидва свідомі того, що ревальвація гривні — палиця з двома кінцями, а боротьба з інфляцією потребує відмови від безглуздих витрат, чим грішить держбюджет. Через це уряд хронічно не встигає боротися з обставинами, і тому він не вклався у термін, передбачений Бюджетним кодексом, з підготовки проекту бюджетної резолюції на 2009 рік. Неістотні прикрощі? Не скажіть. Йдеться про корекцію нинішнього і прогноз майбутнього суспільного валового продукту країни, від якого залежить рівень соціального забезпечення — заробітні плати, пенсії, стипендії, податки, допомоги матерям і безробітним, інакше кажучи, усе, на що може розраховувати держава і на що зазіхає інфляція. До того ж мова — про відпрацювання і оприлюднення тих само компенсаторних заходів, які мають запобігти негативним впливам на бізнес і соціальну сферу внаслідок вступу до СОТ, ревальвації гривні, інфляції. З огляду на доволі блідий вигляд міністра економіки Богдана Данилишина на трибуні Верховної Ради, з прогнозами в його відомства непереливки. Ще б пак, ревальвація гривні, з одного боку, на перших порах знижує інфляційний тиск, а з другого — скорочує обсяг і виробництво базових галузей, і суспільного валового продукту, і, зрештою, надходжень до держбюджету. Розрахунки Нацбанку також не заспокоюють, оскільки в них фігурує декілька мільярдів приватизайційної виручки, на які розраховувати можуть хіба що невиправні оптимісти.

Щойно мова заходила про подекадний рівень зростання споживчих цін, урядовці випромінювали оптимізм. Коментували здебільшого те, що відбувалося в секторі продовольчих товарів, який останнім часом справляє вирішальний вплив на інфляційні показники. Інфляція в країні справді уповільнилася проти квітня майже удвічі (1,3 відсотка), однак у річному вимірі вона зросла до 31,1 відсотка — проти 30,2! Природно, подорожчали послуги ресторанів та готелів (2,9 відсотка), продовольчі товари та безалкогольні напої і транспорт (1,9), уже звично — охорони здоров’я, разом з тим, як і очікувалося, подешевшало житло, електроенергія і теплопостачання. Вже цього місяця на індекс споживчих цін, крім іншого, може негативно вплинути і подорожчання навчання у вузах. Освіта здатна виконати функцію рояля в кущах, свого роду інфляційного акомпанементу. В лідерах подорожчання — навчання за спеціальностями: стоматологія, фінанси та банківська справа, архітектурний дизайн і автосправа (на 43—57 відсотків).

З огляду на кількість несподіваних роялів у кущах та багатоударних інструментів вони дедалі більше шокують. В останній день тижня гримнуло в Єнакієвому на шахті імені Карла Маркса. Кажуть, не в тому місці і несвоєчасно, бо команди не було. Це — вторинне. Завжди є той, хто замовляє музику.