Аргументи творців фундаменту цивілізації

Будівництво гіганта обійдеться в 2 млрд. грн., повідомила керченська фірма «Альтцем» — дочірнє підприємство донецької промислової групи «Альтком», яка зайнялася реалізацією солідного інвестиційного проекту. Керівництво і фахівці фірм і уряду Криму вже схвалили амбіційний проект, зазначивши вдале розташування Краснопартизанського родовища вапняків для потужностей майбутнього заводу. Розмістять найсучасніше виробництво на вільних від забудови землях резерву Приозернівської сільради Ленінського району — Верховна Рада автономії вже виділила під завод 65,5 га. Зручно і близько розташований морський порт сприятиме реалізації продукції за низькими транспортними тарифами.

Директор ТОВ «Альтцем» Сергій ТурмІй (на знімку) уточнив: у лютому ми підписали контракт із німецькою фірмою POLYSUS AG на постачання устаткування вартістю 186 млн. євро. Третина з 2,0 млрд. грн. — це власні гроші підприємства, інші — кредитні кошти. Реалізують проект менш як за чотири роки, а окупитися він має за сім років. Особливу увагу створювачі заводу приділять питанням екології. Тут використовуватимуть тільки суперсучасні енергозберігаючі, екологічно бездоганні технології виробництва цементу. Для цього підвищили собівартість проекту майже на 21 млн. грн.

— Як кримчанин перше повідомлення про ідею будівництва тут цементного заводу сприйняв негативно, — зізнався генеральний директор ЗАТ «Камиш-Бурун» Керченського морського порту Олександр Малина. Та коли почав вивчати проект, заглибився в проблематику сучасного цементного будівництва і виробництва, у новації і технології, то став дедалі більше переконуватися: новий сучасний завод не тільки безпечний для екології півострова, а й необхідний для нього, як і для всієї України.

Попереду «Євро-2012», безліч інших масштабних будівельних проектів. Та й у Криму і Керчі для створення комфортної курортної зони насамперед потрібна база, багато будівельних матеріалів, необхідних під час спорудження нових будинків відпочинку і санаторіїв, готелів і кемпінгів. Глобальною проблемою стало і укріплення всього берега півострова, що страждає від розмиття штормами. Дедалі актуальнішим стає питання, як уберегти територію Криму від сповзання в море. Для цих масштабних берегоукріплювальних робіт потрібна величезна кількість цементу і бетону. Його не даремно називають фундаментом цивілізації.

Порівняйте: в Україні виробляється цементу в середньому 250 кілограм на одну людину, а в Китаї — одна тонна. Це з його колосальним населенням! Ми говоримо про економічне диво Китаю, що стрімко розвивається завдяки і цьому показнику. Якщо розвивається промисловість, зростає виробництво, країна розвивається, якщо розв’язуються соціальні проблеми — в основі завжди питання будівництва як індикатора цивілізованості, розвиненості, комфорту життя громадян.

З’являється потреба в будівництві — отже, суспільство розвивається, розв’язуються проблеми. Для облаштованості України і Криму треба величезна кількість цементу. Тільки створивши економічну і технічну основу, матимуть право на життя інвестиційні проекти. І ми побудуємо справді конкурентну, сучасну курортну зону в Криму, облаштуємо Україну. А створюючи базу, обов’язково строго контролюватимемо питання дотримання екологічних норм. І тому, коли ухвалювалося рішення про будівництво заводу саме тут, у Керчі, його проектанти і власники пішли на те, щоб дуже здорожити проект. Тільки для того, щоб створити екологічно чисті умови під час виробництва цементу і застосувати зовсім нову технологію чистої доставки сировину на завод, який розташований за чотири кілометри від кар’єру. За старою технологією сировина б возили величезні БілАЗи і піднімали би пил, який би розносив вітер. Ми ж застосуємо закуплену нами найдосконалішу німецьку технологію закритого конвеєра — так званий трубчастий конвеєр. До того ж на всіх технологічних переробках буде встановлено фільтри, що дадуть змогу автоматично збирати пил і повертати назад у виробництво. Це фактично абсолютно безвідхідний цикл.

Між кар’єром і заводом, так само як і у них, жодна пилинка не просочиться в навколишнє середовище. Ми пішли навіть на те, що і сировинні добавки, що можуть зберігатися відкрито, знаходитимуться в повністю закритих приміщеннях з потужними фільтрами, які цілковито усуватимуть проникнення пилу.

Важливо і те, що, закупивши новітні технології виробництва цементу, акцент зробили на сухому способі його виробництва, на який переходить нині вся Європа. Не буде викидів у довкілля. Плюс до цього — встановлені ще і рукавні фільтри під час роботи печі, з холодильною установкою, що охолоджує викиди. І потім через фільтри відбувається очищення. Ось такий досконалий, витончений і бездоганний інженерний проект, який дає можливість зберегти буквально всі вимоги Кіотського протоколу з викидів до атмосфери.

Захисники довкілля спочатку зчиняли шум з приводу будівництва нашого заводу, але ми переконали їх конкретними аргументами екологічної безпеки нашого виробництва. Довели: нелогічно кричати, не вникнувши в параметри і досягнення нашого суперсучасного екологічно бездоганного виробництва. Адже ми теж кримчани, живемо тут і піклуємося про чистоту довкілля так само, як і вони. Нам усім дихати цим повітрям. Ми відкриті для всіх, будь-яким фахівцям і експертам готові надати документацію з усіх питань дотримання вимог екології. Тому закликали всіх екологів: перш ніж зчиняти галас, проведіть громадські експертизи, залучайте знавців питання, і якщо раптом дійсно знайдете якусь хоча б найменшу невідповідність, ми готові піти назустріч усім зауваженням. На нашу користь говорить і те, що ми зробили величезні додаткові затрати саме заради екології. Незважаючи на те, що цей завод сертифікований за вимогами Євросоюзу. Ці підприємства із найпрогресивнішою технологією, типові. Їх робить провідна у світі компанія, що будує найсучасніші цементні заводи у вимогливій до чистоти життєвого простору Європі, куди підприємства, що завдають екологічної шкоди, вже не пускають.

Ще один момент. Виробництво за новою технологією дуже знижує енергозатрати. А це загальнодержавне завдання, і ми пишаємося причетністю до справи раціонального використання енергоресурсів. Адже затративши їх на порядок менше, ми одержимо і собівартість виробництва цементу набагато нижчу. Отже, не тільки успішно конкуруватимемо на міжнародному ринку цементу, а й стримуватимемо зростання цін в Україні, котру зараз заполонили заводи, куплені іноземними компаніями, що переслідують свої комерційні інтереси. Наш завод з новою технологією побудуємо на гроші наші, національні, українські.

— Які реальні терміни запуску такого високотехнологічного гіганта?

— Завод побудуємо в два етапи. На першому — створюватиметься все для двох ліній і будуватиметься паралельно перша лінія. Таким чином через два роки ми вийдемо на 50 відсотків потужності заводу. І ще через неповні два — на повну потужність. Ми стартуємо через 2,5 роки. Працюємо дуже скоординовано, строго за чіткими графіками, комплексно. Ретельно продумано і транспортну логістику. А ще коли виникло питання її створення, постачання продукції заводу, прийняли рішення про придбання ЗАТ «Камиш-Бурун», його активів, фірмою «Альтком».

Самостійне підприємство «Камиш-Бурун» існуватиме в єдиній системі, воно буде відроджено, що дасть додаткові робочі місця і додаткові надходження до бюджету. Адже за минулий рік наш порт пропрацював усього десять днів, бо дуже замулений підхідний канал, акваторія порту, застаріло устаткування, тому клієнтура відхлинула. У дійсності — Керч розташоване в дуже вигідному географічному положенні, що обов’язково дасть державі велику валюту в скарбницю. Тут саме важливо, що Керч розташоване між двома морями і морським і річковим флотами. Морський флот, маючи велику осадку, може пройти тільки до Керченської протоки. Частина російського річкового флоту, через обмеження морського регістра, має право ходити тільки до Керченської протоки. Керченський порт повинен стати перевалочним між морським і річковим флотом.

Забезпечимо вітчизняний ринок, зможемо легко конкурувати на міжнародному. Приміром, Росія зараз відчуває гострий дефіцит будматеріалів, який буде збільшуватися. Дивіться, річкова транспортна артерія йде через Азов буквально до Москви. Ці регіони основні споживачі цементу. І якщо ми тут будуємо термінал, поставляємо на нього морським флотом цемент, перевалюємо на річкові судна, то розв’язуємо проблему недорогої доставки цементу до Росії. На біржі в Москві його вартість уже 200—300, і прогнози — 400 доларів за тонну. У такий спосіб ми залучаємо транзитний вантаж, не відбираючи його в інших портів України, а даємо в нашу скарбницю валюту. Це економія для Росії і доходи для України. Адже нам дуже вигідно торгувати з Росією цементом. З огляду на те, що на ринку цієї країни ціна на цемент підвищилася дуже стрімко і постійно зростає в зв’язку з його дефіцитом, що щорічно становить 20 млн. тонн — Україні дуже вигідний цей ринок. Таку само логістику можна побудувати з будь-якого іншого транзитного вантажу.

Уже проведено передпроектне пророблення німецькою фірмою «Ібау» реконструкції порту. Будуть установлені два потужні портові і один рейдовий перевантажувачі, побудовано термінал перевалки цементу, створені поромна переправа, шість силосів ємністю 90 — 120 тис. тонн нагромадження, спеціальне устаткування для розвантаження-навантаження вагонів, щоб не було запилення, для чого конвеєр із заводу підійде прямо в порт. Усього за рік порт плануємо поглибити до прохідної осадки 8,2 метра, переобладнати і почати працювати задовго до того, як завод почне випускати продукцію. Причому відкрити порт з оборотом у 3 млн. тонн на рік плануємо вже в наступному році! Почали доставку 20 тисяч тонн металоконструкцій устаткування з Європи з умовами шеф-монтажу ми робитимемо тут, а насичення повністю буде в Німеччині. Потрібно поставити 200 тисяч тонн щебеню, 100 тис. тонн цементу. До запуску цементного виробництва ми також побудуємо німецький бетонний завод на базі ЗАТ «Камиш-Бурун». Це стартова площадка, з якої почне облаштовуватися весь Крим: берегоукріплювальні роботи, санаторії, пансіонати, готелі, житлові будинки. Загальна програма становить 2 млрд. доларів.

— Як сприйняли ваш масштабний проект на Керченському півострові і що він дасть людям регіону?

— Ми швидко знайшли взаєморозуміння з адміністрацією Ленінського району, громадами прилеглих сіл. Для них це надія. Приміром, у Приозерному всі гірники, вони всі працювали в кар’єрі, а зараз без роботи. Нашому об’єкту будуть потрібні нові фахівці. Тисячу робочих місць ми створимо тільки на заводі. Це теж важливий аргумент необхідності будівництва заводу. Зведемо цементний, будуватимуться поруч похідні будівельні компанії, для яких теж потрібні нові робочі місця, споруджуватиметься житло, розвиватиметься інфраструктура. Триває будівництво, активізується і розвиток регіону, країни і добробуту народу. І коли, зробивши оголошення в ЗМІ, провели громадські слухання, зібравши громадян не тільки Ленінського району, а й Керчі, на всі гострі запитання переконливо відповів керівник фірми «Альтцем» Сергій Анатолійович Турмій. Люди побачили перспективу, оцінили екологічну захищеність і економічну вигоду проекту і більшістю голосів прийняли рішення: «Так! Треба будувати!»