Цього разу просять захисту від спроб заповзятливих осіб забрати шматок берега, який сподобався їм, наші постійні читачі й передплатники з Керчі. Вони буквально благають редакцію оприлюднити події, які розгорнулися навколо їхнього гаражного кооперативу «Кварц». У підписаному декількома сотнями ветеранів праці й військової служби листі, підкріпленому цілими томами ксерокопій документів, історія їхньої тривалої боротьби за право на старість спокійно відпочивати і порибалити, замість виснажливих для людей похилого віку затяжних судових позовів, в які їх втягнули ініціатори подій навколо човнового кооперативу.

Наше журналістське розслідування виявило таке. В 1988 році Керченський міжколгоспний скляний комбінат вирішив створити для своїх працівників човновий кооператив, на підставі того, що трудівникам підприємства було дозволено будівництво скромних елінгів на землі Войковської ради в селі Курортне Ленінського району.

360 робітників за свої особисті кошти побудували човнові гаражі. Їм видали держакт на право постійного використання землі за рішенням Войковської сільради від 28 листопада 1996 року, який було зареєстровано у Книзі записів державних актів під № 4. На підставі цього 2001 року було створено човновий кооператив «Кварц», в статуті якого чітко зазначено, що побудовані власниками гаражі належать їм на правах особистої власності. Членам кооперативу були видані книжки, у яких було чітко зазначено, хто і коли вступив у члени кооперативу, місце, блок гаража, відмітки про оплату членських внесків з печатками й штампами, а також видали посвідчення з фото.

Спокійне життя закінчилося у вересні 2005 року, коли склав повноваження «добровільно, але з незрозумілих причин», колишній голова правління кооперативу. На його місце енергійно претендували невідомі людям нові особи, хоча вони й не були членами кооперативу. Один з таких особливо намагався сподобатися людям: сам себе представив, запропонував обрати головою правління й змінити статут, сам і підписав протокол. Хоча загальні збори членів кооперативу, як його вищий орган правління, не мали навіть подання про те, що відбулася тоді зміна керівництва, свідчать учасники кооперативу.

Уже у квітні наступного року новий голова почав масово виключати з членів кооперативу людей і забирати човнові гаражі, не спромігшись навіть запросити на загальні збори, де можна виключити людину з членів кооперативу тільки голосуванням і рішенням загальних зборів, зазначають дописувачі.

За словами тих самих членів кооперативу, лише наприкінці 2007 року їм вдалося з’ясувати, що, виявляється, уже є статут у новій редакції від 2006 року, затверджений якимсь протоколом, якого ніхто не бачив. Хоча низкою судових рішень було визнано, що протокол від 02.04.06 року частково недійсний і незаконний, однак суди поновлюють людей у члени кооперативу, але гаражі не повертають.

«Такі рішення втрачають свій сенс, адже членство в кооперативі прив’язано до володіння човновим гаражем, без цього майна немає чого бути членом кооперативу», — нарікають люди. Але повернення відібраних гаражів стає неможливим ще й тому, що їх, як з’ясувалося, було перепродано вже по декілька разів. З’явилися такі добродії, які роздобули по кілька десятків гаражів і почали хвацько ними торгувати», — свідчать члени кооперативу. А його новий голова вже наполегливо вимагає від них чималих коштів на приватизацію земельної ділянки, хоча ця земля відповідно до законодавства не може бути приватизована в жодному разі. Адже це берегова ділянка в стометровій зоні, так ще й прикордонна зона.

Такі дії дуже змахують на шахрайство, підказують юристи людям. А ті кажуть, що вже самі зрозуміли, «в чиї руки потрапили», тому на багатолюдних загальних зборах кооперативу дружно обрали нового голову й членів правління. Був присутній при цьому й нинішній голова, котрий відмовився поставити свій підпис у протоколі й передати новому голові печатку й документи кооперативу.

...Одне за одним відкладаються судові засідання в районному суді, де предметом розгляду є законність і чинність протоколів за період 2005 — 2006 років, а також статут кооперативу, в якому, як свідчать юристи, дуже багато порушень, спрямованих проти інтересів і прав членів «Кварцу». Люди нарікають і на те, що «маючи підтримку в деяких чиновницьких кабінетах, господарі яких мають тут уже не по одному гаражу», членам кооперативу відмовляють зареєструвати своє право власності в БТІ, не приймають гаражі в експлуатацію.

Члени кооперативу почали шукати захисту у Верховній Раді автономії. Але численні прохання розібратися в ситуації залишилися без відповіді. Як, зрештою, залишилися байдужими до звернень трудівників відновити законність і багато інших державних інстанцій всієї вертикалі влади. Ніякої реакції на їхні благання про допомогу вони не дочекалися досі. Дивне мовчання, адже люди просять сприяння й захисту їхніх прав і законних інтересів.

Лише нещодавно на підкріплену 250 підписами заяву голови човнового кооперативу «Кварц» А. Мельникової відреагувало міжрайонне управління боротьби з організованою злочинністю. Нині вивчаються наведені в заяві факти, зокрема, такі. Цитуємо:

«Протягом 2005—2007 років управління перебуває в руках громадянина Росії. З 2006 року його діями почалося рейдерське захоплення човнових гаражів у кооперативі «Кварц». М. на підставі підробленого протоколу зборів кооперативу подав до суду, де було відчужено 166 гаражів. Із цього моменту таємно готувався новий статут кооперативу, який не ухвалено загальними зборами.

Ініціативна група не раз особисто зверталася до прокуратури й залишала заяви, листи і звернення.

Ця ж група кооперативу «Кварц» подала позов до районного суду 13.09.2007 року. Було сплачено держмито й позов прийняли. Відтоді нескінченно змінюються судді й переносяться засідання суду. Нам залишається здогадуватися, що хтось наклав руку на наші човнові гаражі, на цю землю, невже цей хтось дав наказ ще й відчиняти відібрані гаражі, забирати майно, човни, холодильники, будматеріали, особисті речі й торгувати цим? Хто вважає за потрібне чинити розбій?»

Але нарешті «крига скресла»: на сьогодні порушено кримінальну справу стосовно громадянина Росії, дії якого, як багато хто вважає, «можна кваліфікувати за статтею 352 Кримінального кодексу України (заволодіння й підробка штампів, печаток, документів) на підставі пояснень людей, які сказали, що він самозванець, люди його не обирали, самовільно заволодів документами, забрав їх і самовільно почав продовжувати незаконну діяльність».

«Але в суді справа, яка вже стала резонансною, майже не рухається в розгляді», — скаржаться на порозі суду активісти ініціативної групи членів кооперативу «Кварц» після чергового перенесення судового засідання. Мікрофон зафіксував їхній нинішній настрій і ставлення до скандальної справи.

Голова кооперативу Алла МЕЛЬНИКОВА:

— У 2007 році, оскільки М. не скликав жодних зборів, було створено ініціативну групу, яка звернулася до нього із запитаннями, що це за нові книжки, що ми підписуємо, що це за приватизація, що за таємні плани розширення, новобудов? Він почав темнити, ухилятися від відповідей. З цього моменту люди зрозуміли, що нас конкретно обманюють не тільки підробленими протоколами й статутами, які друкуються й підписуються незрозуміло де і як. Створили ініціативну групу здебільшого пенсіонери, люди з трудовим і життєвим досвідом, які не терплять неправди, і налаштовані перемогти.

Ми скликали одні багатолюдні збори, другі, на яких мене обрали, треті. Люди активно відгукнулися, були присутні близько 400 чоловік. Ми провели не один масовий мітинг і загальні збори. Просили М. дати пояснення, вимагали звільнити неправедно зайняту ним посаду з недовіри. М. зняв новий офіс, відкрив рахунок, печатку він не віддав. Відібрані гаражі багато хто не може повернути. Люди, котрі пропрацювали на заводі багато років, зрозуміли, що втрачають усе. Їздимо постійно за 64 км із Керчі на суди. Справа переходить від одного судді до іншого, засідання переносяться, а чому — нам не пояснюють. Повісток немає. І знову ми залишаємося ні з чим.

Ми домагаємося, щоб нарешті дали законну оцінку діям М. Люди проти дерибану на їхніх ділянках, просять не допустити тут ніякого будівництва, ніякого бізнесу. Ми не акціонерне товариство. Люди мріяли про тихе місце для риболовлі, відпочинку на човні. Вони пропрацювали по 30, 40, 50 років на заводах, ударники праці, за своє нелегке життя заслужили спокій, хоча б у хвилини відпочинку на природі. І я відстоюю свій човновий гараж, який заробив батько важкою працею. Прослідковується рейдерське захоплення й знищення наших гаражів для наступного захоплення ділянки берега. Їм потрібна тільки ця земля. Гаражі наші скромні, побудовані мозолями й за трудову копійку, їм не потрібні. Вони їм заважають. Людей не можна кинути. Пенсіонерів шкода. За правду стоятимемо до кінця.

Валерій ЗАВАДСЬКИЙ, зварник:

— Обкрадають дедалі нові гаражі. У мене теж вкрали будматеріали. У М. намагався довідатися, що за дива відбуваються, але почув: ви не платите, ми у вас забираємо гараж. На якій підставі? Я можу показати всі квитанції, з 1988 року в кооперативі й все, що треба, оплачував по 2008 рік. Комусь знадобилася моя ділянка. Іншого пояснення немає. Задум такий: прибрати людей, які починали цю справу, тому що вони постаріли й почали заважати новим земельним планам нових псевдокерівників. Тому ми й обрали головою правління Аллу Мельникову. Знаємо її з дитинства. Вона може впорядкувати всі заплутані справи кооперативу.

Микола Петрович МИХАЛЬЧУК, корабел-пенсіонер:

— Навіч типовий «наїзд». Відбуваються професійні спроби забрати у нас гаражі разом з берегом. Кістяк колективу кооперативу хочуть прибрати. Чому затягується навіть для простих громадян проста справа незрозуміло.

Євген Володимирович СИРОКІН, пенсіонер МВС:

— Все життя захищав людей як правоохоронець, а тепер, виходить, не можу себе захистити. У мене також вкрали весь комплект будматеріалів. Я до голови, мовляв, плачу ж за охорону, де вона? Кілька років збирав гроші, щоб почати будувати гараж знову. За рік побудував гараж, днював і ночував тут. Я теж почав боротися, тому що не хочу, щоб у мене забрали «дядьки» мій гараж, який побудував за свої кревні гроші. І щоб в подальшому знав, куди йдуть членські внески. Щоб усе було ясно, прозоро, гласно й порядно, без усілякої мутної води.

Яна БОЖИНА, адвокат:

— Вважаю, що це класичне рейдерське захоплення. Завжди в таких випадках створюють двовладдя. Спеціально поставлений якоюсь групою голова правління, нікому досі невідомий варяг з Росії. Він навіть не був членом кооперативу. Їх цікавить цей шматок землі біля моря. Це дуже вигідно, землі в прибережній смузі дуже дорожчають. Тобто кооператив став ласим шматочком. На особливу відсіч з боку стареньких пенсіонерів трудових професій не очікували й просували свою програму. Спочатку був дозвіл на будівництво 350 гаражів для 350 осіб — членів кооперативу. Ділянку землі було виділено в 5,28 га. Передбачалося будівництво гаражів і дорога до них. Далі «нові люди» почали будівництво, тепер уже 800 налічується гаражів, 500 гаражів добудовано. Вони хочуть взяти ще 4,4 гектара додатково, тепер буде загалом 10 га. Люди сплачуватимуть значні внески за оренду берега. Так «видавлять» весь трудовий кістяк кооперативу. Дивно, але М. розсилав ще й документи про приватизацію цієї землі, яку за законом взагалі не можна приватизувати. У нас є докази, що це все шахрайство. Нам допоможе те, що всі наші дії ґрунтуються на Законі.

* * *

На жаль, представити аргументи другої сторони нам можливості не надали. М. категорично відмовив газеті пояснити свої дії. До того ж відреагував на ввічливе прохання ознайомити наших читачів з його позицією й логікою дій в неочікувано грубій формі. Дивна позиція й манера ухилення від відповідей. Зайвий доказ небездоганності його діяльності?

Залишається додати, що хоч як сумно, кількість подібних випадків неухильно множиться не лише на Південному березі, а тепер і в глибинках Криму. Тому потрібно, щоб держава нарешті повернулася б обличчям до аналогічних ситуацій, а громадяни відчули її увагу й захист. Адже земля стає дедалі цінніша, а отже, охочих заволодіти нею різними способами менше не стане. А прихоплювати національне надбання не дозволено нікому.

Крим.

P.S. Як повідомили члени кооперативу «Кварц», правоохоронці нині енергійно й впритул зайнялися розв’язанням їхньої проблеми, за що люди просять особливо подякувати начальнику міліції Ленінського району Олегу Бабичу, слідчим Володимиру Воронову і Юрію Кисельову та районному прокурору Ігорю Пивоварову. Схоже, цю резонансну справу нарешті буде завершено, тепер уже без судових зволікань і затягувань, тож правда трудівників Керченського склозаводу обов’язково незабаром переможе.