Ранкове засідання 4 червня

Збій системи «Рада» під час голосування за зміни до деяких законодавчих актів з пропозиціями глави держави стався через людський фактор. Про це на ранковому засіданні повідомив Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк.

Потому сесія перейшла до розгляду питань ратифікації. Так, народні депутати підтримали проект закону про ратифікацію протоколу між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах. З набуттям чинності цього документа буде полегшено порядок вирішення питань стосовно забезпечення інтересів українських громадян, передусім неповнолітніх, які постійно проживають на території Чеської Республіки.

Ратифікували народні депутати й низку інших документів. Зокрема, договір між урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво й діяльність постійного представництва ЄБРР в Україні, угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного і фінансового співробітництва та деякі інші.

На пропозицію Голови Верховної Ради сесія за скороченою процедурою розглянула зміни до деяких законодавчих актів (стосовно погодинної оплати праці), підготовлені Олегом Зарубінським (фракція Блоку Литвина). За словами автора, законопроект міг стати першим кроком на шляху до формування і формулювання справедливої заробітної плати передусім найманим працівникам.

У прихильників законопроекту не вистачило голосів, щоб підтримати його в першому читанні. Отож Голова Верховної Ради попросив профільний комітет врахувати норму, запропоновану Олегом Зарубінським, під час підготовки Трудового кодексу до другого читання.

Невдача спіткала й законопроект Катерини Ващук (фракція Блоку Литвина) про внесення змін до деяких законів (щодо встановлення мінімальної частки заробітної плати у структурі собівартості продукції). А також проект закону Валерія Коновалюка (Партія регіонів) про внесення змін до деяких законів (щодо запровадження мінімальної погодинної оплати).

Після традиційної 30-хвилинної перерви у сесійній залі мали скласти присягу члени Вищої ради юстиції. Однак, на прохання голови Комітету з питань правосуддя Сергія Ківалова, трьох членів Вищої ради юстиції не допустили до присяги. Позицію профільного комітету підтримала і голова Вищої ради юстиції Л. Ізовітова. За її словами, приведення до присяги нових членів ВРЮ можливе лише за умови припинення повноважень їх попередників. Однак щодо них є незавершені судові процеси, тобто до рішення суду не може йти мова про їх звільнення з посад.

Обговорення цього питання розпалило сесійну залу так, що Арсеній Яценюк зауважив: «Зрозуміло, що йде боротьба за розподіл політичного впливу Вищої ради юстиції. Давайте називати речі своїми іменами. Йде фактично політизація будь-якого органу. Одна й інша сторона намагається провести до Вищої ради юстиції своїх людей для вирішення власних питань». Арсеній Яценюк звернувся до народних депутатів з проханням зібрати 50 підписів і звернутися до Конституційного Суду з проханням розтлумачити статтю 17 закону про Вищу раду юстиції щодо двомісячного терміну приведення до присяги. «Це єдиний законний і правильний шлях, щоб зняти будь-які запитання».

Наприкінці заслухали інформацію уряду про валютно-курсову політику та стан макроекономічної дисципліни. В усьому світі уряд і національні банки відділені один від одного. Що менше втручань у діяльність цього інституту, то більше у Національного банку можливостей для утримання стабільності національної валюти гривні, наголосив міністр фінансів Віктор Пинзеник. За його словами, знецінення долара відбулося не раптово, а триває вже протягом кількох років. Так, за останні вісім років долар знецінився у 2,5 разу. Лише торік він знецінився на 14 відсотків. Причина — інфляція, рівень якої визначається співвідношенням попиту і пропозиції кількості грошей і товарної маси. За словами міністра фінансів, в останні роки на ринку країни є постійний надлишок пропозиції долара над попитом.

У свою чергу міністр економіки Богдан Данилишин повідомив, що українська економіка успішно витримала чергове зростання цін на газ, нафту, тощо і продемонструвала значний запас міцності. Реальне зростання ВВП за січень—квітень цього року становило 6,2 відсотка, а приріст обсягів промисловості — майже 8 відсотків. Не втратила економіка України й інвестиційної привабливості.

Крім того, за словами урядовців, уже у травні очікується зменшення рівня споживчих цін, а також зменшення рівня інфляції вже у червні-серпні цього року. За словами Богдана Данилишина, номінальний ВВП на кінець року має становити 956,8 млрд. грн., а темпи зростання — 6,8 відсотка.

Насамкінець Арсеній Яценюк попросив уряд прискорити подання до парламенту державної програми соціально-економічного розвитку, до того ж об’єднавши в ній 2008 та 2009 роки.