Відомий російський письменник Юрій Сбітнєв у Чернігові зізнався, що трохи боявся їхати в місто на Десні, в якому ніколи не був, але яке снилося йому майже 30 літ. Саме стільки він збирав матеріал, писав роман
«Великий князь» про святого Ігоря Чернігівського. Письменник творив у підмосковному селі Талєжі, у «затворі», подалі від людей. Лише після написання великого роману він приїхав на Придесення.— Слава Богу, побачене не зламало моїх уявлень про Чернігів. Мене не полишало враження, ніби тут уже був.
Узагалі в житті письменника, як він сам повідомив, є містичні миттєвості, які поєднали його з Чернігівським краєм з раннього дитинства. Велике враження справило
«Слово о полку Ігоревім», прочитане більше 60 років тому вчителем-фронтовиком.— Ми отримали завдання написати твір за сюжетом
«Слова...». Учитель після перевірки робіт раптом почав читати мою. Я злякався, думав, що щось написав неправильно. А він питає: «Як ви гадаєте, хто це написав?». Відмінники перезирнулися, не думали, що це я, шибайголова. Вчитель каже: «А це Юра Сбітнєв. Чудово написав! Я, правда, не знаю, як це оцінити...». За зміст він поставив «5», а за грамотність — «1».Згодом письменник Юрій Сбітнєв захопився пошуком слідів
«Слова...» у старообрядських общинах в Сибіру. Адже старообрядці, ховаючись від влади, забирали у глушину стародавні рукописи, книжки. Зацікавився письменник і героями «Слова...». Був вражений, коли з’ясував, що головного героя походу проти половців, князя Ігоря, назвали на честь святого Ігоря Чернігівського, загиблого в 1147 році. Хто був той святий?На берегах Нижньої Тунгуски доля звела його із старообрядцем Ізотом Дармидонтовичем, якого письменник назвав сибірським Гомером. Він мав багато старовинних рукописів. Серед них і невідомий досі давній Чернігівський літопис. Бородатий старообрядець майже всі сторінки тих рукописів знав напам’ять.
— Саме Ізот Дармидонтович розповів мені багато цікавого про життя князя Ігоря Чернігівського, — розповідає Ю. Сбітнєв. — Я був у нього тричі, з’ясовував для себе нові подробиці минулого. У другому томі про князя буде додаток, де я вміщу нотатки з Чернігівського літопису. Коли я зустрічався із старообрядцем, то не підозрював, що він знає речі, невідомі історикам. Лише згодом я дізнався, що відомий історик Татіщев теж користувався літописом старообрядців, пізніше втраченим...
Першу частину книжки
«Великий князь» уже закінчено. Скоро вийде друга частина. Автор розповідає про складне, сповнене драматизму життя святого, його духовні чесноти. Князь Ігор Ольгович лише декілька тижнів правив Києвом, потім став ченцем, але кияни забили його, щоб він уже ніколи не міг стати їхнім правителем. У цьому історичному сюжеті письменник-дослідник знайшов поживу для реконструкції тієї доби, показу особистості, яка сповідувала мирне розв’язання всіх князівських чвар.Таїни нашого краю захопили письменника, він почав вивчати мову давніх русичів. Знаходив у
«Слові...» нові несподівані нюанси. Адже деякі фрази наші сучасники сприймають по-своєму. А для сучасників «Слова...» вони несли зовсім інший зміст.— Я дійшов висновку, що автор
«Слова...» народився у Новгороді-Сіверському, а жив у Чернігові, — ділиться підсумками своєї роботи Юрій Миколайович. — «Слово...» написано, до речі, не чоловічою, а жіночою рукою! Чому? Тому що це не героїчна пісня, а плач про рідну землю. Тільки жінка могла нотувати так «родинно» — хто одружився, хто помер... Писала це князівна, бо вона оповідала про князів як рівних собі....А ще для пана Сбітнєва було потрясінням, коли він нещодавно дізнався, що його рід походить з Чернігово-Сіверщини. Сбітнєви були городовими отаманами, військовими товаришами. Прапрадід, Іван Матвійович, працював старшим учителем Новгород-Сіверської гімназії, а потім — директором Чернігівських губернських училищ. Прадід, Микола Іванович, після закінчення у 1847 році Харківського університету дослужився до посади губернського прокурора. Одне слово, це явний поклик предків навернув нащадка козацького роду до
«Слова о полку Ігоревім».Автор був зворушений теплою зустріччю з громадськістю Чернігова. Наступний його роман називатиметься
«Велика княгиня», і буде він присвячений чернігівці!Чернігів.
На знімку: Юрій Сбітнєв у Чернігівській обласній бібліотеці імені В. Короленка.
Фото автора.
