Старозбур’ївська сільрада гула, мов вулик, людей зібралося і в коридорі, й на вулиці. «Уся надія на журналістів, на пресу, щоб допомогли нам захистити нашого голову. Ніколи не повіримо, що Віктор Маруняк (на знімку) узяв хабара, хай хоч що кажуть нам! Усім селом обрали цю совісну й чесну людину», — схвильовано говорили люди.

Прошу вважати мене хабарником

Півтора місяця тому Стару Збур’ївку збурила нечувана подія. До тихого і затишного населеного пункту, де у формі побачиш хіба що начальника опорного пункту, без усіляких «прелюдій», серед білого дня раптом нагрянули більше десятка озброєних бійців у масках і наділи на сільського голову наручники! Бо начебто Маруняк за мить до цього взяв хабара. Хлопці так оперативно спрацювали, що «хабародавець» і з кабінету вийти не встиг. «Швидко викласти на стіл усе, що в кишенях!» — віддавали команду бійці, навівши на чоловіка пістолети. А що там: окуляри, хусточка, ключі і... пачка грошей. Два міцні коротко стрижені хлопці, що приїхали разом із «захопниками», виступили понятими й засвідчили отримання головою сільради хабара в сумі 10 тисяч гривень.

«Та хіба це хабар? — дивувалися самі ж убозівці, коли вже везли Віктора Маруняка до Цюрупинського ІТУ. — Інші мільярди крадуть. Напишеш явку з повинною, у всьому зізнаєшся та й відпустять». Про це ж тлумачили й дружині, коли та тремтячими руками збирала чоловікові за грати білизну, цигарки. Потім дозволили зателефонувати. «Роби все, як радять, і будеш удома вже до вечора», — плакала у слухавку жінка.

Та Маруняка не відпустили. Ні до вечора, ні до ранку. Три тижні він провів за ґратами: спочатку в Цюрупинську, далі в СІЗО в обласному центрі.

Маруняка підставили!

Тим часом Стара Збур’ївка вирувала. Багато хто з селян тієї ночі не заснув до ранку. А зібравшись другого дня біля сільради, люди вирішили писати Президенту Віктору Ющенкові. «Наш голова — дуже чесна й порядна людина, і ми переконані, що за це його й ув’язнили. Бо перешкоджав обласним і районним начальникам розкрадати наші землі й ліси, й річку, й плавні, чим і розлютив їх». 700 збур’ївчан підписалися під тими рядками! А близько сотні осіб вирушили до Херсона пікетувати «білий дім».

Ми стояли з плакатами: «Дайте свободу Маруняку!». З «білого дому» вийшов чоловік, узяв двох, повів до приміщення. Коли розказали, чого вимагаємо, той вигукнув: «Чудеса! Сюди приходять вимагати, щоб зняли того чи іншого начальника, голову, але щоб на захист — уперше чую», — розповідає Володимир Шишкін.

Віддали землю по копійці за сотку

Життя і діяльність Віктора Маруняка «тягне» на те, щоб вважати його незручним. Ще за радянських часів сільський вчитель історії кинув виклик системі: викривав оборудки районних начальників. Був завжди на «передовій», стояв біля витоків демократичних перетворень. Очолював районну «Нашу Україну». В часи помаранчевої революції стояв на Майдані.

«Наш голова є для нас натхненником і символом спротиву грабіжникам», — пишуть у листі до Президента селяни. Бо незгодні люди з тим, що навколишні ліси та дніпровські заплави приносять дохід не місцевій громаді, а тим, хто має владу «нагорі».

Отож Маруняк і запротестував, коли райдержадміністрація, навіть не повідомивши сільраду, роздала 28 гектарів за селом уздовж берега Дніпра у приватні руки. Де вільхи й верби, пісок і лиман, де сільська громада мала б зиск, використовуючи територію як туристичну Мекку.

З вимогою скасувати розпорядження райдержадміністрації сільрада звернулася до суду. Проте суд не підтримав селян. «Усе згідно із законом», — вважає Феміда.

Невгамовний Маруняк уже направив апеляцію на рішення Господарського суду до Одеського апеляційного. Проте люди більше переймаються тепер долею Віктора Маруняка. Земляки зібрали 17 тисяч гривень і звільнили його з СІЗО під заставу. Наша розмова з Віктором Васильовичем відбувалася в лікарняній палаті — в нього загострилися всі давні хвороби: нирки, шлунок, серце. Зараз селяни думають, як допомогти людині без засобів до існування: від роботи відсторонили, отже, зарплати немає, лікарняний теж не оплатять. За що лікуватись, харчуватися? А в нього ж діти, мати-інвалід.

Хабар пішов на... казначейство

На увагу, безумовно, заслуговує й ще один із учасників подій навколо Віктора Маруняка. Херсонський підприємець К. не заперечує, що не раз брав сільських депутатів «осадою»: дайте шматок землі, займусь бізнесом, буду платити податки, робочі місця створю, хоч зараз готовий надати спонсорську допомогу селу. Порадилися депутати й вирішили: хай чоловік дах на приміщенні клубу відремонтує. Підприємець перерахував 50 тисяч гривень на рахунок Старозбур’ївської сільради. А нині в матеріалах слідства ця сума теж фігурує як хабар, і Маруняку «шиють» 60 тисяч гривень. «Хіба хтось перераховує хабарі на казначейство?» — дивуються селяни.

Віктор Маруняк стверджує, що пачку грошей йому вкинули до кишені в кабінеті, і миттєво з’явилися озброєні люди в масках.

«Я там ще бурячки посію...»

Того дня, коли побувала у Старій Збур’ївці, туди ж завітав і працівник УБОЗу, за його словами, випадково. «А що ж Віктор Васильович, коли його відпустять?» — стурбовано допитувались люди. «Ваш голова взяв хабара, і за декілька днів справа буде передана до суду. Злочин тягне на 12 років ув’язнення. А от нещодавно суд розглядав аналогічну ситуацію із Володимирівським сільським головою, п’ять років дали», — «оптимістично» заспокоїв депутатів та членів сільвиконкому убозівець і пішов до помешкання сільського голови описувати його майно. Швидко впорався: сорочки, шкарпетки. Може, автомобіль шукав, але навіть велосипеда не виявилося. Щоправда, новий холодильник, тільки-но взятий у кредит.

На сайті продажу нерухомості розміщена інформація про продаж «участков ОСГ» (особисте селянське господарство. — Авт.) в селі Стара Збур’ївка, на Кінбурнській косі. Зважаючи на низку неточностей щодо відстаней, «локшини на вуха» з приводу комунікацій, яких там немає, назви села Гвардійське замість Геройське, з усього видно, що особи, котрі продають землю, у Старій Збур’ївці ніколи не бували. Автор цих рядків зателефонувала за вказаним номером. Жіночий голос не залишив сумнівів: мова йде саме про землі вздовж Збур’ївського Кута. Ціна за гектар — 200 (двісті!) тисяч доларів.

На запитання, чого так дорого і що ж там можна вирощувати, коли земля виділена під особисте селянське господарство, а на ділянці ліс та й межа проходить берегом Дніпра, співрозмовниця аж затнулась: «Та ви що, яке господарство? Їдете до районного управління земельних ресурсів, домовляєтесь і переводите землю із сільськогосподарської в забудовну». А що коли спробувати?..

Алла БРУСИЛОВА.

Фото автора.

Херсон — Стара Збур’ївка.

P. S. 19 квітня під час наради з питань корупції в Херсонській ОДА прокурор області Василь Черников повідомив, що вніс три протести на розпорядження Голопристанської райдержадміністрації про виділення землі у приватні руки. «Мова йде про 162 ділянки, загальна площа яких становить 268,6 гектара. Підставою для протесту послужило те, що державні акти на користування землею видано з порушенням Земельного та Водного кодексів України — земля входить до охоронної зони, що прилягає до Дніпровського лиману та затоки Збур’ївський Кут, отже, вона може використовуватися лише для розташування санаторіїв, баз відпочинку та зеленого туризму, а не для ведення сільського господарства, — зазначив у розмові з автором прес-секретар облпрокуратури Федір Самойленко. — Це території Геройської, Рибальської та Старозбур’ївської сільських рад. Якщо голова РДА пан Онопрієнко знехтує протести, прокуратура змушена буде звертатися до суду».

То й що? Схоже, що «нестиковка» не в тому, що землю роздали, а тепер перепродують, а лише в тому, що «не так» роздали? Давали під ОСГ, а варто тільки під відпочинок? Та ж ці незручності можна усунути, слідуючи пораді, яку дала моя «сайтівська» співрозмовниця.

Тим часом голова Голопристанської райдержадміністрації Олександр Онопрієнко з прокурорським висновком не згоден. «Кожен громадянин має право на землю, і законом обумовлено п’ять видів передачі ділянок у власність. Тож не має підстав йому в цьому відмовити. І та сама Збур’ївська сільрада раніше, ще до розпорядження РДА про 28 гектарів землі на Збур’ївському Куті, роздала чимало погоджень на виділення таких ділянок. А щодо виконання прокурорських протестів, то це може бути тільки рішення голови облдержадміністрації, сам я скасовувати свої розпорядження не маю повноважень. Що стосується Маруняка, то переконаний: усі гроші, які розцінюються як хабар, були б витрачені на потреби громади. Але варто було за ту землю не спонсорську допомогу просити, а просто продати її, як це зробили з іншою ділянкою в селі, де розташована тепер база відпочинку. І громада мала б із того не менше коштів у бюджеті», — прокоментував ситуацію Олександр Федорович.

Коментар юриста

Землями комунальної власності територіальної громади розпоряджається відповідна місцева рада за поданням сільського, селищного, міського голови чи виконавчого органу. Слід зазначити, що повноваження сільської, селищної або міської ради поширюються на землі комунальної власності відповідної територіальної громади. Що стосується земель спільної власності територіальних громад, то остаточне рішення щодо них приймає районна рада. До повноважень сільської ради в такому разі може належати внесення відповідного клопотання.

Землями, що належать до державної власності, розпоряджається відповідний орган державної влади (наприклад, відповідна держадміністрація).

Відповідно до Земельного кодексу України (зміни внесено законом про державний бюджет на 2008 рік) набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється винятково на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб. Отже, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідної державної адміністрації шляхом укладення договору оренди земельної ділянки після проведення відповідного аукціону з урахуванням зазначених винятків.

Ігор САНДУГЕЙ.