Комерційний банк «Хрещатик» зустрів п’ятнадцяту весну. Урочистості з цього приводу проходили під гаслом «15 стабільних років — 15 успішних кроків». Напевно, це той рідкісний випадок, коли банкіри порахували неточно: успішних кроків було значно більше, а от легких — навряд чи.

Менеджери банку вважають, що найскладніші завдання стояли перед ними в період формування капіталу, коли довелося відчути на собі всі особливості вітчизняної конкуренції. А її, на жаль, не завжди вирізняли чесність і відкритість. Згадуються різні роки, а особисто мені —весна 2006-го, післявиборчий період до Київради. Крісло мера обіймає Леонід Черновецький, з яким пов’язують діяльність очевидного конкурента банку «Хрещатик» на столичному ринку. Газети пістрявіють замовленими прогнозами щодо можливої втрати переважної більшості рахунків акціонерів та буцімто плачевних результатів численних перевірок контрольних органів. У Київраді ходять чутки, що авторитет банку «Хрещатик» тримається на дешевому бюджетному ресурсі столиці. Однак насправді все було інакше. 61 установа банку «Хрещатик» і головний офіс працювали, як швейцарський годинник, бо там спиралися на універсальні та інноваційні підходи до зниження ризиків і нарощування капіталу. Активні операції в роздрібному та корпоративному бізнесі не вщухали ні на мить. У банку ж, замість відповідати на брудний піар, розробляли плани, як за п’ять років довести розмір чистих активів до 12 мільярдів гривень, а кредитно-інвестиційного ресурсу — до 9, успішно проводили підписку на випуск додаткової емісії акцій обсягом 250 мільйонів, впроваджували новітні банківські технології тощо.

Уже скоро з’ясувалося, що підстави для оптимістичних планів банкіри КБ «Хрещатик» мали дуже вагомі. Всесвітньо відома аудиторська компанія «Ernst & Young» у своїх висновках на той час відзначала не лише високу достатність капіталу, яка переважала Базельські рекомендації, а й невідворотне зростання всіх основних показників діяльності банку: власного капіталу, чистого прибутку, валюти капіталу — від в 1,3 до 3,4 разу проти попереднього року.

Коли голову правління КБ «Хрещатик» Дмитра Гриджука (на знімку) запитали, які банки можна зараз вважати найкращими з огляду на надійність, він запевнив, що надійні банки є і серед малих, і серед великих та середніх. Скромність личить банкіру. Поза тим, вже навесні 2006 року КБ «Хрещатик» у рейтингу тисячі найбільших банків на території колишнього СРСР посідав 88-ме місце, а в Україні — 15-ту позицію. Відтоді довіра до менеджменту банку ще більше зросла і серед акціонерів, і серед клієнтів, бо банк встиг зробити ще низку успішних кроків, як-от: одержати стабільні рейтинги міжнародних незалежних агенцій Fіtch і Moody’s, залучити на міжнародному ринку синдиковані кредити, посісти провідні позиції з багатьох бізнесів на вітчизняному ринку, запустити власний процесинговий центр тощо.

Перед ювілейною датою я зустрівся з головою правління КБ «Хрещатик» Дмитром Гриджуком ще раз і, як завжди, не пошкодував, бо через інтернет він відповідав на запитання клієнтів банку. Три години без перерви.

— Які плани на майбутнє?

— Розвивати й далі традиційні продукти, як-то: авто-, іпотечне, споживче карткове кредитування. Відповідати на запити клієнтів і вимоги фінансового ринку.

— Від чого топ-менеджер має відмовитися поза службою, щоб не нашкодити роботі банку?

— Від того, за що може бути соромно.

— Який ваш головний принцип?

— Досягнення мети.

— Що очікує кредитний ринок, якщо матимемо здебільшого іноземний ресурс?

— Подальша концентрація капіталу. Посилення конкуренції, яку ми й без того гостро відчуваємо. І навряд чи зниження процентних ставок.

— В якій валюті тримати заощадження?

— У гривні, оскільки євро зростає, а долар девальвує.

— Ви самі користуєтеся кредитом?

— Авжеж. Іпотека, автомобіль і кредитні картки.

— Як ви розцінюєте дії НБУ, спрямовані на обмеження роздрібного кредитування населення?

— До огульних обмежень ставлюсь негативно. Але якщо йдеться про кредитування імпорту, а по суті — економік інших держав, або якщо мова про високоризиковані кредити, то такі обмеження на користь.

— Якщо НБУ ревальвує гривню, чи подорожчає нерухомість?

— Ні, оскільки ціни на неї номіновані в доларах.

— Який треба мати щомісячний дохід, щоб одержати кредит на житло? І який максимальний термін кредитування?

— 30 років. А половини вашого доходу має вистачити на покриття кредиту, решта має витрачатися на споживання.

— Які плани з рівня капіталу і чистого прибутку на найближчі роки?

— Цього року плануємо підняти капітал до 850 мільйонів гривень, наступного — до 1 мільярда 200 мільйонів гривень, обсяг чистих активів цього року має зрости до 8,5 мільярда гривень, на кінець наступного — до 11 мільярдів гривень.

— Через потрясіння на зовнішніх ринках чимало банків опинилися у складному становищі? Як почувається ваш?

— Упевнено. По-перше, в базі фондування нашого банку залучені за кордоном кошти становлять незначну питому вагу, а по-друге, ми очікуємо на відродження активності ринку вже наприкінці року. І т. д.

Останнє запитання випало мені.

— Дмитре Миколайовичу, що для вас, як банкіра, щастя?

— Дружина, діти, одне слово — сім’я. А ще, мабуть, провести на відповідному рівні 15-річний ювілей КБ «Хрещатик»...

Його відсвяткували у приміщенні столичного театру опери та балету під бризки шампанського і класичну музику Прокоф’єва, Бізе, Пуччіні. Це символічно. Громадськість столиці визнала КБ «Хрещатик» як міцний класичний банк, що розвивається гармонійно і впевнено.

Редакція газети приєднується до всіх побажань нашому давньому передплатнику — КБ «Хрещатик», зичить його менеджменту та акціонерам фінансових та соціальних гараздів і міцного здоров’я.

До слова. Дмитро Миколайович Гриджук, 1959 року народження, народився на Івано-Франківщині. Освіта вища. Закінчив Одеський інститут народного господарства. Працює в банківській системі 17 років, 15 — на керівних посадах. Керує банком «Хрещатик» з 2000 року. Вивів банк на провідні позиції. Увійшов у десятку кращих топ-менеджерів фінансового сектора. Заслужений економіст України. Кандидат економічних наук. Має вітчизняні й міжнародні нагороди за досягнення у професійній діяльності.