Минуло три роки відтоді, як згідно з розпорядженням Президента України Віктора Ющенка уряд затвердив державну програму «Золота підкова Черкащини» — проект, спрямований на відродження видатних історико-культурних пам’яток, розвиток соціальної інфраструктури краю. Тоді «Голос України» розповідав про початок цієї важливої роботи.

Що вже виконано, які проблеми стоять перед завершенням першої державної великомасштабної історико-туристичної програми — про це розмова нашого кореспондента з головою Черкаської облдержадміністрації, кандидатом економічних наук, генерал-осавулом Українського козацтва Олександром ЧЕРЕВКОМ (на знімку).

— Олександре Володимировичу, ви стояли біля витоків тепер уже знаменитої «Золотої підкови Черкащини». З чого все починалося?

— З обласної програми «Духовність. Культура. Туризм», котру підготували 2004 року. Ми поставили перед собою вагомі завдання у гуманітарній сфері. Однак швидко переконалися, що без допомоги держави не в змозі самотужки відродити історико-культурні пам’ятки національного значення та створити належну інфраструктуру населених пунктів, де вони розташовані. Тоді й виникла ідея «Золотої підкови». Наш задум підтримав Президент України. У квітні 2005 року Віктор Андрійович підписав розпорядження «Про відродження та розвиток історичних та культурних центрів Черкащини». У травні 2006-го Кабмін затвердив державну програму «Золота підкова Черкащини» на 2006—2009 роки. Черкащани вдячні всім урядовцям і парламентаріям, котрі упродовж останніх трьох років ухвалювали відповідні рішення і постанови щодо фінансування програми. Всеукраїнський масштаб «Золотої підкови» дозволив не лише розширити пам’яткознавчі обрії, а й по-новому осмислити духовний феномен Черкащини. Адже саме на її землях від Умані до Чигирина, від Звенигородки до Канева та Корсуня зосереджені унікальні комплекси археологічних, природничих та культурних пам’яток України.

— З найдавніших часів до сучасності...

— Саме так. Центральна частина України, а це і є Черкащина, з сивої давнини була заселена людьми. Всесвітньо відома трипільська культура, яка існувала у четвертому-третьому тисячоліттях до нашої ери, представлена в Тальнівському та Уманському районах 278-ма поселеннями. На основі видатних археологічних відкриттів на цих теренах тепер діє державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура». Доісторичні міста, які охороняються державою, старіші за єгипетські піраміди! У Європі їх налічується всього 19, і 18 з них — на території нашої області. Землі Наддніпрянщини були також колискою слов’янства, відіграли значну роль у становленні Київської Русі. На Черкащині зародилося славне українське козацтво на чолі з легендарним князем Дмитром Байдою-Вишневецьким.

— Тоді українців називали ще черкасами.

— І це не випадково. Найбільші національно-визвольні змагання нашого народу починалися з черкаської землі: у 1637 році під проводом гетьмана війська запорозького Павла Бута-Павлюка, 1648-го — на чолі з видатним полководцем і державним діячем Богданом Хмельницьким. У 1768-му гайдамацьке повстання повів за собою також уродженець Чигиринщини Максим Залізняк. У двадцятих роках минулого століття отамани і козаки Холодноярської республіки саможертовно боронили незалежну Українську державу від червоної більшовицької навали. Ми пишаємося тим, що Черкащина народила геніального поета-пророка Тараса Шевченка, батька першої української опери Семена Гулака-Артемовського, класика української літератури Івана Нечуя-Левицького, видатного драматурга Михайла Старицького, композиторів Олександра Кошиця та Кирила Стеценка, вчених зі світовим ім’ям, першого ректора Київського університету Михайла Максимовича, плеяду помологів родини Симиренків. Уродженець Черкащини, член уряду УНР професор Микола Швець проголосив у 1919 році на київському Софійському майдані Акт злуки Західно-Української Республіки з УНР. Родове коріння першого президента України Михайла Грушевського також з гетьманського краю. Герой України В’ячеслав Чорновіл побачив світ і зробив перші свої кроки по Тарасовій землі...

— Знаменних подій та видатних імен, пов’язаних з Шевченковим краєм стільки, що вистачило б на цілу державу.

— Або й на дві. На території області розташовано понад 9 тисяч пам’яток історії та культури, які перебувають на державному обліку. З них 85 — національного значення. Пам’ятки, що мають унікальну духовну цінність, є об’єктами національних історико-культурних заповідників «Чигирин», «Батьківщина Тараса Шевченка», Шевченківського національного заповідника у Каневі, державних історико-культурних заповідників «Трахтемирів», у містах Корсуні-Шевченківському, Кам’янці, державного історико-архітектурного заповідника «Стара Умань», національного дендропарку «Софіївка».

Недарма хтось сказав, що всю Черкащину по праву можна назвати одним грандіозним національним парком-заповідником.

— Безперечно. Однак, спочатку нам необхідно завершити ту колосальну археологічну, реставраційно-відбудовчу, соціально-культурну роботу, яку розпочали у рамках «Золотої підкови». Створення на території області рекреаційних зон та сучасної туристичної бази — це також завдання державної програми, на виконання якої спрямовані кошти з держбюджету. Відповідним Законом України у 2006 році для Черкащини на збереження історичної забудови міст, об’єктів історико-культурної спадщини та соціальний розвиток було виділено 65 мільйонів гривень. Всього на 159 об’єктів та заходів «Золотої підкови» заплановано використати понад 260 мільйонів гривень. За три роки освоєно більш як 124 мільйони гривень.

— Що, насамперед, вдалося виконати з наміченого програмою?

— Ми працювали у двох головних напрямах — відродження пам’яток, створення нових робочих місць та сучасного побуту в населених пунктах, розташованих на заповідних територіях. На батьківщині Кобзаря, у селах Моринцях та Шевченковому, у Чигиринському, Тальнівському, Корсунь-Шевченківському та Лисянському районах виконано комплекс робіт у галузях культури, освіти, охорони здоров’я, комунального будівництва. Зокрема, в першій гетьманській столиці завершено реставраційне відновлення оборонних споруд Чигиринського замку, бастіону гетьмана Петра Дорошенка, відкрито музей археології, впорядковано Замкову гору. Нині у Чигирині тривають роботи з реставрації гетьманської резиденції Богдана Хмельницького, в комплекс якої входять садиба гетьмана, військова канцелярія, скарбниця і вартівня. Треба сказати, що відтворення козацького історичного середовища розбудило в душах багатьох наших земляків почуття патріотизму і гордості за звитяжні діяння «славних прадідів великих». Благодійний фонд «Нащадки Богдана Хмельницького» на чолі з пристрасним шанувальником української історії і професійним будівничим Іваном Бездітним відродив у Чигирині старовинну козацьку церкву святих апостолів Петра і Павла і відбудовує за інвестиційні кошти посольські будинки, які стояли тут за Богданових часів.

— Не впізнати тепер і Суботова, родинного села Хмельницьких.

— Так, у колисці великого гетьмана реставровано Іллінську церкву-усипальницю сімнадцятого століття. Музеєфіковано автентичні залишки гетьманського палацу. На річці Суба, до речі, також з допомогою інвесторів, зведено водяний млин і стилізовану під українське бароко кам’яницю, в якій розміститься музей козацьких походів.

— І, нарешті, у Суботові, колишній літній резиденції гетьмана, запалав блакитний вогник...

— Так. За кошти «Золотої підкови» введено в дію 13-кілометровий міжселищний газопровід Чигирин—Суботів. Наступним кроком по благоустрою Богданового краю стане газифікація колишнього сотенного містечка Медведівки, «столиці» гайдамацького руху під проводом Максима Залізняка, та інших сіл знаменитого Холодного Яру. В Корсунь-Шевченківському районі, населені пункти якого також включені до туристичного маршруту, став до ладу 21-кілометровий газопровід високого тиску, який з’єднав стародавнє місто над Россю з селищем Стеблевим, батьківщиною Івана Нечуя-Левицького, «українського Бальзака». Спалахнув блакитний вогник і в селі Шрамківці Драбівського району, Озірній Звенигородського. Всього за три роки реалізації державної програми газифікація області сягнула з 24 відсотків до 60.

Окремо хочу акцентувати на позитивних соціально-культурних змінах у Лисянському районі. У мальовничому селі Порадівка триває будівництво музейного історико-етнографічного комплексу з садибами народних ремесел. За кошти інвесторів тут споруджено красиву і величну церкву святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. У селах Боярка, Чаплинка, Шушківка цього ж району реконструйовано школи, будинки культури, ФАПи, впорядковано дороги. Школярі, й не тільки цього району, а всієї області, також активно включилися у вивчення духовної спадщини Шевченкового краю. Для них за кошти обласного бюджету видрукувано туристсько-краєзнавчий путівник «Золота підкова Черкащини».

Олександре Володимировичу, ви родом з Тарасової землі, Звенигородщини, і вам, напевно, особливо гріє серце духовне відродження ріднокраю.

— Душу і серце переповнює любов до всього, що пов’язане з іменем Кобзаря. А ще — велика відповідальність за кожну п’ядь землі, яка народила і виколисала духовного творця нашої держави. Перед нами, виконавцями комплексу реставраційно-будівельних заходів у Звенигородському районі, стояли надскладні завдання: зберегти у своїй недоторконності сакральні пам’ятки історії та культури, гармонійно поєднати з ними нові меморіальні об’єкти і підняти до сучасного рівня соціальну інфраструктуру населених пунктів.

— Судячи з відгуків численних гостей, котрі відвідують шевченківські місця, і самих їх жителів, цього значною мірою вдалося досягти.

— На жаль, відсутність фінансування програми у 2007 році трохи уповільнило темпи робіт у національному історико-культурному заповіднику «Батьківщина Тараса Шевченка», однак не збила нас зі взятого курсу. Після відтворення автентичного середовища — місця народження Кобзаря у селі Моринцях, спорудження там кузні, каплиці святого Тарасія, реставрації будівель шевченкової доби, відкриття пам’ятника Матері, розпочато створення музею поміщицького побуту в селі Будище. Однак, аби облаштувати у колишньому будинку пана Енгельгардта музей, потрібно звести для будищанських дітей школу. Зараз поміщицька садиба з парком використовуються як навчальний заклад. Тому доречною була б участь у цьому та в інших проектах інвесторів. У напрочуд привабливих своєю природньою красою Тарасових селах заплановано будівництво готелю, інших сервісних об’єктів. Працюємо ми й над створенням науково-методичного центру державної програми. Цей «штаб» координуватиме всі заходи, пов’язані з історико-туристичною тематикою та соціальним облаштуванням сіл і міст, які входять до «Золотої підкови».

Продовжуючи шевченківську тему, хочу запитати про музей Кобзаря на Чернечій горі. Вже кілька років він не приймає відвідувачів.

— Об’єкти національного Шевченківського заповідника не включено до державної програми «Золота підкова Черкащини». Реконструкцію та реекспозицію музею ведуть профільні столичні організації, підпорядковані Міністерству культури та туризму.

Ми вже не раз висловлювали своє занепокоєння тим, що відкриття оновленого Кобзаревого дому затягується. Звернув на це увагу й Президент України. Гадаю, невдовзі національна Святиня знову відчинить двері для усіх шанувальників «апостола правди і любові». Великі надії покладаємо й на зміни до бюджету 2008 року. Поки що в головному кошторисі держави не передбачено фінансування «Золотої підкови Черкащини» на поточний рік. Та все ж сподіваємося, що звернення Президента України до уряду, наші прохання до центральних органів влади все-таки буде враховано.

— І насамкінець, про визначну історичну дату, яку у травні відзначатиме не лише Черкащина, а й уся Україна, — 360-річчя початку національно-визвольної війни під проводом найвидатнішого полководця, дипломата і державотворця Богдана Хмельницького.

— Поблизу села Виграєва, де навесні 1648 року козацькі полки розгромили польсько-шляхетське військо, полонивши двох коронних гетьманів, відбудеться велике козацьке свято. Зокрема, у Горіховій діброві 24 травня буде «вживу» відтворено театр воєнних дій запеклої Корсунської битви сімнадцятого століття. На багатотисячному заході будуть присутні гості з різних областей України, а також з-за кордону. Користуючись нагодою, запрошую всіх шанувальників звитяжної і славної нашої історії стати учасниками хвилюючого, неповторного дійства.

— Дякую за докладне інтерв’ю. Зичу розквіту Шевченковому краю — духовному осердю України!

Розмову вела Лідія ТИТАРЕНКО.

На знімку: Олександр Черевко демонструє видрукуваний календар «Золота підкова Черкащини» на презентації історико-туристичної програми у Києві.

Фото надано прес-службою облдержадміністрації.