Звичай цей — своєрідний закон карпатських гір й ментальність закарпатців. Тому милосердя та здатність співчувати цінується в людських взаєминах найбільше. А ще, вітаючись із сусідом чи односельцем, одразу запитують: «Як ся маєте?». Й не заради красного слівця, а щоб допомогти людині, коли вона цього потребує. Про те, як ці традиції шанує й підтримує влада, наша розмова з корінним верховинцем, головою обласної ради Михайлом Кічковським (на знімку).

Звернення громадян: арифметика, географія, філософія

— Торік у далекому гірському селі Чорноголові Великоберезнянського району дотла згоріла хата одинокої жінки Олени Мотиль. А на руках у неї — двійко неповнолітніх дітей. Залишилися із вдовою хіба що вони та розпач. І ще — односельці. Допомогли на перших порах, чим могли, а затим звернулися й до влади, — згадує голова. — Та й нагода для цього трапилася — саме тоді в Чорноголові я вів прийом громадян з особистих питань. Зустрівся із потерпілою, її сусідами і там же, разом із сільським головою, вибрали хату, в якій на той час ніхто не проживав. Кошти на те, щоб вона стала домівкою для погорільців, виділили благодійники.

— Михайле Михайловичу, випадок цей — один із сотень, а може, й тисяч. Проте люди звертаються до влади і з меншими своїми клопотами. І кожному треба допомогти...

— І справді, бо в кожного — своя жура. Звертаються ветерани війни і праці, матері багатодітних сімей, самотні люди похилого віку. У теперішньому непростому житті їх звернення — своєрідний індикатор довіри до влади. Ось арифметика цієї довіри. Торік до обласної ради із заявами, скаргами та пропозиціями звернулися 3465 громадян. Такої кількості звернень за чотири попередні скликання не було. Більш як на 50 відсотків зменшилася кількість повторних звернень. Про зростання довіри до представницької влади свідчить те, що в першому кварталі цього року в облраду звернулися 385 людей, що вдвічі більше, ніж за такий само період минулого року.

— З арифметикою зрозуміло. А з географією?

— Це здебільшого гірські райони: Міжгірський, Рахівський, Воловецький, Тячівський, де найбільше дошкуляє безробіття і які прийнято називати депресивними. І хоча торік в області на підприємствах усіх форм власності створено майже 36 тисяч робочих місць, увага до цих районів особлива. Адже інвестори у глибинку поки що йдуть неохоче.

Чи не кожне звернення до влади — своєрідна ланцюгова реакція. Бо часто для вирішення одного питання потрібно знайти шлях до розв’язання багатьох інших. До прикладу: аби працевлаштувати теперішніх старшокласників, слід уже турбуватися про створення нових робочих місць, належної соціальної інфраструктури в селі. Так, депутатами облради спільно з відповідними управліннями облдержадміністрації розроблено галузеві програми: про захист конституційних прав і свобод громадян, гарантування належного розгляду їхніх звернень, «Турбота» — про посилення соцзахисту малозабезпечених категорій громадян, програми розвитку малого підприємництва в області. Внесено істотні зміни та доповнення до програми зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я. Тому з цих наболілих питань упродовж 2007 року проведено низку виїзних засідань координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради, нарад-семінарів із сільськими головами, Днів депутата тощо. Йдучи в глибинки, ставимо за мету вивчити ситуацію на місцях, зініціювати ті чи інші важливі для життя громади рішення сільрад, залучити до реалізації та контролю за їх виконанням депутатів різних рівнів місцевих рад. З другого боку, беремо до уваги звернення наших громадян, побажання, ідеї, йдемо з ними в управління ОДА та інші структурні підрозділи, виробляємо стратегію дій, готуємо проекти рішень, виносимо на обговорення постійних комісій, затим — президії і сесії облради. У результаті ухвалено низку рішень облради стосовно проблем освіти, науки, культури, молодіжної політики, фізичної культури і спорту. Лише торік капітально реконструйовано чи добудовано 15 навчальних закладів, 8 із них відсвяткувало новосілля. До речі, за кількістю нових шкіл Закарпаття — серед лідерів в Україні. Якщо протягом 2002—2004 років в області було побудовано 7 загальноосвітніх навчальних закладів, то за наступні три роки введено в експлуатацію 22 школи. При цьому нові навчальні заклади будують не лише в райцентрах, а переважно у віддалених селах. Приміром, торік відкрито другу чергу школи у селі Стригальні та дитсадка-інтернату в Синевирській Поляні Міжгірського району.

— Але, окрім математики й географії, є ще й філософія звернень?

— Безперечно. Насамперед вона в тім, що і громада, і кожна людина зокрема, сподіваються бути почутими владою. Обманути ці сподівання — гріх. Однією з ефективних форм співпраці з громадами є спільні робочі виїзди депутатів облради, працівників її апарату та облдержадміністрації в населені пункти. Отже, на паритетних засадах зав’язується діалог між владою і громадою, в якому є місце і критиці, і самокритиці. До речі, якось у Тячівському районі вчителька-пенсіонерка із села Криве звернулася з єдиним проханням: скажіть сільським головам, аби вони ніколи, ні за яких обставин не дозволяли собі образити людину, принизити її. Учасник бойових дій Іван Цапулич, що проживає у Великоберезнянському районі, під час виїзного прийому громадян розповів, що має хворе серце, доймає радикуліт й інші болячки. Чималі суми грошей доводиться витрачати на лікування, а тому, казав чоловік, прошу надати мені матеріальну допомогу. З такими ж проханнями звернулися й інші пенсіонери району, серед яких — й інвалід ІІ групи Юрій Цапулич. Деякі питання вдалося вирішити одразу безпосередньо в районі, інші — згодом, спільно з відповідними управліннями облдержадміністрації. А от директор Мирчанської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів Віктор Котлар клопотався не про своє, особисте, а за сприяння у газифікації школи.

Для зручності людей облрада запровадила безкоштовну щовівторкову «гарячу» лінію: 8-800-501-79-90. З будь-якої віддаленої глибинки людина може щовівторка зателефонувати за мобільним зв’язком в облраду. Якось зателефонували літні люди із села Порошкова Перечинського району. Старенькі, за їхніми словами, опинилися відрізаними від світу: не працює радіо, а райгазету приносять вряди-годи. Буквально через день воно запрацювало, листоноша почала щосуботи приносити районну газету. Не залишилися поза увагою й звернення мешканців Міжгір’я та села Жденієва Воловецького району щодо ремонту вулиць та доріг. На наше прохання спонсорами стали відкриті акціонерні товариства «Закарпатгаз» та «Закарпаттяобленерго». Останнє, до слова, очолює депутат облради Василь Ковач.

— Звісно, разова допомога — це важливо і добре. Але ж треба всіляко сприяти людям, аби підтримка ця була довготривалою, стабільною, результативною.

— Саме цьому було присвячене засідання президії облради за участю голів десяти ветеранських організацій. Спільно дійшли висновку про доцільність створення координаційної ради ветеранських організацій при голові облради, аби оперативно реагувати на їх гострі проблеми. Обласній, районним та міським радам рекомендовано при перевиконанні дохідної частини місцевих бюджетів вишукати можливості збільшення фінансування програм діяльності ветеранських організацій. Щомісячну надбавку до пенсії отримують делегати І з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України, які далекого 1944 року прийняли Маніфест про возз’єднання краю з Україною-ненькою. Таку ж надбавку в рамках програми «Турбота» передбачено старійшинам творчої інтелігенції краю.

Ветерани освітянської ниви звернулись із пропозицією про те, що молодь Закарпаття повинна знати історію краю, життя його видатних людей, зокрема тих, хто боровся за створення Української держави. У тім числі й Президента Карпатської України Августина Волошина. Депутати відреагували прийняттям відповідного рішення облради. Тепер у його рідному селі Келечині Міжгірського району створюється музей. Це буде знаком вдячності Августину Волошину до 70-річчя Карпатської України, що відзначатиметься у березні наступного року як один із численних заходів у рамках указу Президента України «Про відзначення 70-річчя подій, пов’язаних із проголошенням Карпатської України».

— Якщо вже мова зайшла про духовні начала, то на Закарпатті є багато пам’яток сакральної архітектури, котрі теж потребують особливої уваги.

— Серед них і Хрестовоздвиженський греко-католицький собор в Ужгороді — одна із найдавніших пам’яток храмової архітектури на Закарпатті. Він потребує невідкладного ремонту. Коштів, як зазвичай, обмаль. На звернення релігійної громади я запропонував організувати благодійний концерт, а кошти, що надійдуть від акції, спрямувати на ремонт храму і цим започаткувати благодійницький рух «Дорога до храмів». Адже десятки пам’ятників сакральної архітектури, що належать різним конфесіям, потребують предметної уваги. Пропозиція знайшла широкий відгук творчої інтелігенції, професійних і самодіяльних митців. На неї відгукнулись народні артисти України Павло Дворський та Степан Гіга. А на початку березня це свято благодійності відбулося в обласному українському муздрамтеатрі. Зібрано майже п’ятдесят тисяч гривень меценатських внесків. Їх переказано на ремонт храму. А в селищі Королеві Виноградівського району вірники свою проблему виклали так. Нам, казали вони, потрібні будматеріали і кошти, бо будуємо храм, а власними силами цього не подужати. І обласна рада, звернувшись до господарників, зініціювала меценатську допомогу. Організатором спонсорської підтримки став депутат обласної ради Іван Балога. Такі приклади — непоодинокі.

Спільне поле діяльності для двох гілок влади

— Михайле Михайловичу, але ж люди зі своїми проблемами йдуть не лише до облради, а й до облдержадміністрації...

— Це ще раз підтверджує те, що їхні звернення, листи, скарги — то поле спільної діяльності двох гілок місцевої влади. Тут, як ніде, доповнюються можливості місцевих рад можливостями органів виконавчих структур. Адже тільки комплексний, гармонійний підхід може дати бажаний результат. Про те, як поєднати досвід, набутий у цій сфері, і цим самим зміцнити взаємодію двох гілок влади, йшлося й на нещодавньому виїзному спільному засіданні президії облради, її депутатів, координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради та колегії ОДА, що відбулося у Перечинському районі. Спільно розглянуто низку актуальних для краю та його громадян питань. Йшлося насамперед про виконання указу Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», координацію взаємодії місцевої виконавчої влади та самоврядних структур, а також про таке цілком практичне, приземлене питання, як хід виконання заходів з приводу звернень громадян-пільговиків на забезпечення їх телефонним зв’язком.

Та перед цим депутати облради спільно з представниками управлінь і служб облдержадміністрації й місцевої виконавчої влади роз’їхались по селах і присілках району, щоб на власні очі побачити, якою ж насправді є ситуація на місцях, що найбільше болить людям.

Повернувшись з місць, депутати облради та голови райрад розповіли про ситуацію в сільських радах району, порівняли її з тією, що на очолюваних та закріплених за ними самоврядних територіях, не обійшовши й тих бід, які доймають і їхні райони. Це — розбудова сільської інфраструктури, доріг, реконструкція клубів, бібліотек, освітлення вулиць тощо. До слова, це спільне виїзне засідання відбулося майже в унісон із засіданням нацради з питань взаємодії органів державної влади, яку провів Президент України в Ялті. Як відомо, на цьому форумі наголошувалось, що для місцевого самоврядування, виконавчої влади основним у повсякденній роботі була і залишається людина з її проблемами. Отже, взаємодія гілок влади має бути спрямована у площину конкретики і послідовності. Тож на виїзному засіданні координаційної наради було рекомендовано винести це питання на обговорення координаційних рад при головах райрад та апаратних нарадах міськвиконкомів. На цьому акцентував увагу і голова облдержадміністрації Олег Гаваші. Він підкреслив, що, окрім відповідальності за справи у регіоні, двом гілкам влади ділити немає що. Це повною мірою стосується і роботи із зверненнями громадян. Адже саме вони найповніше і найреальніше віддзеркалюють стан цих справ.

З миру по нитці...

— І все-таки, напевно, з-поміж усіх звернень до влади є особливі, найчуттєвіші. Це ті, котрі стосуються долі сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Одноразовою допомогою тут не зарадити.

— Саме тому керівництвом області влітку 2006 року було запропоновано провести на Закарпатті благодійну акцію «Кожній дитині — родину!», а всі зібрані під час акції кошти спрямувати на створення нових будинків сімейного типу, прийомних сімей. Кращої нагоди, як популярний всеукраїнський фестиваль народної творчості «На Синевир трембіти кличуть», годі було і шукати. Проводиться пісенне свято щоліта у серпні на озері Синевир в Міжгірському районі. Воно збирає посланців не лише нашого краю, а й сусідніх областей, прикордонних регіонів Словаччини, Угорщини, Румунії, близького й далекого зарубіжжя. Та й де, як не тут, на Верховині, осередку вже згадуваного закону гір — допоможи ближньому — може найкраще реалізуватися людське милосердя? Так і сталося. Благодійна акція «Кожній дитині — родину» відбулася. Її підтримали відомі і шановані в Україні і на Закарпатті люди: народні депутати України Станіслав Аржевтін, Василь Петьовка, депутат обласної ради, ректор Ужгородського національного університету Микола Вегеш, народні артисти Павло Дворський та Степан Гіга, народний художник України Володимир Микита та інші представники творчої еліти краю. Підтримав починання й наш земляк Віктор Балога. Так благодійна акція «Кожній дитині — родину» стала традиційною. Уже зібрано майже 300 тисяч гривень. Усі вони переказані дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, яких натепер у краї вже близько 40. У них виховується 172 дитини. Під час перебування на Закарпатті Президент України Віктор Ющенко не оминув увагою ці осередки сімейного тепла і високо оцінив доброчинні прагнення закарпатців. Оскільки фестиваль «На Синевир трембіти кличуть» благодійницький і вже переріс регіональні рамки, ми запропонували надати фестивалю статус Всеукраїнського, і у такий спосіб ще раз привернути увагу різних верств суспільства до гостроти проблем сирітства і бездоглядності дітей в усій Україні, замислитися над важливістю моральних сімейних цінностей у вихованні дітей. Поза сумнівом, число родин, які готові взяти на виховання сиріток, незрівнянно зросте. Міністерство культури і туризму України повідомило, що у зв’язку з відсутністю нормативно-правового врегулювання питання надання статусу всеукраїнського фестивалю народної творчості, підготовлено проект Порядку організації та проведення Всеукраїнських фестивалів народної творчості та аматорського мистецтва. Після його затвердження та реєстрації відповідного наказу в Мін’юсті питання надання фестивалю «На Синевир трембіти кличуть» статусу Всеукраїнського буде розглянуто в установленому порядку. Сподіваємось, що так і буде. Адже питання всебічної допомоги громадянам у розв’язанні проблем, з якими звертаються до влади, — назріле і вкрай важливе. Очевидним та беззаперечним є те, що указ Віктор Ющенка «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» надасть роботі нового потужного імпульсу.

— Дякую за розмову. І успіхів у всіх доброчинних справах.

— Навзаєм — за гарні побажання.

Розмову вів Іван ГУДЗОВАТИЙ.