Незадовго до 18 травня — Дня пам’яті жертв депортації народів з Криму голова тутешньої республіканської організації партії «Союз лівих сил» Сергій Баранов (нагадаємо, лідер цього союзу у всеукраїнських масштабах, якщо це слово можна застосувати до такої мізерної «потуги», — Василь Волга) подав адміністративний позов до Центрального районного суду Сімферополя.

В ньому він вимагає відмінити проведення в навчальних закладах півострова уроків пам’яті про цю трагедію. Аргумент для такої вимоги міцний, як просохлий під сонцем замок з мокрого піску, що його залюбки споруджує дітвора, — товариш Баранов доводить: вживання термінів «геноцид» і «депортація» є незаконним і безпідставним. З тієї простої причини, що «у всіх словниках поняття «депортація» трактується як «примусове виселення іноземного громадянина за межі кордону держави, як різновидність способів захисту, котрі застосовуються тільки до іноземних громадян, відповідно до закону». Отже, робить висновок наш лінгвіст, «переміщення будь-яких народів у межах однієї держави не є депортацією ні з правової, ні з філософської точки зору».

Що ж, ні право, ні філософія не підмінять собою медицину. Очевидно, це добре розуміє партійний вождь Сергія Баранова — недавній невдалий дослідник соціалістичної істини Василь Волга, бо саме він спостеріг, що в політиці «маса психів». Тому, не заглиблюючись у внутрішньопартійні проблеми СЛС, зауважимо для тих, в кого нервова система ще не потребує негайного втручання. По-перше, посилаючись на словники, інколи все ж таки треба в них хоча б зазирати, якщо вже нема коли вивчити за партрозбудовою «піщаного замку». Словник іноземних слів, зокрема, трактує слово «депортація» як примусове переселення окремих осіб, груп, народів. Звичайно, це уточнення є простою формальністю на тлі «медичних» претензій позивача на істину. Бо якби Баранова з групою товаришів чи цілою республіканською організацією вкупі перемістили в межах держави з теплого Криму в «заповідні» краї, скажімо, десятикілометрової зони ЧАЕС, він би швидко пізнав суть терміну «депортація» і волав би про «геноцид», як його однодумці на мітингах про чоботи НАТО.

Треба бути не просто невігласом, а закінченим циніком, щоб на горі депортованих «танцювати» собі партійну рекламу. «Різновидність способів захисту», застосованих Сталіним, обернулася для багатьох народів холодною і голодною смертю в «межах кордону СРСР», втратою землі, насиджених осель і могил своїх предків. І ось тепер, замість справедливості, каже перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров, є охочі проповідувати нове насильство.

Міська влада Сімферополя відмовила СЛС у проведенні 18 травня на центральній площі акції проти уроків пам’яті: цього дня тут зберуться жертви депортації, якої «не було» у партійних словниках Сергія Баранова. Тим не менше Кримська організація союзу має намір встановити на площі свій інформаційний намет. «Палата № 6» фігурує не тільки в класиків...