Про маму, квіточку, рудого коника...

На дебютному компакт-диску «Лялька Пітті» записано 10 пісень українського композитора Оксани Марчун, котрі виконує 10-річна співачка Марійка Шамич (на знімку).

— Мета проекту — донести до малечі простоту, доброту, зрозумілу сучасній дитині пісню, — розповіла пані Оксана під час презентації диску в приміщенні Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв, що базується на території Києво-Печерської лаври. — Ми прагнули зробити альбом справжніх дитячих пісень у повному розумінні цього слова. В наших піснях є романтика, радість, оптимізм, доброта та любов. Сподіваємося, що цей диск приверне увагу слухачів до нашої творчості...

Тепер — про нашу героїню. Вона могла спокійно захопитися спортом. І підстав для цього, можете не сумніватися, було вдосталь. Її мама Наталка, у минулому вправна гандболістка, грала на рівні майстрів. Тато Олександр — відомий футбольний арбітр, обслуговує матчі у вищій лізі і міжнародні. Та й сама дівчинка чудово координована, пластична, рухлива, жвава.

Недарма вона успішно навчається в професіональному хореографічному колективі, де фізичні достоїнства відіграють не останню роль. Але це, так би мовити, допоміжні заняття. Головне інше — Марійка вже давно, ще в першому класі, захопилася співом. І так серйозно, що стала лауреатом міжнародних конкурсів у Словаччині, Болгарії, Угорщині, Польщі. Є постійною учасницею міських святкових концертів. Пісні у її виконанні «Квіточка», «Мамина ласка», «Рудий коник», «Першій вчительці», «Лялька Пітті», «Україні» та інші постійно звучать на українському радіо. У неї вистачає часу на все: навчатися у столичній гімназії «Академія», грати на фортепіано у дитячій школі мистецтв, займатися вокалом з Оксаною Марчун.

Про цю чарівну пані і знаного фахівця варто сказати окремо. Доктор філософії, доцент кафедри фольклористики національного університету імені Тараса Шевченка, керівник студії естрадного вокалу Центру культури і мистецтв у цьому елітному вузі. Композитор, лауреат численних міжнародних і всеукраїнських пісенних конкурсів. Автор трьох сотен пісень, романсів тощо. Зрештою, досвідчений дитячий педагог.

На презентації виступали знані авторитети у царині музики та співу. Багато теплих слів пролунало на адресу Марійки і дружної команди ентузіастів, які доклали чимало зусиль, щоб цей диск з’явився на світ. Серед них — музичний продюсер Сергій Горностай, звукорежисер Михайло Дідик та звукооператор Інна Лис, депутат Київради Олег Петкун. Він, коли почув Марійчин спів, то без вагань допоміг матеріально.

Зрозуміло, дівчинка співала для присутніх на презентації. І це було прекрасно. Марійці дарували оплески і квіти, бажали всіляких гараздів і творчих перемог. Знаєте, у нас є сьогодні група юних виконавців, котрі співають дорослі пісні і одягаються відповідним чином. Такі собі маленькі дідусі й бабусі, раби естради. Природно, що далеко не в усіх це викликає захоплення. Марійка Шамич — зовсім інакша. Чудовий голос і прекрасні, наголошую, дитячі пісні українською мовою.

Відповідаючи на запитання журналістів, маленька співачка розповіла, що однокласники не заздрять їй, а навпаки — підтримують і радіють її успіхам. Вона дуже любить свого музичного викладача. І обожнює маму, тата і маленьку сестричку Ксеню.

Зізнаюсь, що писати про музику і співи раніше мені випадало лише двічі. На початку 70-х років минулого сторіччя у Чернівцях відбувся регіональний телеконкурс всесоюзної передачі «Ало, ми шукаємо таланти». Тоді я познайомився з Назарієм Яремчуком, Василем Зінкевичем, Володимиром Івасюком, Левком Дудківським. Майже через двацять років після того у Луцьку представляв «Голос України» на пісенному фестивалі «Оберіг». Там також зібралося чимало зірок: Марійка Бурмака, Едуард Драч, Ольга Богомолець і багато інших. І от роблю третю спробу. Тому дуже хотілося, щоб і наша юна зірочка Марійка Шамич досягла співочих вершин, як оті прекрасні таланти, котрих згадав вище. А в її подальшому житті щоб неодмінно були диски «золоті», «платинові»...