Знавці стверджують: «Дендропарк прославить Кіровоград тюльпанами!»«І не тільки ними», — додають доброзичливці

Але спочатку вони перетворили колишній «блошиний» ринок на сучасний торговельний комплекс «Європейський». Потім взялися за запущений дендропарк. А нещодавно дійшли руки й до не підйомного роками, але важливого для багатьох кіровоградців стадіону «Зірка». В усіх випадках — це не лише створення сучасних проектів та інвестиції мільйонів гривень. Насамперед — тисячі робочих місць, цивілізовані умови праці, достойна зарплата.

...Гіацинти, величезні жовті нарциси, тисячі голландських тюльпанів десятків сортів (як і обіцяли жителям обласного центру вони — засновники корпорації «XXІ століття») вже розцвіли в кіровоградському дендропарку. Це тільки один із багатьох масштабних проектів, які заплановано втілити і які активно втілюються в життя. Про все це «Голосу України» розповіли керівники корпорації —генеральний директор Лариса Онул і президент Микола Онул.

Л. О.: — Усього ми закупили та висадили 42 тисячі цибулин голландських тюльпанів 45 сортів. Це, так би мовити, подарунок до відкриття в дендропарку цьогорічного сезону.

— Чому саме тюльпани? Ви так кохаєтеся в цих квітах?

Л. О.: — Наш помірний клімат дуже сприятливий для їх вирощування. Більше того, в Голландії вони дуже швидко відцвітають, а в нас, хоч і розкриваються всі одночасно, але, сподіваємося, довго будуть надзвичайною окрасою парку. Коли тюльпани відцвітуть, їхнє місце займуть інші квіти, потім — ще якісь. І так — до глибокої осені. Наприклад, мускарі ми вже підсадили в клумби, і вони самі, коли настане час, змінять попередників. Клумби формуємо не просто так. Над створенням композицій ми працюємо разом з відомим селекціонером академіком Анатолієм Щербаковим. Завдяки його порадам і консультаціям уже сьогодні маємо результат, про який фахівці з інших міст кажуть, що нічого подібного в Україні немає. Анатолій Щербаков допомагає нам налагоджувати тісні зв’язки і з дендрологічними, і ботанічними закладами.

— Кажуть, що частина дендропарку має стати справжньою фітолікувальницею...

Л. О.: — Ми вже розробляємо ландшафт, до якого включено фітокуточки. Над цим працюють і наші фахівці, і спеціалісти дендрологічного парку «Софіївка», що в Умані. Вже досягнуто домовленості про закупівлю у них хвойних дерев спеціальних порід.

— Найбільше обурень викликав в оточуючих сумнозвісний паркан...

М. О.: — Так, паркан і справді збудовано. Але зроблено це не для того, щоб загородитися від світу білого. Проект розрахований на залучення до парку якнайбільшої кількості городян. Тому ми, та й будь-хто інший на нашому місці, робимо все можливе, щоб створити тут найкращі умови для відпочинку. Але нічого такого, що могло б цьому зашкодити. Загороджена зона дає змогу зберігати у здоровому, привабливому вигляді природні куточки парку, позбавляє зловмисників можливості руйнувати їх, перетворювати улюблене місце відпочинку кіровоградців на сміттєзвалище і пристанище для бродячих собак. Нарешті добропорядні громадяни можуть не боятися тут ні п’яних хуліганів, ні осіб, пов’язаних із наркотиками тощо.

— Справді. Городяни хотіли б зберегти за собою право гарно відпочити у вихідні чи святкові дні. Часто — з дітьми або друзями. Але ж ми розуміємо, що і затрати мають відшкодовуватися...

Л. О.: — Звичайно, вхід до дендропарку має оплачуватися. Але ж ми, як і будь який власник подібного закладу, зацікавлені в його ефективній роботі. А цього можна досягти лише за рахунок двох речей — високої якості обслуговування і низької ціни. Вартість відвідування дендропарку в будні для дорослих загальної категорії громадян — дві гривні, для дітей віком від п’яти до дванадцяти років — одна гривня. У вихідні і святкові дні — вдвічі більше. Безкоштовно на територію парку можуть заходити пенсіонери та інваліди (за посвідченнями), діти-сироти, діти віком до п’яти років, один із батьків з дитиною у візку.

У травні ми розпочинаємо тестування нової пропускної системи дендропарку. Найбільшу ставку робимо на чіп-карти, які використовуватимуться для оплати за вхід на територію парку й послуги, що тут надаватимуться. Не треба буде стояти в чергах до кас та атракціонів. Заставна вартість картки — десять гривень. Чіп-карта зчитується спеціальним пристроєм, який знімає з неї вартість послуги. Такою само буде й процедура оплати рахунків у кав’ярні та ресторані, відвідування побутової кімнати, парковки, здійснення різноманітних покупок. Для продовження користування у спеціальних терміналах, що розташовуватимуться на території парку, треба буде поповнити рахунок будь-якою сумою, починаючи від десяти гривень.

Викладачі й вихованці спортивної школи, що тут розміщується, а також бажаючі займатися вранці фізичними вправами для входу на територію парку в певний час отримають чіп-карти безплатно.

— Миколо, ви депутат обласної ради. А нещодавно як успішний бізнесмен ще й стали дипломантом Міжнародного академічного рейтингу «Золота фортуна». Нагорода, безперечно, висока і поважна. Чи цього не досить для задоволення, так би мовити, громадських і професійних амбіцій. Для чого вкладати чималі кошти, в не надто прибутковий, а, враховуючи ще й неоднозначне ставлення до нього, сумнівний проект дендропарку? Крім того, останнім часом ви взялися ще й за «непідйомний» кіровоградський футбол...

М. О.: — Якось нам пощастило побувати в парку міста Амстердама, в Нідерландах. Нічого схожого ні до, ні після цього ми не переживали. По-перше — неймовірна краса від мільйонів найрізноманітніших квітів. Насамперед тюльпанів. Клумби і квітники сформовано так і з такою любов’ю, що не можна відійти годинами. А ще — неймовірні атракціони, надзвичайно високий рівень обслуговування... Усе це на площі в тридцять два гектари. Серйозним ставленням до сфери відпочинку творці цього дива зробили принаймні дві добрі справи. Значно поліпшили міську екологічну обстановку, зробили парк всесвітньо відомим і тепер там відпочивають мільйони людей з усього світу. Крім іншого, це ще й чималі надходження до місцевого бюджету. А в центрі Кіровограда — сорок п’ять гектарів площі, на більшій частині якої кільканадцять років почувалися добре хіба що декілька десятків любителів випити та ще безпритульні тварини...

Що ж до футболу, то ми плануємо, як мінімум, створити достойну базу для команди, яка з часом претендуватиме на повернення собі відповідного їй місця у вищій лізі українського футболу. А для городян створимо сучасний спортивний комплекс, який би давав можливість активно і відпочивати, і займатися спортом. Чому б не зробити місту такий подарунок з нагоди проведення в Україні Євро-2012?! Для цього буде інвестовано двадцять п’ять мільйонів гривень. Перший транш уже цього року піде на створення штучного покриття на верхньому футбольному полі, загальний ремонт адмінприміщень, будівництво тренажерного залу і готелю із сучасними умовами проживання для гравців і гостей. У 2009 році ми осучаснимо ще одне поле. А в 2011-му це вже має бути крита арена.

— Відомо, що й до вас були бажаючі розбудовувати кіровоградський стадіон...

М. О.: — Результати такого бажання легко побачити, звернувши увагу на те, в якому стані стадіон сьогодні. Як мені відомо, його поліпшення не планувалося. А от отримати сім гектарів землі в центрі міста і побудувати, принаймні на верхньому футбольному полі, три багатоповерхівки, про це мова йшла. От тільки незрозуміло, який це має стосунок до відпочинку і занять спортом усіх жителів міста й області. Ми плануємо не тільки зберегти, а й значно розширити і посилити спортивну базу комплексу, привести до сучасного європейського рівня. Те саме стосується й футбольної команди. Але робитимемо це не штучно, за допомогою вкладання величезних фінансів, а за допомогою селекційної роботи над складом команди, посилення тренерського складу, підготовки молодих перспективних гравців.

— До речі, щодо європейського чемпіонату. Відомо, що Кіровоградщина практично не задіяна в цьому міжнародному спортивному святі...

М. О.: — І це зовсім неправильно. Подія такого рівня і масштабу мала б захопити кожного українця. Тож я дуже добре розумію голову обласної державної адміністрації Василя Моцного, який з першого ж дня свого повернення на цю посаду почав активно лобіювати розвиток спортивної Кіровоградщини на всіх рівнях. Передусім, звичайно ж, футболу. Адже за часів першого головування В. Моцного кіровоградська команда «Зірка» входила навіть до десятки кращих команд вищої ліги. Сподіваюся, що спільними зусиллями ми відродимо колишню славу кіровоградського футболу. А щодо Євро-2012, то зробимо все можливе, щоб у Кіровограді було проведено хоча б декілька молодіжних зустрічей.

— Знову-таки, це значною мірою залежить від суб’єктивного чинника. Але часто маємо неоднозначне ставлення і громадськості, і чиновників до різного роду проектів.

Л. О.: — Стосовно неоднозначного ставлення до наших проектів, то нам навіть імпонує, що кіровоградці такі небайдужі. От, наприклад, багато городян хвилювалися з приводу обрізання лип на центральній алеї парку. Після нашого пояснення через засоби масової інформації, що це необхідно було зробити для формування їхньої крони, багато хто погодився з нами. Але пообіцяли простежити, який буде результат. Ми ж усе зробили за правилами: обрізали гілки у січні-лютому, коли дерева ще «спали». За рік липові крони сформуються і матимуть гарний вигляд. Тож за свою роботу нам не буде соромно.

— Що буде, коли вам вдасться реалізувати всі свої задуми?

М. О.: — Гадаю, що такого ніколи не станеться. Що більше реалізовуєш, що більше все це подобається людям, то більшого хочеться досягти.

Л. О.: — Згідно із затвердженим проектом у травні в дендропарку запрацюють одинадцять нових італійських атракціонів, три з яких — екстремальні. Плануємо побудувати тут сучасний готельний комплекс, а також аквапарк відкритого та закритого типу, SРА-центр, кінотеатр на дві зали, розважальний центр із боулінгом на 18 доріжок, більярдну залу. Для зручності відпочивальників із дітьми — центр для дозвілля дітей. Поки розважатимуться батьки, діти зможуть погратися та відпочити під наглядом вихователів.

— Кіровоградці починають звикати до цивілізованого відпочинку...

М. О.: — І вони мають на це право. Адже недаремно ми живемо в центрі Європи. Чомусь, якщо працювати, то наші люди — найпрацьовитіші і найрозумніші. Це факт, який визнають в усьому світі. А от як відпочивати, то, в кращому разі, зі спиртним на ставку чи на морі. А зазвичай — біля телевізора. Проте від повноцінного відпочинку залежить і якою буде віддача на роботі. А, крім того, дуже хочеться, щоб місто, в якому ми живемо, очистилося від бруду. В прямому і в переносному сенсі.

Бесідував Петро МЕЛЬНИК.