Вельмишановний Український народе,
Шановний Голово Верховної Ради,
Шановні народні депутати України,
Пані та панове,
Своє послання я розпочну з найважливіших слів.
Україна. Українські громадяни. Українські сім’ї. Українські діти. Українські люди.
За цими стінами — наш великий народ. Його надія і його вимога звернені до кожного з вас.
Час зупинити шал політичної боротьби.
Її перетворено у фарс, що не лише дискредитує вас і всю владу, а й глибоко деморалізує суспільство.
Час відкинути політичні страхи і полишити виборчі розрахунки. Саме це вимагають люди.
Між державницькими силами у цій залі не може бути непереборних протиріч.
Україна — це наша єдина і найвища цінність.
Досить бездумної конфронтації. Досить лукавих ігор — з темою НАТО, з перевиборами, з блокуваннями. Досить гасел.
Народ дав усі можливості для спокійної роботи парламенту. Умови створено — я підтримував і буду підтримувати кожне продуктивне і конструктивне рішення Верховної Ради.
Я покладаюся на парламентську більшість. Ви взяли на себе відповідальність влади. Настав час виконати всі взяті зобов’язання — від схвалення кожного пункту коаліційної угоди до прийняття Програми дій уряду.
Я відкритий до співпраці з парламентською меншістю. Ніхто не має монополії на відданість Україні. Але ніхто і ніколи не матиме права поставити свою політичну позицію понад національними інтересами.
Люди очікують праці і результату.
Виконуючи конституційний обов’язок, доводжу до Українського народу і до Верховної Ради України головні оцінки внутрішнього і зовнішнього становища України.
Говоритиму про найважливіше — про сталі тенденції, практичні здобутки, ключові проблеми і найбільш нагальні завдання.
В історичній перспективі в країні відновлюється єдина українська політична нація. Цей процес — поступальний і незворотний. Його гарант — Українська держава. Його мета — створення стійкої модерної організації життя України у XXІ столітті.
Ми продовжуємо логіку геополітичних процесів Об’єднаної Європи. В Україні створено умови для демократії і свободи. Демократичний розвиток є органічною складовою державності. Це — наше найбільше досягнення, воно належить усім і залежить від кожного.
Український народ має потужний ресурс єдності. Його опорою є принцип унітарності. Наш орієнтир — більше прав і відповідальності для місцевих громад і регіонів.
Це — магістралі, основні шляхи України.
Ми маємо багато практичних здобутків.
Виконано одне із багатолітніх стратегічних завдань — від імені України я підписав протокол про вступ до Світової Організації Торгівлі. Україна завершила всі формальні процедури набуття членства.
Відбувається якісна зміна у відносинах з Європейським Союзом — ми офіційно розпочали переговори про створення зони вільної торгівлі.
Країна досягла високих темпів економічного зростання.
Реальний приріст валового внутрішнього продукту за 2007 рік становить 7,6 %. Важливо, що найбільший приріст відбувся в таких галузях, як машинобудування (28,6 %) і будівництво (15,6 %).
Я ставив за мету і наполягав на підвищенні заробітної плати та соціальних гарантій. Це — принципова, якісна зміна державної політики.
У 2007 році середньомісячна заробітна плата зросла майже на 30 % і в 2,4 разу перевищила прожитковий мінімум. Середньомісячна пенсія зросла на 25 %.
Ми забезпечили ефективну роботу в грошовій і банківській сферах. Міжнародні резерви Національного банку України зросли до рекордного значення — 32,5 млрд. доларів США, у 2007 році вони збільшились на третину. Це — основа нашої стабільності.
Потенціал України приваблює інвесторів. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій зріс на третину (на 36,5 %, до 29,5 млрд. дол.). Обсяг інвестицій в основний капітал збільшився на 29,8 %. Це — добрий фундамент для економічного зростання, підвищення зарплат, пенсій, соціальних стандартів.
Країна змінюється. Змін прагне і зміни впроваджує наше суспільство, наші громадяни.
Втім, цю працю систематично підриває політичне протистояння.
Головною перешкодою для повноцінного поступу країни є розрізненість, егоїзм, зверхність, законсервованість і корумпованість політикуму, який неадекватно відображає запити суспільства і не встигає за його розвитком.
Наслідками непрозорих дій політиків, недосконалої політичної реформи, постійної боротьби за повноваження стали напруження і протистояння у державній владі.
Розбалансованість державного апарату, відсутність ефективного розподілу влад разом з анахронічним характером відносин
«центр — регіони», масштабна корупція становлять основні загрози для країни та її громадян.Попри зростання, економіці бракує стратегії реформ, у ній досі відсутні реальні структурні зміни — за пасивності виконавчої влади національне господарство залишається неконкурентним і енерговитратним.
Торговельна політика залишається пасивною, негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у 2007 році перевищило 11 млрд. доларів.
Загострилася ситуація в сільському господарстві. Тут з’явилися істотні цінові диспропорції і спостерігається спад виробництва майже на 6 %.
Але найболючішими проблемами людей і країни є бідність та соціальна незахищеність.
У 2007 році рівень інфляції став найвищим за останні сім років. Ця небезпека різко загострилася і в цьому році, що вимагає від нинішнього уряду негайних контрдій.
Найбільших ударів завдано малозабезпеченим громадянам, насамперед через стрибки цін на продукти харчування (на деякі товари вони зросли на 70 %).
Минулого року квартирна плата підвищилася на 23,1 %, а окремі позиції житлово-комунальних тарифів — на 100 %. У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 13,2 %.
Мала зарплата нищить будь-які стимули, це далі масово штовхає людей за кордон.
Зберігається заборгованість із заробітної плати. Борги стосуються кожного сімнадцятого українського працівника. Тут не може бути розмов — у 2008 році це питання треба вирішити раз і назавжди.
Нам вдалося вийти на позитивні темпи народжуваності. Очікуємо, що в 2008 році вперше за роки незалежності у кількох областях України народжуваність перевищить смертність.
Однак, щоб зупинити демографічну кризу, нам потрібні радикальніші, дійсно рятувальні дії. Нація старіє. Швидше за інші європейські народи.
Говорити треба прямо — влада — законодавча і виконавча — втратила темп у вирішенні колосального спектра завдань державної політики.
Боротьба з корупцією і найбільш нагальні реформи — судова, правоохоронна, адміністративно-територіальна, місцевого самоврядування — загальмовані.
Ми вихваляємося перевагами різних форм правління, а на практиці — не шануємо жодної. Бо не вміємо дотримуватися ані букви, ані духу закону.
Наш культурний та інформаційний простір розірваний, майже колоніальний. Національні цінності зіштовхуються з байдужістю політиків і посадовців, а подекуди — з шовіністичною ворожістю. Минулий уряд не спромігся вповні профінансувати жодного національного проекту — від підтримки української книги до поширення державної мови.
Країну поглинають подвійні стандарти. Люди не вірять владі і не поважають її.
У такій ситуації я не стояв і не стоятиму осторонь. Дострокові парламентські вибори були, серед іншого, закономірною правовою реакцією на загрозливий політичний хаос, корупцію і змови, що вели до узурпації влади.
Вибори відбулися законно і вільно. Вони захистили конституційні права людей і дали країні новий шанс.
Цей рік маємо цілковито присвятити наведенню порядку в державі.
Люди хочуть жити за нормальними і справедливими законами, обов’язковими для всіх — від Президента до кожного громадянина.
Наша головна мета на десятиліття вперед — вивести стандарт життя в Україні на передові світові позиції, гарантувати безпеку народу і його майбутнього, упевнити непорушність демократії та соборності, запровадити принципи економіки знань, сформувати масову і забезпечену середню верству і дати поштовх українцям як нації інтелектуальної, культурної та підприємницької ініціативи, як нації-лідера.
Наша середньострокова мета — прогрес курсу європейської і євроатлантичної інтеграції як показник і результат реальних змін в країні.
Наші нинішні цілі — наведення ладу у владі, підвищення добробуту людей, модернізація економіки і зміцнення єдності країни.
У такому ключі я хочу викласти бачення головних завдань на 2008 рік.
Насамперед — порядок: конституційна реформа, реформа публічної влади, судової і правоохоронної систем, боротьба з корупцією.
Друге — першочергові зміни в якості життя людей. Третє — економічне зміцнення і зростання. Четверте — гарантування гуманітарної та безпекової захищеності України. П’яте — реалізація сталого зовнішньополітичного курсу.
Шановні народні депутати,
Отже, перше. Конституційна реформа.
Нам необхідна Конституція свобод, яка реально гарантуватиме права і свободи людини та громадянина й убезпечить країну від авторитаризму.
Слід посилити вплив і контроль громадян за діями влади, зокрема через істотне вдосконалення виборчого законодавства, і розширити механізми прямої демократії.
Потрібно ясно і відповідально впорядкувати відносини у
«владному трикутнику» і закріпити права опозиції.Треба відобразити перспективу європейського вибору і створити всі умови для головних реформ держави — від адміністративно-територіальної і місцевого самоврядування до правоохоронної.
У цій масштабній праці роль Верховної Ради — засаднича.
Необхідність змін визнають усі. Зміни мають стати результатом загальної і відповідальної згоди політичних сил і суспільства.
Я говорив прямо — повернення назад не буде.
Говорю прямо зараз — нікому не вдасться наскоком
«протягти» конституційні зміни «під себе». Досить авантюр і тимчасових прожектів.Нам потрібна ґрунтовна, спокійна і фахова робота.
Я вітаю участь представників парламенту у роботі Національної конституційної ради.
Саме її формат, який охоплює найширше коло державних, політичних і громадських представників, дає змогу підготувати документ, що відповідатиме інтересам всього народу, його держави та її перспективи.
Конституційні зміни у вигляді законопроекту мають розглядатися в порядку, встановленому Конституцією: у Верховній Раді, за наявності висновку Конституційного Суду та з подальшим винесенням на всеукраїнський референдум для остаточного рішення.
Цей алгоритм є демократичним, оптимальним і необхідним для країни.
Публічна влада. Почати слід з прийняття нового Закону
«Про Кабінет Міністрів України», що, зокрема, закріпить збалансовану модель відносин між Президентом, Верховною Радою та Кабінетом Міністрів.У системі органів виконавчої влади потрібно поширити принципи децентралізації та субсидіарності.
У руслі європейської практики потрібно підійти до реалізації прав громад. Тут наріжним каменем вважаю Статут територіальної громади, який захищатиме потреби людей на місцях і, безперечно, відповідатиме Основному Закону держави.
Належним чином треба визначити повноваження глав місцевих державних адміністрацій і ясно розподілити відповідальність між радами і адміністраціями.
Я закликаю парламент підтримати внесені мною проекти змін до законів про місцеві державні адміністрації і місцеве самоврядування, а отже, піти шляхом давноочікуваної реформи в інтересах людей і держави.
Ставлю питання про визначення переліку, стандартів і оплати адміністративних послуг, які влада надає людям як найманий працівник.
Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати мою позицію і найближчим часом прийняти Адміністративно-процедурний кодекс та закон про адміністративні послуги.
Судова реформа. Пріоритетами цього року вважаю реформування судоустрою, посилення статусу суддів, реформу Вищої ради юстиції, адвокатури, нотаріату і започаткування системи якісної безоплатної правової допомоги.
Слід встановити єдину, відкриту, конкурсну процедуру добору на посаду професійного судді, створити систему спеціальної суддівської освіти і вдосконалити порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Реформа правоохоронних органів. Силові відомства, які досі діють за старими радянськими каральними принципами, потрібно переорієнтувати на захист прав та інтересів громадянина.
Аби ці слова не залишилися красивою фразою, необхідно на практиці реалізувати Концепцію державної політики в сфері кримінальної юстиції.
Без зволікань слід розпочати реформу процедури й організації досудового розслідування і провести інституційні зміни у системі кримінальної юстиції та органів правопорядку.
Цього року потрібно прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс та пакет актів щодо діяльності органів правопорядку, виходячи із системного бачення реформування кримінальної юстиції.
Боротьба з корупцією. Минулий парламент прийняв за основу ініційований мною пакет антикорупційних документів, який, утім, не був остаточно схвалений.
Наполегливо прошу завершити цю роботу.
Пропоную створити єдиний державний антикорупційний орган, що буде реалізовувати системну антикорупційну політику та матиме вичерпні повноваження.
До моїх ініціатив належить запровадження строгої системи декларування доходів та — особливо важливо — видатків осіб, які займають посади в органах державної влади, і членів їхніх сімей.
У кожній сфері, яка стосується елементарного порядку в країні, мої дії будуть максимально жорсткими, послідовними і безпосередньо пов’язаними з потребами громадян.
Шановні співвітчизники, шановні члени парламенту та уряду.
Ми підійшли до наступного блоку питань.
Це — подолання бідності, якість і безпека життя людей.
Я насамперед вимагаю найактивніших заходів для підвищення рівня безпеки та охорони праці.
Непоправні втрати людей, яких зазнала країна у Дніпропетровську і на шахті імені Засядька, а також під час останніх цьогорічних аварій, свідчать про всю критичність загроз перед нами.
Вони походять від браку законодавчо закріпленої системи безпеки на виробництві, недостатнього фінансування відповідних програм, службового недбальства та безкарності.
Держава має застосувати найжорсткіші засоби проти тих власників і керівників підприємств, які нехтують нормами безпеки праці.
Влада повинна забезпечити реальний захист людей.
Я послідовно підтримую всі конструктивні зусилля для зростання добробуту громадян, підвищення соціальних виплат, повернення боргів із заробітної плати та заощаджень.
Але категорично підкреслюю — соціальна політика має бути реальною, продуманою, без популізму.
Суспільству відомі мої соціальні ініціативи, які стосуються майже 35 мільйонів людей. Близько року тривала робота над тим, щоб ці ініціативи стали узгодженими з нашими можливостями.
Ми зробили фундаментальний крок, розпочавши запровадження Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівникам бюджетної сфери.
Реалізація ЄТС у повному обсязі в цьому році має підвищити посадові оклади висококваліфікованих працівників на 45—50%, а загальний рівень оплати праці бюджетної сфери — у півтора разу.
Наступний крок — встановлення у 2009 році розміру мінімальної заробітної плати на рівні прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Необхідно продовжити пенсійну реформу. Реалізація моїх ініціатив вже дала результат — пенсії перераховано і збільшено, а оцінка одного року страхового стажу для обчислення розміру трудових пенсій зросла на 35%.
У 2009 році слід запровадити другий рівень пенсійної системи — накопичувальної, а згодом перейти до третього рівня — недержавного пенсійного забезпечення.
Життєву важливість для нас має підтримка народжуваності в Україні.
Я відзначав: ми досягли перших, обнадійливих результатів. Для прикладу скажу, що виплати при народженні дитини в Іспанії становлять 2,5 тисячі євро, або 18 тисяч гривень. У нас допомога при народженні першої дитини вже становить понад 12 тисяч гривень, другої — 25 тисяч, третьої і наступної — 50 тисяч.
Цю роботу слід посилити збільшенням розмірів соціальних виплат для догляду за дитиною до трирічного віку, підвищенням допомоги малозабезпеченим сім’ям, багатодітним родинам і багатодітним матерям.
Закликаю парламентаріїв, громадськість, ділові кола об’єднати зусилля для підтримки національного усиновлення. Вірю, що 2008 рік як Рік національного усиновлення дасть поштовх новій державній політиці і зміні на краще суспільного ставлення до проблеми.
Окрему увагу привертаю до теми інвалідів. В Україні понад 2,5 мільйона людей мають особливі фізичні потреби, втім вони, як правило, позбавлені нормальних умов для життя.
Прошу законодавчу і виконавчу владу виявити солідарну позицію, подбати про вдосконалення відповідного законодавства і запровадження суворого контролю за врахуванням потреб інвалідів при будівництві, у транспорті, у доступі до державних і громадських приміщень.
Також прошу Верховну Раду схвалити проект закону
«Про соціальний діалог в Україні» у редакції, яка вже вносилася мною на розгляд парламенту.У цьому контексті ставлю питання про забезпечення українських громадян доступним житлом.
Таку мету має мій указ від 8 листопада 2007 року. Закликаю вас підтримати і розвинути його положення, зокрема, ті, які дадуть змогу зменшити вартість житла та збільшити його будівництво у 3—4 рази щорічно.
Проблему доступного житла тісно пов’язую з питанням розвитку всього національного житлово-комунального господарства.
Ми зобов’язані негайно приступити до реальної реформи галузі і визначити єдиний для влади та ділових кіл план першочергових дій.
Соціальний захист, якість і безпека життя людей — це стрижневі питання для держави.
Справжня зміна у ставленні до конкретних потреб людини нероздільно пов’язана з охороною здоров’я та захистом довкілля.
У сфері охорони здоров’я наші пріоритети — якість і доступність медичних послуг, профілактика, зосередження на протидії найбільш небезпечним захворюванням — серцево-судинним, онкологічним, ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, забезпечення людей доступними, безпечними та ефективними ліками і, безумовно, належне фінансування галузі.
Серйозного обговорення вимагає стан екологічної безпеки. Вже давно настав час задіяти жорсткі економічні механізми, щоб посилити контроль за дотриманням екологічних вимог. Цю лінію я проводитиму у тісній співпраці з вами, шановні колеги.
Шановні народні депутати, шановні члени уряду.
Хочу викласти бачення плану першочергових економічних дій.
Україні потрібна економіка зростання. За умови цілеспрямованої і наполегливої праці ми здатні за десятиліття пройти шлях, який розвинуті країни проходили за століття.
Нам потрібна якісна економічна стратегія, яку будь-який уряд, попри власні тактичні завдання, зможе послідовно втілювати.
Така програма має передбачити продовження економічного зростання на рівні не менш як 7% щорічно, системну зміну структури економіки, створення високооплачуваних робочих місць, підвищення доходів людей.
Провідні політичні сили країни здатні досягти єдності у програмі економічних змін.
Сьогодні базове завдання — збереження макроекономічної стабільності як передумови для структурних реформ і гарантії, що соціальні зміни не будуть знецінені.
Які наші орієнтири? Це — економічно безпечний та передбачуваний рівень інфляції, прогнозований курс гривні, виважена монетарна лінія і суворий контроль за дефіцитом національного бюджету.
Нинішня політика дає інші результати.
Попри план антиінфляційних заходів, за перший квартал інфляція вже перевищила річний прогноз.
Унаслідок адміністративних втручань і жорстких монетарних підходів у нас немає впевненості ані в розмірі інфляції, ані в курсі національної валюти. Відсутність стабільності — додатковий поштовх до зростання цін.
Що потрібно робити?
Ми частково залежні від світових інфляційних тенденцій. Супроти них треба насамперед захистити малозабезпечених громадян.
Сьогодні прожитковий мінімум для непрацездатних громадян встановлено у сумі 481 гривня. Через інфляцію він уже зріс до 515 гривень. Держава зобов’язана негайно виправити цю різницю.
Наполягаю на терміновому внесенні змін до Державного бюджету України для підвищення соціального стандарту.
Однак основний фактор інфляції — незбалансованість попиту і пропозиції на внутрішньому ринку. І для боротьби з ним треба діяти не по-радянськи, не через обмеження, а по-ринковому.
Я закликаю уряд забезпечити вичерпну бюджетну підтримку агропромисловому комплексу і наповненню Аграрного фонду.
Прошу Національний банк України зайняти активну монетарну позицію щодо кредитування села, нових технологій виробництва продовольчої продукції.
Відтак спільну політику слід націлити на боротьбу з головним фактором інфляції — товарними дисбалансами. Це — потрібний нам ключ.
Друге. Реалізація підприємницького потенціалу нації.
Що маємо сьогодні? Лише за рік Україна перемістилася на 11 позицій униз у рейтингу Світового банку за сприятливістю підприємницького середовища (139 місце з 178 країн).
Щоб зупинити таку тенденцію, я закликаю парламент та уряд здійснити реформу державної політики розвитку підприємництва і розширити всі необхідні можливості для підприємницької ініціативи.
Основні пріоритети визначені у затвердженій мною Концепції вдосконалення державного регулювання господарської діяльності. Прошу вас законодавчо підтримати її положення та внесені мною відповідні законопроекти.
Третє. Податкова реформа.
Ми повинні увійти у 2009 рік з новим Податковим кодексом. Крапка.
Цей документ має вирішити такі ключові завдання, як прогнозованість податкових правил, стимулювання інвестиційної діяльності та енергозберігаючих заходів, реформування системи оподаткування для малого бізнесу, вирішення проблеми відшкодування ПДВ.
Четверте. Захист прав власності.
Головною загрозою економічній безпеці вже давно стало рейдерство. Я категорично вимагаю встановити за рейдерство найсуворішу кримінальну відповідальність.
Необхідно істотно підвищити рівень захисту акціонерної власності, схвалити закон
«Про акціонерні товариства» і вдосконалити законодавство з регулювання депозитарної діяльності.П’яте. Приватизація.
Приватизаційне законодавство в Україні не відповідає жодним сучасним вимогам.
Внесений урядом законопроект про Державну програму приватизації був нищівно розкритикований експертами.
У ньому немає більшості положень, визначених рішенням Ради національної безпеки і оборони стосовно національної політики у сфері приватизації.
Нам потрібне не
«лихварство», а системний, прозорий і продуманий план дій на кшталт відповідних документів європейських країн.Прошу ґрунтовно доопрацювати представлену програму на основі програмного підходу до приватизації.
Шосте. Земельна реформа і ринок землі.
Люди повинні знати: заклики про мораторій на продаж землі дуже часто приховують лиш одне — тіньові схеми її розкрадання.
Країні конче потрібні закони про державний земельний кадастр та про ринок земель. Слід передбачити достатні кошти для створення електронного земельного кадастру.
І, безумовно, треба поставити законодавчий бар’єр проти загроз, які можуть виникати при купівлі-продажу сільськогосподарських земель, особливо через зміну їхнього цільового призначення.
Сьоме. Енергетична безпека.
Найактуальнішою темою є ситуація на газовому ринку.
Наші пріоритети — мінімальна і прогнозована ціна на імпортний газ, прозорі і прямі відносини з міжнародними партнерами та ефективна прибуткова робота НАК
«Нафтогаз України».Ми загалом владнали найгостріші проблеми поточного року. Тепер необхідно визначити оптимальний баланс газу і ціни на 2009 і наступні роки.
Я прошу уряд продовжити переговори з російськими партнерами, щоб не пізніше липня цього року досягти чітких і прозорих домовленостей.
Хочу також наголосити на обов’язковості виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року, згідно з яким стратегічні об’єкти паливно-енергетичного комплексу повинні залишатись у державній власності.
Закликаю парламент надати Національній комісії регулювання електроенергетики статус незалежного органу державного регулювання.
Серед інших нагальних завдань відзначу затвердження пакета актів у сфері енергоефективності, здійснення політики диверсифікації енергоресурсів та інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до відповідної європейської зони.
Восьме. Транзитний потенціал.
Ми зобов’язані об’єднати всі державні і підприємницькі зусилля для оновлення національної інфраструктури.
Прошу парламент підтримати мої ініціативи стосовно реконструкції основних аеропортів, автомобільних доріг та мостів і гарантування безпеки транспортних перевезень.
Необхідно забезпечити реалізацію державних програм, зокрема з розвитку мережі міжнародних транспортних коридорів, будівництва великої кільцевої дороги навколо Києва, а також трас і доріг, визначених для підготовки до чемпіонату Євро-2012.
Ми повинні створити якнайсприятливіші умови для залучення позабюджетних коштів, приватного капіталу й інвестицій.
Верховну Раду та уряд прошу завершити роботу з внесення змін до законів
«Про концесії», «Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг», «Про викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності».Дев’яте. В цілому тему Європейського чемпіонату з футболу 2012 року я виношу в окрему стратегічну групу питань.
Держава зробить усе, щоб гідно провести його фінальну частину в Україні.
Для нас значення цієї події виходить за рамки спорту. Це — чіткий часовий орієнтир для багатьох завдань: і переоснащення інфраструктури, і здійснення інвестиційного плану розвитку, і проведення нарешті реальної популяризаторської кампанії про Україну в Європі і світі.
Ґрунтуючись на такому підході, я прошу законодавчу і виконавчу владу невідкладно схвалити комплексний пакет документів з Євро-2012 і вимагаю від уряду забезпечити ефективне функціонування управлінської вертикалі з підготовки чемпіонату з відповідним жорстким контролем за використанням коштів.
Шановні пані і панове,
Я стисло відзначив завдання, вирішення яких стане рушієм реальних змін у країні.
Така робота буде успішною лише за умови гуманітарної і безпекової захищеності України.
Це — дві фундаментальні опори миру і злагоди на українській землі. Ставлю їх в один ряд, бо саме так, чи не вперше, має сприйматися наша національна, державна і суспільна безпека.
Наша найвища спільна місія, в якій суть національної ідеї, — відродження Української нації як єдиного і життєствердного організму, який охоплює весь наш народ, всіх громадян України незалежно від поглядів, походження і віри.
На роки вперед перед нами стоїть історичне завдання — сформувати єдиний український гуманітарний простір.
Це масштабне і праведне діло вимагатиме багатьох послідовних, наполегливих і невідступних зусиль всього інтелектуального проводу України.
На заміну
«малоросійству» і хуторянству мають прийти цілісні національні культурні проекти і програми, творцем і лідером яких може стати вся і насамперед молода українська творча еліта. Саме для них настав час. Саме їх мають підтримати старші покоління і державна влада.Я прошу Український парламент та уряд підтримати головні завдання.
Це — повне зняття перешкод і фінансових обмежень, більше того — створення максимально пільгових умов для українського книговидання, кінематографічної і театральної справи, функціонування музеїв, бібліотек, розвитку архівної та археологічної діяльності.
Слід заохотити зусилля для задоволення культурних потреб національних меншин. Таким є одне з