Відколи коровам улаштовують концерти, жирність молока підвищилася з 3,7 до 4 відсотків. Чи причетний до цього Моцарт з Бетховеном, на фермі в селі Зозулинці на Вінниччині пояснити не можуть, але факт очевидний.
— Коли включаємо музику, з худобою щось робиться, — каже керівник сільгосппідприємства
«Хлібороб» Микола Сініченко. — Тварини стають сумирні, як глядачі в залі перед концертом. Нашорошують вуха, дослухаються, що воно таке. Музика знімає стрес не тільки в людей... Так ми їх адаптували до нових умов доїння — на так званій доїльній каруселі.Концерти для рогатих
«глядачів» дає завідувач молочнотоварного комплексу Вадим Стародуб. Підшукує на комп’ютері класику, переважно Бетховена і Моцарта. Робити це порадили спеціалісти з Німеччині і Голландії, де запозичили нову технологію.— Але ми зробили краще, ніж у Голландії, — зауважує Микола Сініченко. — Я не вихваляюся, а кажу, як воно є. У них все простенько. А ми врахували те, що їм не вдалося. От вони кажуть: отут би було так краще, а ми слухаємо — і на олівець. І на тому олівці зібралося стільки всього, що, врешті, у нас вийшло краще. Скажіть після цього, що ми дурніші, — усміхається співрозмовник.
Ще трохи і концерти можна буде припиняти, вважає керівник господарства.
«Тварини майже повністю адаптувалися до катання на каруселі. Вони вже не впираються, як на бойні, а спокійно займають місця «согласно купленным билетам», — каже зовсім не охочий до вихвалянь Микола Іванович. — За 34 роки роботи в господарстві я всього бачив. Найбільше мене цікавить діло. Тому й узявся на старість будувати ферми. Не можна ж усе по-варварськи руйнувати. І по-дідівському жити — не той час».—
Почалося все з того, що дістали мене, старого чоловіка, ці капіталісти. — Усі кажуть: Європа, Європа, і надої в них високі, і молоко якісне, а нас з цідилками не те що в СОТ не можна пускати, а взагалі нікуди. От розсердився я і поїхав на старість вчитися до тих хвалених капіталістів. А коли побачив, як там, то ще раз вам повторю те, що вже казав: «Не дурніші ми від них. Зозулинці це вже довели своєю фермою. Тепер нехай голландці з німцями до нас їдуть вчитися, бо в нас немає жодного «пробілу», який допустили вони в себе. Маю на увазі ті їхні ферми, де я був особисто».Приміщення ферми в Зозулинцях збудували за європейським проектом. Встановили обладнання, яке теж привезли
«звідти». Дійшло до доїння — корови ніби хтось підмінив. Бояться каруселі, і все. Палицею не заженеш. Тоді й почали вмикати музику. Попервах, коли капіталісти передбачали таке, усміхалися подумки, мовляв, ну що за дурниці вони верзуть. З’ясувалося, справді, корови, як люди, чаруються музикою.Карусель для доїння розрахована на 24 тварини. До доїльного залу їх ведуть коридором, що з’єднаний з фермою.
«У нас тут, як бачите, двосторонній рух, як на дорозі». Заходять на карусель по черзі одна за одною. Видоюють тварин якраз за час проходження одного кола. Далі вони повертаються до залу. Ніхто їх не прив’язує, утримання — безприв’язне. Кожна корова в будь-який час задовольняє ту потребу, яку їй підказує організм: одна підходить до годівниці підкріпитися, інша — п’є воду, ще якась лягає спочити. Місце для відпочинку в одному кінці приміщення, годівниці — в другому. До речі, їх постійно поповнюють кормами. Є тут також автомати, які чистять і миють тварин.У новому приміщенні утримують 320 дійних голів ВРХ — чорно-рябих голштинів. За літр молока завод нині платить 2,5 гривні.
«У нього ніхто не те що пальця не вмочив, а й не дихнув на нього, бо воно повністю ізольоване від зовнішнього середовища, — наголошує керівник господарства. — На фермі чистіше, ніж у медпункті. Саме такого підходу до доїння вимагають стандарти СОТ».Поруч триває будівництво ще однієї такої само тваринницької ферми. Будівельників і технологів консультує спеціаліст із Німеччини.
«Будемо мати потужний комплекс із двох приміщень і одного доїльного залу, тоді спробуємо прориватися в Європу», — каже Микола Сініченко.Хоча, на його переконання, спочатку треба навести лад у себе вдома, нагодувати і напоїти своїх людей. Де таке бачено, щоб майже всі Зозулинці працювали в Києві? Хіба в селі стало менше роботи? Зарплату видають кожен місяць.
«Зламалося щось у нашій суспільній машині, а ремонтувати або не поспішають, або нема кому», — скрушно хитає головою досвідчений господарник.Вінницька область.
Фото автора.
Майже 200 тисяч корів утримують у власних господарствах селяни Вінниччини. Худобу пасуть хто де. Приміром, у селі Копистирин Шаргородського району — просто в саду місцевого сільгосппідприємства.
