Чиновницько-комерційне перетягування зернової ковдри
Повідомлення про те, що уряд скасував квоти на вивезення зерна за кордон, виявилося дещо перебільшеним. Хоча така інформація, озвучена Юлією Тимошенко напередодні Великодніх свят, пройшла ледь не всіма телевізійними каналами. Сенсаційній заяві прем’єрки світовий ринок повірив і миттєво зреагував зниженням цін. Приміром, пшениця там подешевшала до мінімуму за останні півроку.
Але потенційні покупці українського збіжжя за кордоном та вітчизняні зернотрейдери раділи недовго. Холодним душем для них виявилася постанова Кабміну про подовження квотування до 1 липня і одночасне збільшення квот на пшеницю з 200 тисяч тонн до 1 мільйона 200 тисяч тонн, ячменю — з 400 тисяч тонн до 900 тисяч тонн. Цікаво, датовано документ тим само днем, коли Ю. Тимошенко виголошувала свою заяву. Такі нестиковки на найвищому рівні можна пояснити, якщо відкинути політичну лірику і залишити самі лише комерційні інтереси. Відбувається банальне перетягування зернової ковдри, яка мало не щодня здатна приносити мільйонні прибутки. З одного боку її тягнуть на себе власники бройлерного бізнесу, який контролюють окремі керівники аграрного міністерства. З другого — за ковдру вчепилися потужні компанії, котрі постачають зерно на експорт. Причому в кожної сторони вагомі аргументи корисності саме їхньої позиції для національних інтересів, які й поширюються засобами масової інформації у замовлених статтях. Перші обіцяють за рахунок кормів з недорогого зерна годувати країну курятиною за низькими цінами, хоча тушки у супермаркетах дедалі дорожчають, уже перетнули межу у 16 гривень за кілограм. Другі наполягають негайно ввімкнути зелене світло на шляху українських пшениці та ячменю за кордон. Мовляв, напередодні сільськогосподарського сезону треба вивільнити ємності елеваторів для зберігання зерна нового врожаю. Адже необхідно обробити сховища від хвороб та шкідників.
Зерноторговці також наголошують, що відкриття експорту підніме ціну на колосові. Буцімто від обмежень програють аграрії, які притримали збіжжя, щоб продати його дорожче. Натомість та сама пшениця на внутрішньому ринку почала дешевшати, бо, переконують трейдери, зерна в країні — надлишок. Начебто на початок жнив на елеваторах залишиться 7 мільйонів тонн хлібних культур. На продовольчі потреби такої кількості українцям вистачить на рік. Торговці погрожують звернутися до міжнародних інституцій, зокрема Світової організації торгівлі, звинувачуючи уряд у неринковому втручанні, й навіть вдатися до неконструктивних дій: висипати під стінами Кабміну десяток-другий машин пшениці.
Треба зазначити, що деякі аграрні керманичі, окрім вищезгаданої зацікавленості в існуванні чинних нині заборон на вивезення зерна за кордон, мають ще й інший
«шкурний» інтерес. Адже у них є можливість розподіляти комерційним структурам експортні квоти, чиновники навряд чи роздають їх «за так». У цьому сенсі цікавий досвід Росії, де і на пшеницю, й на ячмінь запроваджено високе експортне мито, що діє для всіх компаній, які продають хлібні культури. У такий спосіб вдалося приборкати корупційні інтереси державних чиновників, кошти від реалізації за кордон колосових йдуть до російського бюджету. А наші високопосадовці на вивезенні збіжжя поповнюють, схоже, свої кишені, не забуваючи при цьому частину грошей класти до кас окремих політичних партій. За протекціонізм.Що ж до перетягування зернової ковдри нашими комерційними структурами, які тепер на всі боки ладні обіцяти золоті гори — навряд чи квотна чехарда суттєво полегшить життя сільгоспвиробників. Так само споживачам годі чекати й повіні дешевого м’яса вітчизняного виробництва на полицях магазинів. Як приклад варто пригадати 2002 рік. Тоді жодних обмежень на вивезення зерна з України за кордон не було. Тим часом перекупники платили аграріям за зерно рекордно низьку ціну — 200 — 250 гривень за тонну. Отже, попри красиві гасла, трейдери своїми прибутками навряд чи ділитимуться з селянами. Ну а дешевим м’ясом представники
«курячого» бізнесу споживачів не перший рік годують лише на словах.Галина КВІТКА.
СОТ проти квот
Збереження кількісних квот на експорт сільгосппродукції з України у зв’язку зі вступом України до СОТ неможливе, стверджують експерти аналітично-дорадчого Центру блакитної стрічки Програми розвитку ООН в Україні. Адже відповідно до статті XІ Генеральної угоди про тарифи та торгівлю
«Загальне скасування кількісних обмежень», жодні заборони чи обмеження, крім мит, податків або інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій або інших заходів, не повинні встановлюватися чи застосовуватися будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони.Окрім того, відповідно до статті 4.2 Угоди про сільське господарство:
«Члени СОТ не будуть зберігати будь-яких заходів, які вимагається перетворити на звичайні мита (кількісні обмеження імпорту, змінювані імпортні збори, мінімальні імпортні ціни, вибіркове ліцензування імпорту, нетарифні заходи, що вживаються підприємствами державної торгівлі, добровільні обмеження експорт, або вдаватися до таких заходів».Згідно з параграфом 2 (а) статті XІ ГАТТ 1994 країна—член СОТ може тимчасово застосовувати заборони чи обмеження експорту з метою попередження чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення для експортуючої сторони. Це означає, що країна, яка запроваджує такі заходи, має представити вагомі обґрунтування щодо їх запровадження і довести, що в країні очікується чи вже є ситуація
«критичного дефіциту» тих харчових продуктів, експорт яких уряд збирається обмежити експортною квотою або іншим заходом.До того ж звіт робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі (документ WT/ACC/UKR/152 від 25 січня 2008), який входить до Закону України про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі № 250-VІ, прийнятий Верховною Радою України 10 квітня 2008 року, включає, приміром, зобов’язання України відмінити обмеження експорту зерна з дати вступу України до СОТ, а експортні квоти на пшеницю та жито скасувати до вступу до СОТ.
