На споживчий ринок справлятиме благотворний вплив сезонне насичення пропозиції продовольчих товарів. Поза тим до бажаної стабілізації справа не дійде через очевидну адміністративну зарегульованість ціноутворення, високу динаміку світових цін на продовольство, спекулятивні настрої, які проявлятимуться упродовж місяця серед операторів ринку. Мої прогнози спираються на низку суб’єктивних реалій, породжених негарантованими подіями, як-от поява тих чи тих регуляторних актів або вплив інфляційних очікувань серед споживачів, тому будь-яка категоричність оцінок виключається. Зрештою, можна очікувати на відносну стабілізацію продовольчих цін, а відтак і на інфляцію за підсумками місяця у межах 1,8—2,0 відсотка.

Бензин (високооктановий) — подорожчання середньої ціни на 10 відсотків (до 6 гривень за літр). Дизпальне — подорожчання на 5 відсотків (до 6 гривень 10 копійок).

Одразу визнаю, що попередній прогноз цін на нафтопродукти виявився дещо завищений. Відновлення роботи сотень АЗС, які належать ВАТ «Укрнафта» (11 відсотків роздрібних продажів), посприяло стабілізації цін на пальне. Більшу половину місяця вони знижувалися, що радує, проте не заспокоює. Помірні ціни ВАТ «Укрнафта» здатні знизити інтерес імпортерів нафтопродуктів у період найактивнішого попиту на них з боку аграріїв. За два місяці країна збільшила імпорт бензину на 84,3 відсотка, а дизпального — на 64,8 відсотка проти відповідного періоду минулого року. При цьому середня ціна тонни бензину зросла з 537,5 до 814 доларів США за тонну. Тож не варто недооцінювати опосередкованого впливу на ринок світових цін на нафту.

Борошно (найбільш уживані сорти) — подорожчання на 10 відсотків.

Вплив інтервенційних надходжень на роздрібні ціни буде незначний через обмежені можливості Аграрного фонду (читай «Цінники квітня»). Головним подразником подорожчання борошна стане його обмежена пропозиція і високі ринкові ціни на борошно, які перевищують державні на 30 відсотків. Поза тим від різких цінових стрибків убезпечить меморандум між урядом і низкою асоціацій виробників продтоварів та торговельними мережами стосовно обмеження націнки на соціально значущі продукти харчування.

Хліб білий, першого сорту, формовий — подорожчання на 8 відсотків (до 20 копійок на кілограмі), хлІб житній — подорожчання на 10 відсотків (до 25 копійок на кілограмі).

Подорожчання хліба та хлібобулочних виробів зумовить висока динаміка гуртових цін на борошно і зростання собівартості продукту через збільшення витрат на заробітні плати, електроенергію та транспортні послуги. Пекарні, як і раніше, працюватимуть з мінімальною рентабельністю, зазнаючи збитків через адміністративні обмеження з боку місцевих органів влади. Торгівля утримається від спокуси заробити на високому попиті на хліб у період травневих свят, усвідомлюючи посилену пильність Антимонопольного комітету.

М’ясо — подорожчання на 15 відсотків (свинина — до 10 гривень на кілограмі, яловичина — до 7).

Завезти в країну до 350 тисяч тонн м’яса непросто, навіть надавши імпортерам відповідні преференції. Причина одна — продовольча криза на світовому ринку. Серед внутрішніх подразників цін на роздрібному ринку буде подорожчання цін на худобу і птицю у живій вазі в першому кварталі на 18,6 відсотка і кормів — як наслідок скасування квот на експорт фуражного зерна. Зважаючи на те, що продукти рослинництва і тваринництва формують третину споживчого кошика, їхній вплив на загальний показник інфляції буде вирішальний.

Цукор — подорожчання на 5 відсотків (до 3,50 гривні за кілограм).

Попри умови меморандуму уряду і цукровиробників низькі ціни на готовий продукт стримують розвиток сировинного ринку. Мінімальні ціни на цукрові буряки у 130 гривень, навіть зважаючи на врожайність у 300 центнерів з гектара, не дають бажаної рентабельності його переробникам. А відтак подорожчання цукру навряд чи уникнути. Поза тим цукру не бракує, і уряд навчився, як показали події березня—квітня, успішно погамовувати спекулятивні тенденції товарними інтервенціями.

Крупи — подорожчання (подешевшання) на 1 відсоток (крупи гречані — на 15 копійок на кілограмі, рис — на 3 гривні).

Я гадаю, що можна очікувати певної стабілізації цін на крупи у зв’язку з сезонним переходом споживачів на картоплю й більш вітамінізований раціон харчування. Певне зростання-зниження цін в межах статистичної похибки можна очікувати хіба що під впливом високих цін на основні продукти.

Овочі — подешевшання на 5 відсотків, фрукти — подешевшання на 5 відсотків.

Подешевшання зумовлять передусім сезонні чинники, поява свіжих овочів і торговельні знижки на фруктовий імпорт. Щодо останнього, то ми відчуємо позитивні наслідки моніторингу, встановленого митними органами.

Олія — подорожчання на 5 відсотків.

Передумов для зниження цін на олію експерти не вбачають. Пропозицію формують перехідні запаси соняшника, ціна на який лишається стабільно високою — до 5 тисяч гривень за тонну. До того ж поки уряд затверджував квоти на експорт, маслоекстракційні заводи пригальмували виробництво, маючи неабияку затовареність. Через це на помітне подорожчання очікувати не слід, тим паче, що відносної стабілізації цін уже досягнуто завдяки потужним компаніям («Кернел», «Сантрейд» та інших).

Молоко, молокопродукти — подешевшання на 5 відсотків.

Незначне подешевшання молока і молокопродуктів зумовить загальне падіння закупівельних цін на сировину. Виняток може становити хіба що вершкове масло.

Транспортні послуги — подорожчання на 20 відсотків.

Результат зроблять тарифи на послуги автотранспорту в регіонах, які встановлювалися без урахування реальних видатків на підняття заробітних плат, пальне, оновлення техніки тощо.

Житлово-комунальні послуги — подорожчання на 10 відсотків.

На динаміку зростання тарифів на житлово-комунальні послуги вплине підвищення цін на природний газ для населення. Як відомо, уряд рекомендував підвищувати тарифи на газ на 3—5 відсотків щомісяця, починаючи з травня. Окрім того, місцеві органи влади можуть скористатися цим для того, щоб мінімізувати невідповідність тарифів на опалення і гаряче водопостачання економічно обгрунтованому рівню.

Кредити — подорожчання на 2 відсотки, депозити — на 1 відсоток.

Мій прогноз спирається на природне бажання комерційних банків протистояти проблемам з власною ліквідністю, які виникатимуть так чи інакше. Наважуся передбачити, що Нацбанк змусить їх резервувати частину активів під обсяги виданих населенню споживчих кредитів, що потягне їх подорожчання.

Офіційний курс — 5,05 гривні за долар США.

Ризик суттєвого подорожчання енергоносіїв, а відтак і можливого цінового шоку для країни, не зник. Існують й інші системні ризики, які унеможливлюють наразі різкі експерименти з офіційним валютним курсом.