Визначальною ознакою морального обличчя та соціальної поведінки людини є її патріотизм, тобто повага і любов її до титульної нації та землі, на якій вона проживає, до традицій, мови, культури, національної ідеї та її держави.

Людина, яка не є патріотом країни, в якій проживає, та титульного народу цієї країни, не може вважатися моральною і порядною. Людина ж без моралі і патріотизму є небезпечною для суспільства. Не можна довіряти таким людям жодної серйозної справи, не можна допускати їх до влади в країні, оскільки вони є основним джерелом корупції, запроданства, морального занепаду та злочинства.

Карл Маркс писав, що людина, яка не шанує традицій і мови титульної нації і країни, в якій живе, є або прибулим туристом, або окупантом. Саме серед таких людей найбільше зрадників та агентів П’ятих колон, недружніх нам іноземних держав.

Саме такими ми вважаємо тих, чиє звернення до правлячої коаліції опубліковано в «Голосі України» за 3 серпня 2007 року від імені інтелігенції України, їхні вимоги не допустити орієнтації України на братський союз Європейських арійських народів (ЕЄС і НАТО); їх орієнтація на продовження штучної ізоляції Українського народу від світу та замикання України в московсько-азійському просторі; нав’язування для України концепцій регіоналізації та федералізму, заперечення створення єдиної помісної церкви, вимоги надати російській мові статус другої державної; заперечення права українців мати власну концепцію історії та культури України, наших традицій та національних героїв і т. д. — все це свідчить, що маємо справу з ворогами України, типовими агентами П’ятої колони московського імперіалізму в Україні. Своєю поведінкою та цими вимогами вони намагаються закріпити в Україні колоніальні «здобутки» імперії зла, руйнування Української національної самоідентичності.

На Харківщині, як і в усій Україні, немає жодних проблем для російської мови, навпаки, постколоніальна інерція політики зросійщення та невиразна національна політика київських властей майже повністю витіснила з ужитку українську мову та культуру в містах Сходу та Півдня України, і це становить пряму загрозу та небезпеку Українській нації в сучасній Україні. Проблеми російської мови з’являються на злісних язиках недобросовісних політиканів та агентів П’ятої промосковської колони під чергові вибори, аби штучно збурювати протистояння в суспільстві.

У Російській Федерації росіян менш як 43 відсотки, тобто близько 65 млн. осіб. З них майже 30 млн. — українці або особи українського походження. Видатний російський письменник і громадський діяч О. Солженіцин в своєму виступі в Хабаровську 15 травня 1994 року казав:

«Все російське Зауралля, від колишніх Демидівських заводів до Камчатки, заселено більш як на половину українцями. Проте у них вистачає совісті й такту не вимагати введення другої державної мови. Водночас такі вимоги лунають практично в усіх колишніх радянських республіках. Їхні автори, безсумнівно, у більшості становлять пролетаризовану сволоту, незалежно від наявності в них новомодних дипломів. Це інородці, переважно єврейського походження, котрі намагаються посварити два великі народи й нагріти на цьому руки».

В 1992 році національні демократи — РУХівці — припустилися величезної помилки, погодившись надати права громадянства всім, хто тоді перебував на території України, навіть її лютим ворогам, ще й дотепер близько 5 тисяч з них відмовляються брати українські паспорти, а українські чиновники запопадливо надають їм великі пенсії та пільги за паспортами колишньої імперії — СРСР. У «подяку» за це вони запекло борються проти незалежної Української держави та життєвих інтересів її народу.

Також звертає на себе увагу деструктивна діяльність частини священиків російської православної церкви, яка діє на території України під псевдоназвою «Української» московського патріархату.

Ці особи — здебільшого адепти московських спецслужб, порушуючи чинне законодавство, втручаються в політичне життя країни, на боці промосковських антиукраїнських сил; не визнають Українську державу, голодоморів і репресій, з ненавистю ставляться до всього Українського, не моляться за Український народ і країну, підбурюють парафіян проти Української влади та державної політики, ведуть активну антиукраїнську пропаганду і агітацію.

Вимагаємо взяти під контроль держави та громадськості діяльність цих агентів московських спецслужб у рясах.

Не можна не звернути уваги на те, що вимоги та діяльність названих промосковських посткомуністичних провокаторів цілком збігаються з пунктами щодо України «Директивы стратегических действий органов государственной власти, спецслужб и дипломатического корпуса Российской Федерации», підписаної президентом РФ В. Путіним у лютому 2006 року.

Саме ті самозвані речники «буцімто інтелігенції України» та промосковська агентура в рясах є ревними виконавцями тих підривних дій проти України, запланованих в столиці іноземної держави. Користуючись нашою демократією та суспільною толерантністю українців, зловживаючи ними, купка цих зловорожих людей намагаються здійснити реванш посткомуністичних та промосковських сил у нашій незалежній державі. Навіть через 16 років її існування ці чортовиплодки все ще не згодні визнати самостійну Українську Україну.

В Україні українців понад 85 відсотків етнічно і понад 92,3 відсотка — політично. Політика вищої влади в Україні та Президента України повинна враховувати й проводити в життя передусім і головним чином інтереси української більшості; приведення до влади національної української еліти, а не нацменшин, як це має місце тепер.

Українська інтелігенція Харківщини твердо й рішуче підтримує курс Президента України та Патріотичних Державників на європейську інтеграцію, на впорядкування зумисно зруйнованої ворогами України Конституції.

Рішуче вимагаємо суворого виконання ст. 10 Конституції.

З надією чекаємо на створення єдиної помісної української християнської церкви.

Національні меншини, як і всі громадяни країни, бувають законослухняними і шанобливими тільки в адміністративно сильній державі з консолідованою титульною нацією.

Отож обов’язок української державницької еліти зробити нашу Україну такою сильною і консолідованою.

Всіх, хто в’їжджає до Сполучених Штатів Америки, на вокзалах і на адміністративних установах зустрічають величезні плакати: «Любіть Америку або забирайтеся геть!» Цим гаслом перейнято все життя цієї країни. Права Людини і — Громадянина невіддільні від його обов’язків перед суспільством і державою.

Ось так діє справжня демократія і сильна держава. Аналогічно і ми повинні вимагати від усіх, хто живе в Україні, в тому числі від внутрішніх окупантів — промосковської П’ятої колони, — «Любіть Україну або забирайтеся геть!» І забезпечити цю вимогу законами держави і позиції громадськості.

Вимагаємо законодавчо встановити кримінальну відповідальність громадських і політичних угруповань, які всупереч Конституції і чинному законодавству України в своїх програмах і діяльності проголошують і домагаються федеративно-сепаратистського устрою для України; поділу України за територіальною ознакою, мовною чи політичною орієнтацією громадян; вимагають для російської мови статусу державної чи інших привілеїв; виступають проти європейської орієнтації України в ЕЄС і НАТО, що дає гарантії безпеки Українській Державі; за відновлення ізоляції України в московсько-азійському просторі тощо. Вимагаємо не допускати (скасовувати) їх реєстрацію в органах юстиції.

Ворогам України не місце в Україні!

Представники Української інтелігенції Харківщини.

Всього 328 підписів.