Проблеми медичної галузі давно вийшли за рамки внутрігалузевих. Інколи подолати десятки і сотні болячок простіше, ніж здолати хронічні «медичні» хвороби — хабарництво, недбале ставлення до професійних обов’язків, дороговартісність лікування... Подолати згадані недуги ніяк не вдається. Чому? На це запитання шукаємо відповіді разом із прокурором Хмельницької області Іваном МЕЛЬНИЧУКОМ.

— Іване Івановичу, невже ситуація настільки критична, що медициною повинні активно займатися правоохоронці?

— Про те, що в медичній галузі існують справді серйозні проблеми, свідчать самі факти. Спробуйте поспілкуватись із пацієнтами — і ви обов’язково почуєте історії про те, хто скільки кому заплатив, як недбало поставився той чи інший медпрацівник до своїх обов’язків, у яку суму обійшлись ліки та процедури. Та найприкріше те, що сприймаються такі, явища уже як звичні і неминучі, і проблема, начебто, полягає не в тому, як їх подолати, а в тому, як кожному конкретному хворому вийти із складної ситуації.

Нагадаю лише один факт трагічної загибелі двох пацієнток гінекологічного відділення обласної лікарні. Жінки померли від того, що їм зробили... клізму. Напевно, більш кричущого факту халатності відшукати важко. Слідство в цій справі ще триває, але вже тепер встановлено, що в розчин для клізми потрапив... проявник для рентгенівської плівки.

Ті, хто винен у смерті пацієнток, понесе кримінальну відповідальність. Але я про інше: після цього випадку у лікарняному закладі почали працювати наші слідчі. Ми звернулись до населення області із проханням розповісти, хто стикався з подібними фактами нехлюйства, і... наштовхнулись на повну мовчанку.

— Так, може, це був єдиний прикрий випадок?

— Якби. Можу назвати десятки фактів, які ще розслідуються і по яких вже винесено судові рішення, коли пацієнт гинув через неналежну медичну допомогу. Ось останній — смерть восьмимісячної дитини у дитячій лікарні. Батьки переконані, що вона настала через лікарську недбалість. Ще одна кримінальна справа розслідується за фактом службової недбалості лікарів вузлової лікарні станції Шепетівка. Там своєчасно не допомогли хворому із колото-різаними ранами, і він помер. А прокурор Хмельницького району порушив справу за фактом смерті пацієнта обласного протитуберкульозного диспансеру. Називаю приклади буквально останніх тижнів. Хіба не свідчить їхня кількість про те, що проблема набула небезпечного характеру? Ось тому ці питання ми розглянули на засіданні колегії прокуратури. Запросили керівників контролюючих органів охорони здоров’я, головних лікарів окремих медичних закладів, щоб визначитись, як покласти край цим ганебним явищам.

— Подібні резонансні факти обурюють суспільство. Але ще більше обурює те, що практично жодного разу ми не почули про покарання лікаря. Часто все обходиться дисциплінарними покараннями. То винні лікарі чи ні?

— Справи по смертельних випадках дуже важкі для розслідування і для доведення вини у суді. Але ми все-таки доводимо їх до логічного завершення.

Скажімо, в Дунаєвецькому районі до лікарні було доставлено неповнолітнього пацієнта із ножовим пораненням коліна. Тільки через півдоби до нього викликали судинного хірурга з області. Той протягом восьми годин проводив операцію, але так і не зміг врятувати дитині ногу — занадто пізно його викликали. А винним у всьому визнали... злочинців, котрі поранили хлопчину.

У тому ж районі через недбалість лікарів загинула 33-річна мати двох дітей. Молодій жінці була зроблена нескладна операція. Через пару тижнів у неї почався сепсис. З високою температурою вона знову звернулась до лікарні, але їй навіть аналізи не зробили, а відправили додому. Коли за кілька днів вона знову попросила допомоги у лікарів, її навіть не оглянули. А в результаті — жінка померла.

— Я навіть не хочу запитувати, чи покарані винні. Як пояснити родинам загиблих, чому таким поблажливим до медичних злочинців є закон?

— Питання — складне і має глибоке не тільки юридичне, а й моральне, соціальне коріння. Багатьом лікарям доводиться часто стикатись із смертями. Бачити у кожній кримінал — це гіперболізація. Мова про інше: як змусити лікаря бути справді відповідальним і професійним?

— Можу дозволити собі невеличку підказку: багато пацієнтів знаходять шлях до лікарського професіоналізму, даючи конверт із грошима.

— Хворого зрозуміти неважко: кожен хоче хоча б елементарної уваги, людського співчуття з боку медиків. От і купують їх, бо отримати безкоштовно не можуть.

Суспільство настільки привчене до цього, що навіть не вважає це хабаром, делікатно підміняючи поняттям винагорода. Та закон не робить різниці між хабаром та незаконно отриманою посадовою особою винагородою. В обох випадках йдеться про злочин.

Я переконаний, шлях до загибелі людини починається саме із хабара. Виходить так: пацієнт не заплатив, то й сподіватись на якісне лікування не доводиться. Тому покарання лікаря-хабарника повинно стати пересторогою для всіх, щоб нікому не кортіло брати гроші від хворого. Винесеною доганою тут стан справ не поліпшити. Однією з причин багатьох порушень є неналежний контроль з боку управління охорони здоров’я за дотриманням вимог законодавства.

Дуже часто поштовхом до службових розслідувань стають справи, порушені прокуратурою. Напевно, було б правильніше, коли б ініціатива йшла від самих лікарів.

— У медиків знайдеться тисяча причин, щоб виправдатись. І серед них — посилання на недостатнє фінансування. Низькі зарплати — один із вагомих аргументів на користь «винагород».

— Не треба плутати бідну медицину із злочинами лікарів. Те, що медицина потребує поліпшення фінансового забезпечення, впровадження страхування, не викликає сумніву. Але хіба можна все це вирішувати за рахунок хворого? Чому він має на собі нести фінансовий тягар нездійснених кимось медичних реформ? Пенсіонер із мінімальною пенсією, багатодітна родина з низьким рівнем доходів, безробітний, що перебуває у стані постійного нервового стресу, — ось основний контингент лікарняних палат. Невже вони мають бути позбавлені шансів на лікування і на саме життя?

Торік в області померло більш як 23 тисячі осіб. За даними обласного управління охорони здоров’я, причиною смертності лише семи відсотків стали так звані зовнішні чинники — травми, отруєння, нещасні випадки. Основна причина смертності — хвороби. Значна частка припадає на ті, які медицині поки що не дано подолати. Але ж було, коли люди втрачали життя через недбалість лікаря. Ще гірше, коли це траплялось це через те, що хворий не міг заплатити за лікування. Ось де справжні злочини, і оминути їх прокуратура не має права.

Щоб було менше жертв, інфекційну хворобу потрібно долати якомога швидше. Ми поки що спостерігаємо зростання злочинної епідемії в медицині. Торік за наслідками прокурорських перевірок щодо дотримання законодавства про охорону здоров’я було порушено сім кримінальних справ, розглянуто 64 приписи та подання, задоволено 13 протестів. До дисциплінарної та адміністративної відповідальності було притягнуто 383 посадові особи.

А от у першому кварталі нинішнього року вже порушено п’ять таких кримінальних справ, внесено понад шістдесят документів прокурорського реагування, а до відповідальності притягнуто майже 180 осіб. Хвороба хабарництва, професійного недбальства, незаконного використання бюджетних коштів прогресує. І правоохоронці також повинні боротись із цими небезпечними захворюваннями.

Розмову записала Ірина КОЗАК.

Фото автора.