Днями пройшло засідання Колегії Міністерства транспорту і зв’язку під головуванням міністра Йосипа Вінського, присвячене 100 дням роботи уряду. У рамках цього заходу Мінтрансзв’язку оприлюднило результати і перспективи своєї роботи.

Слід зазначити, що вимоги до економічних показників, які закладаються у фінансових планах підприємств транспортної галузі і галузі зв’язку на 2008 рік, набагато вищі, ніж раніше. Приміром, якщо в 2007 році залізницями було отримано чистого прибутку 568 млн. грн., то 2008 року ця цифра має становити 2,5 млрд. грн. І це при тому, що фактичне зростання становитиме у 4,5 разу більше, у той час як від підняття тарифів дохідна частина збільшиться тільки у 1,3 разу, а сама рентабельність залізниць зросте з 2% до 7%.

Також завдяки нарощуванню виробництва й оптимізації витрат уже більш як на 50 млн. гривень зріс прибуток найбільших морських портів країни — «Южного», Маріупольського й Одеського. Загальна рентабельність цих підприємств цьогоріч становитиме 12%, 14% і 27% відповідно.

Підвищення ефективності господарської діяльності, на думку Йосипа Вінського, має збільшити можливості підприємств у оновленні основних фондів і закласти основу для стрімкого зростання економічного потенціалу транспортно-дорожнього комплексу і зв’язку. Показовим прикладом може служити збільшення відрахувань у бюджети всіх рівнів транспортними підприємствами і підприємствами зв’язку. Так, за І квартал 2008 року вже було сплачено майже 4 млрд. грн., що на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року, що склало майже 20% у загальних обсягах платежів виробничої сфери економіки країни.

У планах міністерства також розробка механізму підготовки транспортної інфраструктури і сфери зв’язку до проведення в Україні ЄВРО-2012 і здійснення правового регулювання перевезення пасажирів, безпеки руху, технічної експлуатації, зокрема будівництво, реконструкція і ремонт метрополітенів. З цією метою вже запущено процес системного реформування самого Мінтрансзв’язку.

Проводиться реорганізація Державного департаменту з питань зв’язку та інформатизації, а в складі міністерства створено Департамент залізничного транспорту. Особливу увагу приділено ще одній стратегічній для держави галузі — авіаційному транспорту. З метою вдосконалення роботи і поліпшення кваліфікації персоналу в новій організаційній структурі — Державіаадміністрації буде підвищено кваліфікаційні вимоги і впроваджено систему атестації і стажування. Так, з лютого 2008 року проведено аудит EASA на відповідність чинних авіаційних правил України європейським нормам і нормам ІКАО, за результатами якого відзначено позитивні зрушення в організаційній структурі Державіаадміністрації, підготовці інспекторського складу, підтриманні норм придатності авіаційної техніки, що виробляється в Україні і країнах СНД.

Крім того, у Мінтрансзв’язку створено Управління державної політики стратегічного розвитку автомобільних доріг, яке має підготувати гостро необхідні реформи у цій сфері.

Що стосується перспективи, то міністерство розробило принципи стратегії розвитку транспорту, зв’язку та інформатизації. По-перше, заплановано розділити державне і господарське управління підприємствами транспорту і зв’язку. По-друге, буде посилено державний контроль за дотриманням законодавства з питань безпеки. По-третє, Мінтранс дотримується позиції принципового збереження в державній власності об’єктів інфраструктури (доріг, магістралей, трубопроводів тощо) і природних монополій на транспорті («Укрзалізниця»). По-четверте, передбачено відмовитися від демпінгової тарифної політики в розвитку конкурентного середовища на ринку послуг транспорту і зв’язку. І, нарешті, по-п’яте, заплановане повне забезпечення зростаючих потреб населення й економіки в безпечних і високоякісних послугах транспорту і зв’язку.

Звичайно, проблем у сфері транспорту і зв’язку на сьогодні вистачає. Це і банальна нестача коштів на капітальне будівництво і реконструкцію, і зношеність інфраструктури і транспортних засобів, що вимагають невідкладної заміни, і відсутність висококласного менеджменту на підприємствах галузі. Однак не слід забувати, що в міністерстві за останні кілька років ніхто не переймався системними реформами і стратегією розвитку. У кращому випадку це було латання дірок, а в гіршому — корупція і нецільове використання бюджетних коштів.

Прихід у міністерство людини з незаперечним менеджерським досвідом може дати поштовх у здійсненні вищевказаних реформ або, принаймні, оскільки працювати, можливо, доведеться в умовах перманентної політичної кризи, створити передумови для їх реалізації. Інакше Україна втратить шанс створити серйозну конкуренцію у сфері транспорту і зв’язку не тільки Європі, а й тому ж Китаю.