Керівництво держави постійно опікується проблемами дитинства. Така увага і турбота до серця кожній людині. Від благополуччя дітей сьогодні залежить майбутнє нації та держави.

Не осторонь цих питань залишаються органи прокуратури України. Прокурори здійснюють захист прав дітей від народження до вступу в доросле життя. За минулий і нинішній роки прокурорами поновлено права майже 200 тис. дітей. За порушення їх прав притягнуто до відповідальності 17 тис. службових осіб, порушено понад 2 тис. кримінальних справ, більшість з яких направлено до суду. Заявлено 7 тис. позовів, за актами прокурорського реагування на користь дітей відшкодовано 56 млн. грн.

Президентом України 2008 рік оголошено Роком національного усиновлення. Родинного виховання потребують сотні тисяч дітей-сиріт, кількість яких щороку збільшується. Безумовно, дітям краще виховуватись у сім’ї. Добре, що на сьогодні активно розвиваються нові форми сімейного виховання створюються прийомні сім’ї, будинки сімейного типу. Разом з тим, пріоритетним залишається усиновлення, оскільки дитина-сирота набуває прав рідної та втрачає статус сироти.

Водночас національне усиновлення бажаного розвитку ще не набуло. На обліку в Мінсім’ямолодь перебуває понад 30 тис. дітей, які мають право на усиновлення.

Заважає усиновленню передусім відсутність повного обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У третині регіонів відсутні підрозділи з опіки та піклування у складі районних і міських служб у справах дітей, які зобов’язані ввести зазначений облік.

Покинуті батьками діти тривалий час утримуються у лікарнях, притулках, дитячих закладах. А служби у справах дітей не вживають заходів до їх виявлення, постановки на облік та передачі на усиновлення. У той же час українські родини роками шукають дитину для усиновлення і не можуть знайти через відсутність її на обліку. Прокурорами лише у ході однієї перевірки виявлено 3 тис. дітей, які мали право на усиновлення, проте на обліку не перебували.

Інша проблема. На сьогодні на регіональному рівні не сформовано обліку українських кандидатів в усиновителі.

Таке становище склалося через недостатню популяризацію національного усиновлення, відсутність матеріальної підтримки та інших пільг для усиновителів. Сподіваюся, що з прийняттям законів, які розглядаються з цих питань у Верховній Раді України, ситуація зміниться на краще.

Половина дітей-сиріт (55 тис.) виховується у сім’ях опікунів (піклувальників). Проблема полягає в тому, що переважна більшість опікунів — літні люди, які не спроможні забезпечити дітям гідний розвиток. Непоодинокі випадки, коли опікуни відверто зловживають своїми правами, витрачаючи на власні потреби дитячі кошти, продають житло і майно підопічних. Водночас служби у справах дітей, державні інспектори управлінь праці та соціального захисту населення належного контролю за виконанням опікунами обов’язків не здійснюють. За такими фактами прокурорами порушено понад 30 кримінальних справ.

Прокурори постійно проводять перевірки додержання законодавства щодо охорони життя і здоров’я дітей. Через відсутність достатнього фінансування медичних закладів, несвоєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги тільки торік померло 5 тис. немовлят. Порушено 1075 кримінальних справ. За документами прокурорського реагування до відповідальності притягнуто 6,5 тис. службових осіб органів охорони здоров’я.

Після прокурорських перевірок 7 тис. дітей-інвалідів розпочали навчання, лікування, отримали роботу. Їм виплачено майже 2 млн. грн. пенсій, стипендій. У м. Біла Церква Київської області за приписом прокурора вихованець інтернату отримав житло.

Тривалий час не вирішувалося питання про відкриття спеціалізованої клініки для дітей, хворих на СНІД. Генеральною прокуратурою проведено перевірку, внесено подання міністру охорони здоров’я України. За результатом розгляду подання створено клініку для хворих на СНІД дітей, яка на сьогодні функціонує. Збільшено кількість місць для лікування дітей.

Захищаємо права дітей на оздоровлення і відпочинок. Майже три роки прокурори відстоювали у судах інтереси держави на володіння дитячими санаторіями «Сонячний» — у Криму та «Люстдорф» — в Одесі. За рішеннями судів незаконні угоди про їх відчуження комерційним структурам визнано недійсними. На сьогодні в цих закладах знову можуть відпочивати діти.

За злочинними схемами у дітей відбираються дитячі садочки, будинки творчості, бібліотеки. У державі залишилося 17 дитячих кінотеатрів, половина з яких знаходиться в столиці. Прокурори принципово реагують на порушення закону, опротестовують незаконні рішення місцевих органів влади щодо відчуження таких закладів. Прокурором м. Києва тричі оскаржувалося до Верховного Суду України рішення судів про відмову визнання недійсною угоди купівлі-продажу приватним підприємством дитячого садочка у центрі столиці по вул. Пушкінській. Остаточне рішення досі не прийнято. Внаслідок розбазарювання таких закладів діти роками чекають влаштування в дошкільні заклади освіти.

Значну увагу прокурори приділяють дотриманню прав дітей на освіту. У ході перевірок виявлено більше тисячі школярів, які упродовж доби проводять час у розважальних закладах, а тому не навчаються і навіть не ночують удома. Їх повернули до школи. Водночас органи освіти, служби та кримінальна міліція у справах дітей не втручаються в цю ситуацію. Не випадково, що в поточному навчальному році 3 тис. дітей шкільного віку не сіли за парти.

Перевірками у професійно-технічних та вищих навчальних закладах встановлено, що їх керівники незаконно приймали рішення про виплату стипендій у заниженому розмірі. За приписами прокурорів 38 тис. учнів та студентів професійно-технічних та вищих навчальних закладів отримали понад 11 млн. грн. стипендій. Це при тому, що кожен третій із цих студентів має право на підвищену стипендію як дитина-сирота або потерпілий від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Мною доручено підпорядкованим прокурорам провести перевірки та вжити скоординованих заходів щодо запобігання корупції та хабарництву при проведенні тестування випускників шкіл та зарахування до вищих навчальних закладів. Це вкрай актуально напередодні вступної кампанії.

Поширеного характеру набуло вчинення насильства і жорстокості стосовно дітей. До судів направлено майже 400 кримінальних справ, порушених прокурорами за такими злочинами. Половина з них — це справи стосовно батьків, які знущаються зі своїх дітей, не годують їх, катують чи позбавляють життя.

На сьогодні зареєстровано майже 80 тис. неблагополучних сімей, у яких змушені проживати 145 тис. дітей. Нерідко батьки пиячать, ведуть аморальний спосіб життя. Замість того, щоб самим працювати, примушують дітей жебракувати. Минулого року від злочинних посягань потерпіло 12 тис. дітей. Проте бездіють органи державної системи профілактики.

На жаль, місцеві органи влади дізнаються про такі сім’ї, зазвичай, лише після того, як трапилося лихо. Водночас для розв’язання цих та інших проблем дитинства на місцевому рівні повинні розроблятися відповідні програми. Проте вони є не в усіх регіонах. Главам обласних державних адміністрацій прокурорами внесені подання про усунення таких порушень.

Прокурори вживають усіх можливих заходів до захисту житлових і майнових прав дітей. У їхніх інтересах заявлено 7 тис. позовів, за якими визнаються недійсними угоди купівлі-продажу житла дітей, відшкодовано 1 млн. грн. Предметом посягань є не лише гроші та житло дітей. Продаються або іншим незаконним способом використовуються належні їм земельні ділянки. Наприклад, у Вінницькій області головою сільської ради передано в оренду комерсантам 2,6 га землі, яка залишилася вихованцю інтернату після смерті батьків. За постановою прокурора сільського голову притягнуто до адміністративної відповідальності. Підлітку оформлено спадщину.

Місцевими органами виконавчої влади не забезпечуються права випускників інтернатних закладів на житло. Більшість з них його не мають, проте на квартирному обліку не перебувають. У шести соціальних гуртожитках (АР Крим, Дніпропетровській, Миколаївській, Рівненській, Чернівецькій областях) проживає лише 138 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а потребують житла понад 5 тис. випускників.

Порушення прав дітей, на яких я акцентував увагу, призводять до поширення злочинності у молодіжному середовищі. Підлітки організовують групи, скоюють правопорушення, цинічні та зухвалі злочини. Незважаючи на стійку тенденцію до зниження підліткової злочинності, ситуація залишається складною. Торік вчинено майже 19 тис. злочинів, цьогоріч — 4,5 тис., зростання злочинності зареєстровано в АР Крим, Вінницькій, Одеській, Тернопільській, Херсонській областях, 70 відсотків з них становлять корисливі злочини. Збільшується кількість тяжких тілесних ушкоджень та хуліганських проявів. Найбільше злочинів вчиняється підлітками у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Кожен третій неповнолітній на момент скоєння злочину не навчався і не працював.

Така само ситуація серед учнівської молоді. Викликає занепокоєння, що учні під час навчального процесу вчиняють бійки та розправи над однолітками, знімають сцени насильства та приниження на відеокамери мобільних телефонів. Один з останніх прикладів — пригода у Кілійській школі Одеської області в березні цього року. Упевнений, якби вихованням дітей займалися разом педагогічні колективи, служби та кримінальна міліція у справах дітей, багатьох таких випадків можна було б уникнути.

Хочу звернути увагу, що агресивну поведінку підлітків провокує поширення у засобах масової інформації продукції з елементами жорстокості, насильства, моральної та сексуальної розпусти. Не протидіють цьому належним чином ті ж органи профілактики. Відсутня жорстка позиція державних органів контролю у сфері телебачення, радіомовлення, преси, які не вживають заходів щодо обмеження вільного поширення такої продукції. Журнали та газети сумнівного змісту продаються навіть комунальними підприємствами «Преса» за копійки, тому доступні кожному школяру. Водночас дитячі видання коштують набагато дорожче.

На сьогодні понад 300 законодавчих та нормативних актів регулюють питання охорони дитинства, а тому від керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади ми очікуємо чіткого виконання кожною службовою особою вимог закону та своїх обов’язків.