«Лендком» повертає до життя здичавілі землі

Дикий диспаритет між закупівельними цінами на продукцію сільського господарства, з одного боку, й техніку, пальне, мастила, засоби захисту рослин, мінеральні добрива з другого — немов смертний вирок нашому аграрієві. І хоч він стає власником землі, з лопатою й граблями у полі не нагаздуєш... А наші інвестори не особливо прагнуть підтримати рідного сільгоспвиробника. Не ризикуючи закопувати свої капітали в землю на цілий рік, воліють вкладати кошти в інші галузі. І заробляють на цьому так звані «короткі» гроші. Не переймаючись особливо тим, яка доля чекає на хлібороба.

Але, як кажуть, святе місце порожнім не буває. Аграрну нішу, до того ж перспективну, почали займати вітчизняні компанії, які зуміли залучити іноземні інвестиції. Одна з них — спільна україно-англійська компанія «Лендком ЮА». Про напрями цієї роботи — наша розмова з регіональним її представником у Закарпатській області Павлом ЛЕНДЯКОМ.

— Родом я з Мукачевого, тут закінчив школу. Інженер за фахом, працював конструктором, начальником цеху, начальником виробництва, комерційним директором. Останні десять років — в аграрному комплексі. Cпівпрацюю по препаратах захисту рослин з такими відомими фірмами, як «Райз», «Агрохімцентр», «Вассма» та іншими. Нещодавно став регіональним представником спільної україно-англійської компанії «Лендком ЮА».

— Павле Павловичу, розпочнімо, напевно, з того, чому ви зупинили свій вибір саме на «Лендкомі», адже є й інші фірми, які пропонують свої інвестиції у розвиток агрокомплексу.

— Вибір цей був непростий. Розглядалося кілька варіантів, а на «Лендкомі» зупинився лише після того, як до деталей вивчив особливості роботи компанії в сусідньому, Стрийському, районі Львівської області. До слова, менеджером й офіційним представником там працює наш земляк, аграрій з багаторічним практичним і науковим досвідом Петро Чижмар.

На теренах України «Лендком» розпочала працювати менш як три роки тому, але за цей короткий час довела свою життєздатність і надійність, а насамперед — чесність і порядність своїх намірів. Натепер фірма вже орендує близько 80 тисяч гектарів земель у Львівській, Житомирській, Тернопільській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській областях та в Криму і спеціалізується на вирощуванні пшениці, ячменю й ріпаку. На сусідній Львівщині «Лендком» має свої представництва майже в усіх районах. До того ж використовує землі, які вже давно забули, що таке сівозміна, роками «гуляють», не приносячи жодної користі власникам. Не секрет, що навіть за нашого малоземелля такі площі є й на Закарпатті. Але правильно кажуть, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Тому нещодавно разом із поки що потенційними орендодавцями більш як із тридцятьма закарпатськими аграріями ми поїхали до сусідів. Насамперед були приємно вражені тим ідеальним станом земель та посівів, на яких газдує «Лендком». Для цього він має потужний парк сучасної, навіть, сказав би, комфортабельної для механізаторів техніки — комбайнів і тракторів виробництва фірми «Джон Дір» зі всіма навісними знаряддями для обробітку грунту. Цікаво було дізнатися, що тільки торік «Лендком» в технічне оснащення, мінеральні добрива, препарати захисту рослин і зарплатню інвестував більш як десять мільйонів доларів.

— Усе це, звичайно, добре. А що мають від діяльності фірми і «малі» українці-землероби, і місцеві бюджети?

— Щодо першої частини запитання, то відповім: немає «малих» українців. Є господарі землі, котрі своїми мозолястими руками, що вкрай затужили за своєю одвічною хліборобською справою, споконвіків годували, годують і годуватимуть навіть тих, котрі чомусь вважають їх або «пересічними», або «малими». Сотні місцевих мешканців зайняті очищенням колишніх ланів від будяків, що вимахали у людський зріст, та кущів, й отримують за це зарплату. Механізатори, які трудяться у фірмі, стабільно, а не сезонно, упродовж цілого року приносять у свої сім’ї по дві тисячі гривень. Стосовно ж другої половини запитання, то в тих районах та сільських радах, які співпрацюють з «Лендкомом», відрахування йдуть у місцеві бюджети. Причому вчасно і в повних обсягах. Приміром, торік ця сума перевищила два мільйони гривень. У кожному районі, де працює «Лендком», виділяються кошти дітям-сиротам, будинкам сімейного типу, дитсадкам, школам.

— А на яких засадах будується співпраця фірми із орендодавачами?

— Аксіомою є те, що земля має ціну. Першим кроком співпраці є у кладання договору оренди. В його основі — відповідні урядові постанови, які регламентують ці відносини. Звісно, людей найперше цікавить термін оренди та оплата. Термін оренди — 10 років. Щодо оплати за орендований гектар, який уже фактично випав із сільськогосподарського обороту, в перші п’ять років вона становить два відсотки від нормативно-грошової оцінки землі, але не менш як 200 гривень за гектар. Наступні три роки оренди цей показник збільшується вже до 2,5 відсотка, а дев’ятий і десятий роки — до 3,5 відсотка. Ще така деталь. Умовами договору передбачено, що орендар має повернути землю орендодавцю у стані, не гіршому за початковий. А початковий стан — це зарослі бур’янами та кущами площі. Звісно, що після закінчення терміну оренди вони повернуться господарям уже в облагородженому вигляді. Бо не можна вирощувати високі врожаї, не поліпшуючи родючості грунтів. Тим паче що договір унеможливлює нецільове використання орендованих земель і набуває чинності тільки після його державної реєстрації, що є головним чинником захисту прав орендодавця. Упродовж усього терміну оренди він має право контролювати, як використовується його земля, ознайомлюватися із проектами сівозмін та інших агрозаходів з ефективного й бережливого використання його землі.

Другим етапом у роботі «Лендкому» стане розвиток тваринництва на промисловій основі. Не секрет, що тепер таких господарств — одиниці. Як і підприємств із переробки молочної продукції. У планах фірми на 2009 рік передбачено відродити або заново відкрити хоча б дві тваринницькі ферми.

Третім проектом, який реалізовуватиме «Лендком» у 2009—2010 роках, передбачено виробництво біодизеля та біогазу для власних потреб. Технічним керівником цього проекту є кандидат хімічних наук Богдан Бугай.

— Павле Павловичу, добре відомо, що будь-яке підприємство працює для того, щоб отримати прибуток. Але попри все, ті фірми, які приходять працювати всерйоз і надовго, не забувають про соціальну сферу. А як «Лендком ЮА»?

— Відповім словами генерального директора «Лендкому» Річарда Спінкса, які він сказав в одному зі своїх інтерв’ю: ми не тільки «робимо гроші», як можуть подумати ті, хто любить їх рахувати в чужій кишені. У нас розроблений потужний соціальний пакет. Нещодавно Президент України Віктор Ющенко на форумі «Влада і бізнес — партнери» закликав бізнесові кола допомагати тим, хто цього потребує.

Візьмімо хоча б загальнодержавну програму «Гроші ходять за дитиною». «Лендком» знає про проблеми дітей у кожному районі, де працює, й виділяє кошти дітям-сиротам, будинкам сімейного типу, дитячим будинкам, дитсадкам, школам. Здебільшого гроші йдуть на їхні господарські потреби, в тому числі на ремонти шкіл, дитсадків та інших дитячих закладів.

Стосовно Закарпаття, то «Лендком» розпочав свою роботу в області два місяці тому. До співпраці запрошуємо районні держадміністрації, сільські ради, сільськогосподарські товариства, окремих орендодавців. Маємо намір до кінця року взяти в оренду до п’яти тисяч гектарів розпайованих, але не використовуваних земель та земель запасу сільських рад. Підбираємо місця для розташування, зберігання й обслуговування техніки, розміщення іншої матеріально-технічної бази, щоб уже в найстисліші терміни взятися за повернення родючості занедбаним землям. Якщо знайдемо порозуміння, вже цього року хочемо довести до ладу хоча б одну занедбану молочно-товарну ферму й розпочати відродження тваринницької галузі, яка нині в основному тримається зусиллями індивідуальних господарств.