Розтлумачити цей термін, що його застосовано в Законі «Про Вищу раду юстиції», просили 63 народні депутати. Однак суд припинив провадження щодо офіційного тлумачення через невідповідність подання встановленим вимогам, а саме відсутність правового обґрунтування необхідності такого тлумачення.

Проте Конституційний Суд вирішив інші запитання подання, відзначивши, що положення частини першої статті 18 закону (підстави припинення повноважень члена Вищої ради юстиції) треба розуміти так, що перелік підстав для припинення повноважень члена ВРЮ органом, що його призначив, є вичерпним, припинення повноважень за інших підстав зазначеним законом не встановлено. Тобто звільнення члена ВРЮ не допускається з підстав, не зазначених в законі. А рішення про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції у разі порушення ним присяги приймає орган, що його призначив, і надання цьому органу Вищою радою юстиції оцінки таких фактів та рішення про наявність підстав для припинення повноважень вказаним законом не передбачено. Водночас КС зазначає, що при порушенні присяги членом Вищої ради юстиції, який призначений відповідним органом, Вища рада юстиції може надати цьому органу оцінку факту такого припинення повноважень.