Серцем Білгорода-Дністровського є фортеця, побудована слов’янами в 14—15 століттях. Її оперізують потужні протитаранні стіни п’ятиметрової товщини й рів, глибина якого в давні часи становила 22 метри.

В 2003 році Кабінет Міністрів прийняв розширену програму реставрації й використання комплексу фортеці. Загальний обсяг фінансування становив 84 мільйони гривень. Передбачалося, що слідом за фортецею будуть відреставровані й інші історичні пам’ятки, які є у місті.

Сьогодні Білгород-Дністровський відвідують понад 100 тисяч туристів щорічно. Після завершення реставрації фортеці та археологічних, архітектурних пам’яток Білгород-Дністровський мав стати найбільшим туристичним центром півдня України.

Як виконується програма реставрації? М’яко кажучи, схоже, що в Києві не квапляться з виділенням коштів для її реалізації. Те, що вона ще підтримує свою життєдіяльність — заслуга насамперед обласної ради і її голови Миколи Скорика. Виділені з облбюджету кошти дають змогу, скажемо так, вживати необхідних заходів, щоб фортифікаційна споруда не завалилася. Говорити про те, щоб відновити в повному обсязі фортечні вежі, комплекс підсобних приміщень, фортечний двір, цитадель, не доводиться.

Сьогодні відвідувачів фортеці зустрічають кози, які пасуться у дворі, і невелике приміщення в кріпосній стіні, котре й музеєм назвати важко. Експозиція музею фортеці за насиченістю експонатами не краща за звичайну шкільну.

І якби не, скажемо так, нетрадиційні форми заробляння грошей, то фортеця давно була б занедбана. У її дворі проводяться фестивалі історичного фехтування, рок-концерти, театралізовані вистави «Штурм фортеці»...

В Одеській області діє «Регіональна програма розвитку сфери культурної спадщини Одеської області», на неї виділяється з бюджету 700 тисяч гривень, — розповіла «Голосу України» начальник Управління охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації Наталя Штербуль. — Але розраховувати тільки на фінансову допомогу з боку держави при охороні культурної спадщини було б не зовсім правильно. І тому ми розробляємо інвестиційні програми, програми модернізації й реконструкції систем торговельного обслуговування, бізнесу й відпочинку. Бюджетні кошти необхідно спрямовувати насамперед на проведення першочергових протиаварійних і ремонтно-реставраційних робіт на пам’ятках, які мають величезну історичну й художню цінність. Саме до таких об’єктів і належить Білгород-Дністровська фортеця.

Сьогодні Палац Воронцова та Музей західного й східного мистецтва в Одесі, Ізмаїльська фортеця, будинок Одеської філармонії, Білгород-Дністровська фортеця потребують не ремонту-«латання», а реставрації, по суті, — екстреного порятунку. Не зробити цього сьогодні — значить, завтра втратити ці культурні святині, залишені нам у спадщину предками.

Одеса.