Відкритий лист міністру транспорту та зв’язку Вінському Й. В.

Шановний Йосипе Вікентійовичу, останнім часом однією з актуальних тем Ваших інтерв’ю стала тема роботи регуляторних органів, і зокрема — Національної комісії з питань регулювання зв’язку (НКРЗ). Враховуючи те, що Ваші висловлювання тиражовані в десятках ЗМІ, а саме питання є дуже важливим для галузі, ми вважаємо за доцільне висловити свою точку зору в формі відкритого листа.

Ваші претензії можна розділити на дві частини:

— претензії до роботи чинного складу НКРЗ;

— те, що НКРЗ повинна бути в системі Міністерства транспорту та зв’язку, а не незалежним регуляторним органом, як зараз.

Ми категорично не згодні з Вашими висловлюваннями і наводимо наступну аргументацію:

Для довідки:

Склад комісії — голова та сім членів комісії.

Їх трудовий стаж тільки у галузі зв’язку нараховує 181 рік, або 22 роки в середньому на кожного.

Члени комісії закінчили 12 вищих навчальних закладів у галузі зв’язку.

В складі комісії працюють доктор та кандидат технічних наук (у галузі зв’язку), а також лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Ми маємо всі підстави стверджувати, що в теперішньому складі комісії працюють висококваліфіковані дипломовані спеціалісти з великим досвідом роботи та авторитетом в галузі.

Важко зрозуміти, з яких мотивацій Ви, шановний Йосипе Вікентійовичу, вважаєте за можливе ставити під сумнів фаховість цих професіоналів. Тим паче це виглядає не дуже коректно з урахуванням нетривалості Вашої роботи в галузі і того, що НКРЗ, як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, підпорядкована безпосередньо Кабінету Міністрів України.

Наступне. Члени комісії не перебували і не перебувають у політичних партіях, і тільки один із членів комісії у минулому мав відношення до середнього бізнесу (директор підприємства, яке не має відношення до жодної з фінансово-промислових груп України).

На сьогодні ніхто в галузі не зможе аргументовано звинуватити членів НКРЗ у заангажованості будь-якою бізнес-структурою. Тільки за період з 3 жовтня 2006 по грудень 2007 діяльність комісії 11 разів перевірялася різними контролюючими органами. НКРЗ надала відповіді на шість запитів Генпрокуратури, п’ять — СБУ, 12 —підрозділів МВС. Жодна перевірка не виявила зловживань з боку комісії.

Можливо, саме тому, що комісія виявилася насправді незалежною, у багатьох і з’явилося бажання зробити її якщо не керованою, то підконтрольною.

Незважаючи на всі труднощі та перепони в роботі, НКРЗ за короткий період її функціонування було розроблено та впроваджено більш як 40 нормативно-правових актів, зокрема:

— ліцензійні умови користування радіочастотним ресурсом;

— ліцензійні умови здійснення діяльності у сфері телекомунікацій;

— положення про порядок регулювання номерного ресурсу;

— порядок проведення конкурсів або тендерів на отримання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом;

— положення про Державну інспекцію зв’язку;

— порядок залучення позабюджетних коштів на проведення конверсії радіочастотного ресурсу тощо. НКРЗ брала активну участь у розробці більше як 100 актів уряду та законопроектів, що стосувалися галузі зв’язку.

Впроваджено сім перспективних радіотехнологій із дев’яти передбачених Планом використання радіочастотного ресурсу України.

Вперше в Україні успішно проведені публічні конкурси на отримання ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України .

НКРЗ видала ліцензій та забезпечила надходжень до Державного бюджету більше, ніж Держкомзв’язку та Мінтрансзв’язку за усі попередні роки. Так, до 2005 року було видано 299 ліцензій і надходження становили 264 млн. грн., в той час як за 2005—2007 роки НКРЗ видала 619 ліцензій і забезпечила надходження більш як 700 млн. грн..

Результатом діяльності НКРЗ стало зростання конкуренції, бізнесової активності операторів, економічних показників галузі зв’язку в цілому. Вся ця інформація опублікована на сайті НКРЗ та у її річних звітах за 2005, 2006 та 2007 роки.

Для довідки:

148 країн—членів Міжнародного союзу електрозв’язку — впливової міжнародної організації у сфері телекомунікацій, яка діє під егідою ООН, і членом якої є Україна, — створили відокремлені регуляторні органи як державні органи влади зі спеціальним статусом.

Розмежування функцій управління та регулювання між різними органами влади, створення національних регуляторних органів є однією з основних вимог законодавства Європейського союзу, членом якого прагне стати Україна.

Саме тому Україна, наслідуючи досвід європейських країн та виконуючи свої міжнародні зобов’язання, у тому числі щодо вступу до СОТ, розробила законодавчу базу і створила національний регуляторний орган в галузі зв’язку — НКРЗ — центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, підпорядкований Кабінету Міністрів України.

У всіх країнах — членах ЄС діє стандартна модель розподілу владних функцій:

— міністерства — формування політики і володіння державною часткою власності операторів зв’язку;

— національні регуляторні органи — регулювання діяльності на ринку телекомунікацій;

— суб’єкти ринку — діяльність на ринку телекомунікацій.

Розподіл функцій управління і регулювання між різними органами влади є запорукою неупередженості рішень для різних суб’єктів господарювання, незалежно від форми власності (державні і недержавні), величини статутних капіталів та частки на ринку. Тим більше, що держави (в особі міністерств, яким в Україні є Мінтрансзв’язку), керуючи власними підприємствами, самі виступають суб’єктом підприємництва на цьому ринку.