На харківському заводі
«Електроважмаш», мабуть, уперше з часів розпаду СРСР відбувся конкурс молодих токарів.Те, що такий конкурс пройшов на одному з наших підприємств, дуже символічно. Місто здавна славилося майстровими людьми. Тут зосереджено десятки унікальних підприємств, сотні невеликих виробництв, що нині задихаються від нестачі робітників високої кваліфікації. Якщо колись у Харкові діяла потужна система профтехосвіти, на багатьох заводах були свої школи підготовки кадрів, то сьогодні всі ці багаторічні традиції втрачено. Багато підприємств закриваються лише тому, що не мають у своєму розпорядженні добрих працівників — отже, не в змозі випускати конкурентоспроможну продукцію.
Державне підприємство
«Електроважмаш» завжди славилося робітничими кадрами. Подібних підприємств у світі — кілька. Продукція заводу унікальна. Електричні машини, створені харків’янами, використовуються на різних електростанціях у багатьох країнах.Конкурс токарів-початківців керівники виробництва обставили в найкращих робітничих традиціях. Усі двадцятеро учасників змагання — відмінники профтехучилищ. Багато хто на справжньому виробництві вперше. Перед початком роботи — короткий інструктаж. Майстри дільниці підкреслюють, що робота на сучасних верстатах потребує не тільки теоретичної підготовки, а й зібраності, відповідальності, знання правил техніки безпеки. Заступник директора підприємства з кадрів Володимир Булгаков каже, що умови конкурсу гранично наблизили до виробничих завдань: знання теорії і практики, уміння читати креслення, виготовлення деталі.
Самі хлопці зізнаються, що не шкодують про свій вибір. Зарплата токаря на цьому заводі — близько трьох тисяч гривень. Хлоп’ячий азарт підігрівають і особливі умови конкурсу. Наручний годинник на пам’ять і путівка в доросле життя — робоче місце на одному з найкращих заводів країни.
