Національна комісія з регулювання електроенергетики (НКРЕ) сьогодні може затвердити нові ціни на природний газ для населення. Але чи затвердить — велике питання.
Переглянувши граничні ціни для всіх категорій споживачів, Кабінет Міністрів рекомендував НКРЕ передбачити щомісяця, починаючи з травня, 3—5-відсоткове підвищення роздрібних тарифів. Нагадаю, на сьогодні населення платить за газ в 11 разів менше, ніж європейці. Отже, до кінця року ціна блакитного палива для нього зросте на 21—35 відсотків. Вартість кубометра сягне 38—42 копійок.
Однак це станеться в тому разі, якщо розрахунки Кабміну виявляться економічно вмотивовані, в чому є певні сумніви. Але спочатку про розрахунки, які випливають з оприлюдненої постанови уряду, на яку посилаються інформагентства. Ключовий параметр — рівень споживання в 12 тисяч кубометрів газу на рік. Тому, хто споживатиме менше, накинуть до ціни три відсотки, а тому, хто більше — п’ять. З огляду на те, що дотепер перші за наявності лічильника платили з розрахунку 980 гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ), то наприкінці року з них братимуть на 24 відсотки більше, з розрахунку 1215 гривень за тисячу кубометрів. Чим зумовлене таке непопулярне рішення?
Передусім нагальною потребою відмовитися від карикатурної системи ціноутворення в країні на газ власного видобутку, який здебільшого споживає населення. По-перше, ця система прирікає видобувні компанії щороку на мільйонні збитки, прив’язуючи їхні відпускні ціни до брутально низького рівня (на сьогодні — від 199 до 300 гривень за тисячу кубометрів), унеможливлюючи таким чином їх розвиток. По-друге, вона консервує шкідливе для економічного поступу так зване перехресне субсидування, коли один споживач паразитує за рахунок іншого з міркувань політичної доцільності. По-третє, збитки НАК
«Нафтогаз України» формувалися під тиском загравальних до споживачів цін на природний газ, а не економічно обгрунтованих, поза тим врятувати компанію від банкрутства і дати їй ресурс для утримання магістральних та розподільних мереж можуть тільки ринкові ціни на газ. І це ще не все. Зростання ціни середньоазійського газу цього року на 40 відсотків, а наступного, можливо, і того більше, вже давно потребувало змін в ціноутворенні для теплокомуненерго...Звідси виростають проблеми геть для усіх. Уряд заразом санкціонував... подорожчання газу для ТКЕ, починаючи з червня цього року. Цим він посіяв дуже великі сумніви в тому, що він всерйоз збирається протидіяти інфляції. Адже це потягне за собою подорожчання електроенергії, що є складовою собівартості й товарів, і житлово-комунальних послуг. А у разі, коли тарифи на житлово-комунальні послуги не покривають рівня собівартості, то дуже схоже на те, що держбюджету бракуватиме коштів покривати нестачу, як того вимагає чинне законодавство. Я вже не кажу про те, що велика різниця в цінах на газ між диференційованими споживачами і квартплата для малих українців можуть, як то кажуть, зіпсувати платіжну дисципліну в суспільстві і поміняти своє ставлення до президентських виборів, як таких. Принаймні за умов галопуючої інфляції нові тарифи видаються розплатою за зволікання багатьох урядів з реальними реформами на газовому ринку і в житлово-комунальному секторі.
Підвищуючи ціни на газ, а для промислових споживачів вони зростуть також через підвищення цільової надбавки на чотири відсотки (для хімічних підприємств, які використовують газ як сировину, — на два), уряд спалює за собою електоральні мости, бо втрачає свою популярність. Не думаю, що це не спаде на думку членам НКРЕ, коли вони визначатимуть економічну вмотивованість урядових пропозицій. Тому чи побачимо нові тарифи — ще те запитання!
