Повторення пройденого

Ще до початку роботи Верховної Ради почалися розмови про формування широкої коаліції. Але вони закінчилися з обранням на посаду прем’єра Юлії Тимошенко. Щоправда, і «Голос України» звертав на це увагу, в демократичної коаліції був надто малий запас голосів. Окрім того, однією з умов її формування було зобов’язання коаліціянтів затвердити 12 законопроектів, визначених Президентом країни як першочергові. Серед них — нова редакція Закону «Про Кабінет Міністрів» та низка інших, у тому числі щодо концентрації силовиків під егідою глави держави, як Головнокомандувача Збройних Сил. Водночас Віктор Ющенко запропонував створити Національну конституційну раду для розробки і прийняття нового Основного Закону країни.

Проте, схоже, Юлія Тимошенко не поспішала виконувати записане в коаліційній угоді стосовно формування нового законодавчого поля для удосконалення механізму державного управління. Натомість уряд почав масові соціальні виплати, в тому числі видаючи по тисячі гривень за знеціненими вкладами. А прийняття у першому читанні нової редакції Закону «Про Кабінет Міністрів» ув’язав з постановою про дострокові вибори столичного голови і Київради. Дуже багато хто з політиків і аналітиків назвали таке рішення рейдерською атакою на місцеве самоврядування, що порушує конституційні засади його функціонування.

Чимало запитань у колег по коаліції викликало голосування бютівців по законопроекту «Про державні закупівлі» та постанова уряду про земельні аукціони. Відтак почала наростати критика урядових дій з боку секретаріату Президента. У відповідь БЮТ звинуватив його працівників у спробах зруйнувати коаліцію.

Остання крапля

Відомо, крапля камінь розбиває. Отож спроба БЮТ і Партії регіонів створити минулого тижня тимчасову парламентську комісію для внесення змін до Конституції, схоже, стала останньою краплею навіть для тих представників фракції «Наша Україна — Народна самооборона», які зберігали нейтралітет у протистоянні уряду і секретаріату глави держави. Тим більше, що знову була озвучена ідея обмежити повноваження глави держави. І навіть обирати його в парламенті. Про те, що таке можливо, сказав минулої суботи в Запоріжжі лідер однойменної фракції Володимир Литвин. На його думку, обидві сили уже цього тижня почнуть готувати зміни до Основного Закону. А у травні їх направлять до Конституційного Суду, щоб у вересні прийняти в цілому, і «дружними рядами піти на перевибори».

Ще одним доказом контактів двох політичних сил стали розмови про збільшення прохідного бар’єра на парламентських виборах, а відтак — про перехід до двопартійної політичної системи. Спершу Ганна Герман сказала, що БЮТ звертався з подібною пропозицією до Партії регіонів, а минулого тижня з’явився законопроект бютівця Михайла Поживанова, в якому пропонується підняти бар’єр для проходження у парламент до 7 відсотків. Ця пропозиція, як і деякі новації бютівців, викликала неоднозначну реакцію. На думку відомого політолога Віктора Небоженка, оприлюднену в ЗМІ, «це... дуже небезпечно для країни». Він вважає, що це може призвести не тільки до розділення країни, а й власності, ЗМІ, інтелектуалів і, врешті-решт, до монополії політики, монополії влади.

Саме тому вчора мали відбутися збори коаліції, на яких у присутності Президента й Прем’єр-міністра «НУ—НС» та БЮТ мали, так би мовити, з’ясувати свої відносини.

Парламентаризм знову в заручниках

Власне, описаний розвиток подій дуже й дуже ймовірний. Хоча не можна виключати й того, що можливе і переформатування коаліції. Як на базі БЮТ і ПР, так і на базі «НУ—НС», ПР та Блоку Литвина. Щоправда, за цих умов не можна виключати й того, що БЮТ може ще раз покласти депутатські мандати й вимагати нових дочасних парламентських виборів.

Ймовірний різний розвиток подій можна буде спрогнозувати після того, як сьогодні фракції почнуть висувати кандидатури на посади заступників Голови Верховної Ради. Скажімо, уже сьогодні на слуху кілька прізвищ, які можуть претендувати на ці посади. З’явилася інформація про те, що БЮТ запропонує на посаду Першого заступника Голови Верховної Ради кандидатуру Миколи Томенка, паралельно йде мова, що ця сила може підтримати і регіонала Нестора Шуфрича. Не виключено, що Компартія може висунути знову Адама Мартинюка. Називалися і прізвища Ігоря Шарова та Андрія Клюєва.

Зрозуміло, кожен із них має досить значний досвід роботи в парламенті, а також заслуговує на те, щоб сісти у високе крісло. Одначе, як стало відомо з достовірних джерел, народні обранці, в тому числі з провладних фракцій БЮТ і «Наша Україна — Народна самооборона», схиляються до кандидатури Андрія Клюєва. На їхню думку, в нього не тільки значний досвід роботи на керівних посадах, але — і це найголовніше — є уміння вести переговори, знаходити компроміс у найважчих, найгостріших ситуаціях. Отож, переконані народні депутати, задля збереження парламентаризму, а також, щоб не допустити нової кризи, його кандидатура найбільш оптимальна. Тим паче, фракція Партії регіонів найчисленніша. І такий вибір дозволить працювати єдиному законодавчому органу без потрясінь і протистояння. І ще — саме регіонал на посаді Першого заступника Голови Верховної Ради сприятиме створенню ТСК для опрацювання проекту Конституції, бо зможе залучити до роботи «НУ—НС», перевести її у спокійне русло.

***

Хоч би як там було, чи стане осінь гарячою, залежить від багатьох факторів. Зокрема, від того, чи зробили висновки лідери політичних сил з минулорічної політичної кризи, а також від того, чи будуть шукати компроміс, чи свідомо підуть на новий виток протистояння.