Країні потрібні пілоти!

Чи реально сьогодні українським хлопцям та дівчатам «отримати» крила і побачити рідну землю з висоти пташиного польоту? «Так!» — відповідають фахівці Державної льотної академії України, що в Кіровограді. Бо за 57-річну історію її існування підготували 110 тисяч пілотів. Крім того, авіаційну освіту тут здобули понад 4 тисячі громадян із 66 країн світу.

Напередодні свята думається про чисте блакитне небо, безкраї горизонти, безмежний всесвіт. Можливо, саме про це думали свого часу і брати Райт, коли виконували перший керований політ тривалістю 59 секунд на збудованому ними літаку з поршневим двигуном. А може, Павло Кузнецов, який здійснив перший політ на іподромі міста Єлисаветграда (нині — Кіровоград) 27 серпня 1910 року. Чи 27-річний льотчик-космонавт Юрій Гагарін, який саме цього дня, 12 квітня 1961 року на борту космічного корабля «Восток-1» з космодрому Байконур вирушив у перший космічний політ.

Єлисаветградську землю недарма називають колискою аеронавтики й авіації. 15 (28) квітня 1911 року у Єлисаветграді на збудованому власноруч аероплані «Фарман ІV» здійснив 5 польотів, із них два — з двома пасажирами, Сергій Іванович Уточкін. Варто згадати, що й усесвітньо відомий піонер повітроплавання Лев Макарович Мацієвич народився в містечку Олександрівці (нині Кіровоградської області). Відтоді небо над цим славним містом вже ніколи не покидали крилаті машини.

1951 року, на виконання директиви начальника Генерального штабу Радянської армії № орг 5/671522 від 15.02.1951 і наказу командувача дальньої авіації № 0018 від 09.03.1951 року, в Кіровограді засновується Кіровоградське військове авіаційне училище льотчиків дальньої авіації. З 1960 по 1978 рік — це вже Кіровоградська школа вищої льотної підготовки, а з 1978 по 1993-й — Кіровоградське вище льотне училище цивільної авіації. Останні п’ятнадцять років цей заклад впевнено і переконливо носить звання Державної льотної академії України (ДЛАУ).

Унікальний і специфічний вищий навчальний заклад ІV рівня акредитації здійснює підготовку та перепідготовку авіаційних фахівців як для України, так і для багатьох інших країн світу. Готує пілотів, інженерів з технічного обслуговування, ремонту та діагностики авіатехніки, бортінженерів, диспетчерів служби руху, співробітників із забезпечення польотів, менеджерів-економістів авіаційних підприємств та організацій, у тому числі й міжнародних авіаційних перевезень.

Сьогодні ДЛАУ — це потужний навчально-науково-виробничий комплекс, що включає інститут аеронавігації, Кіровоградське льотне училище, факультети льотної експлуатації, менеджменту, післядипломної освіти, заочного навчання, підготовче відділення, науково-дослідний сектор, навчальний центр пошуку і рятування, тренажерні центри, аеродроми і служби їх забезпечення, авіаційно-технічну базу, льотний загін, науково-технічну бібліотеку, видавництво, гуртожитки, їдальні, спортивний комплекс, будинок культури та ін.

Збереження колективу висококваліфікованих, досвідчених викладачів і спеціалістів та переліченого вище матеріально-технічного ресурсу ректор Державної льотної академії України, кандидат технічних наук, професор Михайло Рубець вважає основним досягненням у багаторічній історії закладу. Були часи, коли роками майже не здійснювалося державне фінансування і, здавалося, рідній країні уже не потрібні будуть пілоти, інженери та диспетчери (як це сталося, наприклад, з Актюбінським льотним училищем у Казахстані. Спочатку його перекваліфікували в танкове, а потім взагалі закрили). Сьогодні, переконаний Михайло Рубець, ті часи вже позаду. Академія склала свій черговий, найважливіший іспит на виживання на відмінно. Щодень зростає попит на висококваліфіковані кадри, підготовлені у її стінах. Зважаючи на це, ДЛАУ розширила перелік спеціальностей і нині здійснює також підготовку авіаційних рятувальників, приватних та комерційних пілотів, чим не тільки сприяє покращенню безпеки в авіації, а й поповнює власний бюджет. Саме він, свого часу, і не дав спеціалізованому закладові зникнути з освітянської мапи України.

Кіровоградська область.

На знімку: за штурвалом курсант Олександр Кузнєцов.

Фото центру громадських зв’язків ДЛАУ.