14 квітня інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини відзначатиме своє десятиріччя. Протягом цього часу конституційний орган парламентського контролю очолює Ніна Карпачова — народний депутат кількох скликань, заступник голови Союзу юристів, автор понад 50 наукових праць, заслужений юрист.

За 10 років діяльності до інституції Уповноваженого звернулися понад 825 тисяч громадян України та іноземців. Найчастіше доводиться обстоювати порушені права найменш соціально захищених категорій населення — пенсіонерів, інвалідів, дітей-сиріт, одиноких матерів, багатодітних сімей та інших. Останнім часом до Уповноваженого частіше звертаються за захистом своїх прав наймані працівники сільського господарства, підприємці, члени сімей загиблих військовослужбовців, діти війни, неповнолітні. Як і раніше, інституція приділяє увагу стану тримання людей, позбавлених волі.

Першим серйозним випробуванням характеру та професіоналізму першого українського Омбудсмана стало звільнення 27 наших моряків теплоходу «Дюбай валюр» (1998), котрі понад рік утримувалися заручниками під пекучим сонцем у Нігерії, піддавалися нелюдським катуванням та погрозам розстрілу. Вона домоглася повернення на Батьківщину 23 українських моряків-заручників з теплохода «Глобал Скай» з Єгипту (1999), 21 моряка з екіпажу танкера «Навстар-1», затриманого у територіальних водах Іраку (2003), котрим довелося пройти через нелюдські випробування в іракській в’язниці «Абу-Грейб» (2004).

Ніна Карпачова започаткувала боротьбу з транснаціональною работоргівлею, ставши автором закону, який визначив поняття «торгівля людьми», встановив кримінальну відповідальність за цей злочин.

Предметом особливої уваги Уповноваженого стали випадки катування людей. На це в перші роки роботи Омбудсману поскаржилися понад 12 тисяч громадян України. Вперше були оприлюднені факти застосування тортур у слідчих органах.

Попри опір адвокатів СБУ та прокуратури, Франківський суд Львова задовольнив позов Уповноваженого з прав людини. Обласні відділення прокуратури та Служби безпеки виплатили батькам закатованого 26-річного Юрія Мозоли (а справжнім маніяком виявився Анатолій Онопрієнко) 150 тисяч гривень як компенсацію моральної шкоди. Це був безпрецедентний випадок в історії не лише України, а й країн СНД.

По захист своїх прав до Уповноваженого зверталася матір зниклого журналіста Георгія Гонгадзе, яку не хотіли визнавати потерпілою.

На особливому контролі Омбудсмана — надання всебічної допомоги, соціальний захист гірників. Так, не чекаючи на судове рішення, Уповноважений з прав людини наполягла, щоб невідкладно урядова комісія заслухала на своєму засіданні родини незнайдених одинадцяти гірників із донецької шахти імені О. Засядька і по кожному трагічному випадку прийняла окреме рішення щодо виплат відповідних компенсацій у повному обсязі.

За активної участі Уповноваженого поновлено права громадян на особисті заощадження. Майже чотири години в Конституційному Суді вона (вересень 2001-го) вела напружену дискусію з провідними юристами України і довела: встановивши законодавчі обмеження стосовно повернення особистих заощаджень, держава брутально порушила фундаментальні конституційні права і свободи громадян та міжнародні стандарти у галузі прав людини. Конституційний Суд підтримав Уповноваженого.

Обсудсман упродовж десяти років тримає на контролі проблему захисту прав дитини. Зокрема, рішуче виступила на захист конституційних прав дітей на лікування в спеціалізованій лікарні «Охматдит», Сімферопольського та Свалявського будинків дитини, дитячого оздоровчого центру «Молода гвардія», надала матеріальну допомогу дітям-сиротам у Закарпатті, що потерпіло від повені. Відстояла державну програму лікування й оздоровлення постраждалих чорнобильських дітей та дітей-сиріт на Кубі (2001). Захистила право дітей Цюрупинського дитячого будинку-інтернату, хворих на дитячий церебральний параліч, на оздоровлення в одеському санаторії «Хаджибей».

Ніна Карпачова взяла активну участь у боротьбі за життя 5-річної Насті Овчар, котра обгоріла більш як на 80 відсотків, рятуючи під час пожежі дворічну сестричку (2005). Зусиллями Омбудсмана наша співвітчизниця Зінаїда Волошина, яку помилково засудили до смертної кари, після 13 років неволі в абхазькій в’язниці повернулася до України і успішно пройшла курс лікування.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини сприяла й вдосконаленню законодавчої бази захисту прав людини. Низка подань, спрямованих на поліпшення стану забезпечення прав і свобод людини та внесення відповідних змін до законодавства, була надіслана до Президента, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра.

Так, під час прийняття державного бюджету на 2004 рік Кабінет Міністрів і Верховна Рада врахували подання Уповноваженого, залишивши системи пільг і компенсацій замість адресної грошової допомоги категоріям населення, доходи яких нижчі розміру прожиткового мінімуму.

Через два роки після подання Омбудсмана було ратифіковано Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють.

З перших кроків діяльності Уповноваженого налагоджено плідну співпрацю з Організацією Об’єднаних Націй, її органами й агенціями та їх представництвами в Україні. 10 грудня 2007 року Омбудсман України Ніна Карпачова та Координатор системи ООН в Україні Френсіс О’Доннелл підписали Меморандум про партнерство, а також План спільних заходів на 2008 рік, спрямовані на поліпшення ситуації з дотримання прав людини в Україні.

В інтересах захисту прав і свобод людини налагоджено тісне співробітництво з Омбудсманами багатьох країн.

***

Серед переважної більшості листів, яких надійшло за ці роки понад 220 тисяч — звернення про болючі проблеми сьогодення, про непрості людські долі та випробування. І якщо вдається допомогти людям у поновленні їхніх прав, з’являється особлива пошта — листи-подяки. Вони — яскраве свідчення слів Ніни Карпачової: «Я захищаю права конкретної людини, а не політичних партій».

«Я несу свій хрест, бо я мати. Мати, яка втратила сина. Але як у Вашому серці вміщується весь наш біль. Вночі Ви були у мами Юрія Мозоли, а вранці у мене. І кожен з нас виливає Вам свій біль, біду свою. Я молитимуся Богу за Ваше серце, щоб воно не розірвалося від нашого болю».

Леся Гонгадзе, мати зниклого журналіста Георгія Гонгадзе, Львів.