Не раз доводилося чути нарікання на те, що Азовське море збідніло. На жаль, це відповідає дійсності, бо в уловах не тільки рибалок-аматорів, але й промисловиків уже немає звичних колись ляща (чабака), чехоні, селяви, тарані, камбали, судака (сули), не кажучи вже про азовського оселедця (пузанка), чорноморську кефаль та осетрових. Якби не акліматизований за радянських часів піленгас та не безхитрісний бичок, ми вже давно перебивалися б лише тюлькою й хамсою, котрих і рибою назвати не повертається язик. Не випадково ж у Бердянську кілька років тому спорудили пам’ятник бичкові-годувальнику, що став новим символом курортного міста. А неподалік від нього на березі моря вже на іншому монументі бронзові рибалки змагаються з велетенською білугою, якої навіть місцеві старожили ніколи живою не бачили.

Море опустіло не за один рік і навіть не за десятиріччя. До екологічної катастрофи його поступово підводила ціла низка несприятливих факторів: будівництво на великих ріках гідроспоруд, котрі стали нездоланною перешкодою для сезонних міграцій прохідних риб, втрата природних нерестовищ у лиманах та гирлах малих річок, величезне техногенне навантаження й забруднення промисловими відходами, масові літні замори, закриття державних інкубаційних цехів і заводів та варварське винищення виснажених біологічних ресурсів. Щодо останнього, то в приморських містах і селах хижацький промисел набув такого поширення й розмаху, що правоохоронці змушені були класифікувати його як професію.

— Якщо раніше браконьєрство носило індивідуальний характер і ним займалися у вільний від основної роботи час, то сьогодні незаконний вилов риби став постійним заняттям певних груп населення, — вважає прокурор Запорізької області Валерій Кулаков. — Цей кримінальний бізнес приносить значні прибутки браконьєрам та особам, котрі забезпечують їхню діяльність, а технічне оснащення «піратського» флоту досягло фантастичного рівня. Тому боротися з ним стає дедалі важче й складніше.

Але й натиск на браконьєрів посилюється. Крім державної служби рибоохорони, не дають їм спокійно жити й прикордонники, котрі отримали сучасні плавзасоби. А правоохоронці намагаються викорінити корупцію й систему кругової поруки, яка пустила глибоке коріння на азовському березі. І, хоча безперервні реорганізації та перепідпорядкування вносять плутанину в роботу контролюючого органу, результати навіч. Тільки в 2006 році бердянські рибоохоронці зафіксували 4040 порушень правил риболовлі, передали в суди адміністративні й кримінальні справи стосовно 1857 осіб, вилучили в браконьєрів 4110 зябрових сіток завдовжки 75 метрів та 14402 інші знаряддя незаконного лову (неводи, «павуки», «драчки» і т. п.). Але чи стало це уроком для інших любителів легкої наживи?

— На жаль, ні, — констатує заступник начальника «Азовдержрибоохорони» Микола Лубинець. — У 2007 році наші інспектори викрили 8488 порушень правил рибальства, затримали 7034 порушники, в яких вилучили майже 140 тонн незаконно виловленої риби. Безпосередньо на морі в браконьєрів відібрано 11638 сіток, волоків, неводів, тралів та ще 24972 заборонені знаряддя лову. До правоохоронних органів передано матеріали про порушення кримінальних справ стосовно 113 осіб, котрі завдали державним запасам риби значних збитків. Щоб не казали, що полюємо тільки за дріб’язком, назву справжніх «морських вовків». Прикро, але це саме ті, хто мав би сам охороняти море від навали браконьєрів. Скажімо, нещодавно рибінспектори затримали сейнер «Арго», де капітан-спостерігач Азовського відділення науково-дослідного інституту «АзовПівденНіро» проводив так званий науковий лов забороненим знаряддям — тралом. У горе-науковців вилучили 760 кілограмів піленгаса, 13 кілограмів бичка та півторакілограмову камбалу-калкана. Вже навіть це демонструє, чого й скільки залишилося в морі... А от збитки, завдані державі, склали 587261 гривню. І що ж, покаялися? Вже на іншому сейнері «Березань» знову на гарячому спіймалися спостерігачі від «АзовПівденНіро», котрі завдали донним тралом збитків рибним запасам держави на 159912 гривень. Матеріали справ на осіб, які займаються браконьєрством під прикриттям державної наукової установи, ми передали в Маріупольську природоохоронну прокуратуру, і тепер їхню долю вирішуватиме суд.

— Останнім часом науково-дослідний лов риби по суті перетворився на промисловий, став джерелом отримання рибодобувними підприємствами додаткового прибутку та квот і служить офіційним прикриттям браконьєрства, — констатує начальник відділу нагляду за додержанням природоохоронного законодавства прокуратури Запорізької області Валерій Чорний. — Неодноразові перевірки цієї установи засвідчили, що дослідження за науковими програмами проводять так звані позаштатні спостерігачі, тобто працівники рибодобувних підприємств, котрі одночасно мають дозволи на проведення промислового лову. І, хоча приписи прокуратури виконуються, проте керівництво «АзовПівденНіро» видає бажане за дійсне і продовжує користуватися послугами «піратів». Тому, очевидно, державі потрібно міняти підходи до науково-дослідних установ і посилювати їхню відповідальність за результати роботи. Крім того, і досі на нормативному рівні не забезпечено виконання Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря в частині заборони зберігання на суднах неопломбованих знарядь лову, що теж є прикриттям браконьєрства. А про його розмах свідчить хоча б те, що в минулому році органи прокуратури порушили 11 кримінальних справ, внесли 26 документів реагування, притягли до відповідальності 33 посадових особи, у тому числі 13 співробітників органів рибоохорони, подали 15 позовів на десятки тисяч гривень.

Тим, хто попадається на незаконному промислі, і справді не позаздриш. Але чому ж тоді серед глухої ночі то тут, то там озиваються мотори човнів та легких катерів, виведених на веслах далеко в море? Романтикою тут і не пахне. Починається нерест, тобто браконьєрські «жнива», котрі, коли не здадуть нерви і зумієш утекти від погоні, можуть за кілька тижнів озолотити. Це вже — споконвічний поклик, спосіб життя, від якого не відучиш навіть суворим покаранням. Бо щасливчиків більше, і живуть вони на широку ногу.

На знімку: з берега багато не наловиш.

Фото автора.