Нещодавно на сесії Одеської міської ради була сформована постійна комісія із землевпорядження й земельних правовідносин на чолі з 29-літнім депутатом Григорієм Яковичем Трипульським. Це вже другий склад однієї з ключових постійних комісій міської ради. Колишню комісію депутати відправили на «кисень» за пропозицією міського голови Едуарда Гурвіца за недоліки в роботі, дорікання виборців.

Одесити сподіваються, що Григорій Трипульський зможе організувати роботу депутатів не тільки в сфері безплатної приватизації земельних ділянок, передачі землі в оренду і її продажу на конкурентних засадах, але й у втіленні в життя «Міської цільової програми проведення інвентаризації першочергових масивів земель міста Одеси на 2007—2008 рік».

Минув рік, а як реалізується програма інвентаризації, одесити, на жаль, не знають. Хоча в рішенні сесії міськради № 617 від 30 листопада 2006 року вказується, що контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію із землевпорядження й земельних правовідносин.

Для чого потрібна інвентаризація земель міста? Чому вона проводилася раніше? Кому вигідно, щоб вона не проводилася? Хто зацікавлений у тому, щоб спустити її на гальмах?

Територія Одеси становить 16 тисяч 242 гектари. На 1 січня 2006 року так звану автоматичну інвентаризацію пройшли всього 28 відсотків території міста. За даними податкових органів, загальне число землекористувачів становить 45090. Загальна площа, котра обкладена податком, — 6 тисяч 337 гектарів. За даними на 1 жовтня 2007 року, в електронній базі управління земельних ресурсів перебуває 1238 договорів оренди й 2219 договорів пайового землекористування на загальну суму 51 мільйон гривень. Називаю ці цифри для того, щоб стало ясно: 30 відсотків міського бюджету сьогодні формується за рахунок плати за землю. Відповідно до статті 69 Бюджетного кодексу України 75 відсотків плати за землю зараховується в міський бюджет і 25 відсотків — в обласний.

Для того щоб вирішити питання про припинення права користування земельними ділянками, які використовуються не за призначенням, нераціонально, з порушеннями екологічних вимог, необхідно провести інвентаризацію земель міста. Абсолютно точно відомо, що проведення інвентаризації земель міста дасть змогу збільшити оподатковувану частину землі, тобто приведе до поповнення бюджету.

Інвентаризація земель — процедура дуже й дуже дорога. Це — аерофотозйомка, картографічні роботи, проведення камерального й польового дешифрування, комп’ютерна обробка даних інвентаризації, перетворення у векторний формат растрових картографічних зображень. На проведення програми інвентаризації землі міський бюджет виділив 4 мільйони гривень. Це — досить невелика частина від суми, необхідної для завершення інвентаризації.

Передбачалося, що до вересня 2007 року буде створено програмний комплекс «Оазіс» — це скорочена назва «Одеської автоматизованої земельно-інформаційної системи».

Природно, що стратегічна мета інвентаризації — йдеться про створення реєстру власників землі й землекористувачів, формування списку землекористувачів, які не мають правовстановлюючих документів або використовують земельні ділянки не за призначенням, — наведення порядку в міському земельному господарстві.

Те, що із планом інвентаризації земель міста не все гаразд, стало відомо після чергової службової наради в управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради. Один із заступників начальника був звільнений саме за прорахунки й відверту бездіяльність у проведенні інвентаризації.

А як справи нині? Чи створена система «Оазіс»? Чи створений реєстр землекористувачів? Ці й багато інших питань залишаються таємницею за сімома печатками. Відповіді на них особисто мені в міській раді одержати не вдалося.

Вся програма інвентаризації розрахована на два роки. І, звичайно, насамперед вона проводиться, точніше, повинна проводитися, у рекреаційній, природоохоронній зоні, тобто там, де якість землі вище, ніж на околицях міста. Залежно від якісної оцінки й визначення грошової вартості визначатиметься й величина орендної плати, яка має становити 10 відсотків від вартості землі. Природно, що землекористувач зацікавлений, щоб вона була оцінена якомога дешевше. Тоді й орендна плата буде нижчою. А в міський бюджет, відповідно, грошей надійде менше.

У 2007 році мало бути проінвентаризовано 3205 гектарів землі, що становить 41 відсоток від усієї площі землі. Орендна плата за користування земельними ділянками повинна становити 37 мільйонів гривень. Відомо, що орендна плата за землю порівняно з минулим роком виросла в півтора разу. Цифра, що повинна викликати якщо не задоволення, то хоча б райдужний настрій. На жаль, план цей виконано не повною мірою. Але є й інші цифри. Майже 3 мільйони гривень плати за землю недоодержав міський бюджет. Лідирує за кількістю заборгованості в міський бюджет Суворівський район — тут вона становила мільйон гривень, у Малиновському районі сума боргу — 833 тисячі гривень, у Київському — 398 тисяч, у Приморському — 306 тисяч гривень. Підприємства-боржники — Одеський автоскладальний завод, завод «Кінап», ВАТ «Золотий колос». Але водночас депутати міської ради прийняли вже 2 рішення про надання пільг з плати за землю в частині коштів, котрі надходять до міського бюджету міста, 34 підприємствам. У результаті два з половиною мільйони гривень «просвистіли» повз міський бюджет. А додайте сюди ще два з половиною мільйони гривень заборгованості підприємств, і вийде, що мільйон доларів так і не поповнив бюджет Одеси.

Інвентаризація земель — це, по суті, земельна реформа в міських умовах. І тут, як і при будь-якій реформі, зволікання подібне смерті.

На недавній сесії міської ради було ухвалено рішення про надання санаторію «Лермонтовський» пільг на оренду землі площею 11 гектарів. Незважаючи на те, що, за словами депутата Олександра Ровинського, санаторій реально займає тільки 6,5 гектара землі. На іншій частині розташовується незаконно приватизований корпус санаторію, в якому нині розміщується готель «Лермонтовський», артезіанська свердловина й приватні будинки. Проголосувавши за це рішення, депутати міської ради ясно й недвозначно продемонстрували, що наповнення міського бюджету для них справа другорядна, а може, і третьорядна. А бюджет Одеси недоодержав торік мільйон гривень.

Із хвилюванням очікують в Одесі початку нормативної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Річ у тім, що така оцінка відповідно до Закону України «Про оцінку земель» проводиться один раз на 7—10 років. Останній раз нормативна грошова оцінка земель проводилася київським НДІ «Діпромісто» в 1999 році. Природно, що ціна землі виросла. Наскільки? На це питання можна буде відповісти тільки після завершення робіт київськими архітекторами й землевпорядниками. Залежно від нової «складеної» ціни одного квадратного метра одеської землі визначатиметься вартість земельних ділянок, які міська влада планує виставляти на земельні аукціони. Відповідно до планів у 2008 році від продажу земельних ділянок буде спрямовано в міський бюджет 186 мільйонів гривень. Тут доречно зазначити, що жоден обласний центр країни не може конкурувати з Одесою за темпами продажу землі й кількістю виручених коштів, зарахованих у бюджет.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.