Сьогодні — День визволення в’язнів фашистських концтаборів
З кожним роком їх залишається все менше і менше. У місті Буча Київської області залишилося тільки семеро тих, хто пережив жахи фашистських концтаборів.
— Мені було 22 роки, коли німці погнали на роботу в Німеччину, — розповідає колишня бранка концтабору
«Равенсбрюк» Ганна Ольшевська (на знімку). — Працювала на заводі. У 1943 році приєдналася до антифашистського руху: переписували й розповсюджували листівки «Відозва до російських робітників». А рік по тому 25 осіб із нашої групи заарештували, два місяці тримали у в’язниці, потім відправили до концентраційного табору. На початку 45-го до нас почали приїжджати з Міжнародного Червоного Хреста і звільняти ув’язнених. Тільки через півроку я змогла повернутися на Батьківщину.«
Ув’язнений №46278» — ці слова п’ять разів на день упродовж майже трьох років слухав Данило Слободяник перебуваючи за колючим дротом концентраційного табору «Дахау». Нічні кошмари від пережитого не відпускають його донині.Київська обласна організація Червоного Хреста України привезла подарунки для колишніх в’язнів. Матеріальні блага для таких людей другорядні, хоча їх вони конче потребують. Головне — людське співчуття, повага і розуміння.
Цього року 18 квітня Червоному Хресту України виповнюється 90 років. Підопічні цієї організації — самотні люди похилого віку, інваліди, багатодітні родини, хворі на туберкульоз і СНІД. Усі ті, хто сьогодні не може обійтися без сторонньої допомоги. І кожний із нас має зрозуміти: жодна держава не спроможна допомогти всім нужденним, якщо до цього не докладе зусиль усе суспільство.
Фото автора.
